Руховий режим дітей дошкільного віку відповідно до вимог ФГТ
Аналіз офіційних документів, теоретичних джерел з даної теми показує, що сучасний випускник дошкільного навчального закладу повинен мати міцне здоров'я, хорошим фізичним розвитком, високим рівнем фізичної підготовленості, умінням зберігати правильну поставу, потребою регулярно займатися фізичною культурою за власною ініціативою, прагненням удосконалювати свої досягнення, проявляючи витримку, сміливість і ініціативу, високою (відповідно до віку) працездатністю (як фі й, так і розумової), що особливо важливо в плані підготовки його до школи. Виховання здорової особистості в самому широкому сенсі - основна вимога модернізації системи освіти.
- накопичення і збагачення рухового досвіду дітей (оволодіння основними рухами);
- формування у вихованців потреби в руховій активності і фізичному вдосконаленні;
- розвиток фізичних якостей (швидкісних, силових, гнучкості, витривалості та координації).
Правильна організація рухової активності дітей в повсякденному житті забезпечує виконання рухового режиму, необхідного для здорового фізичного стану дитини та її психіки протягом дня.
Руховий режим - одне з основних складових здоров'я. У нього входять не тільки навчально-тренувальні заняття. Руховий режим - це якраз те, про що точно сказав Семашко «Фізкультура - 24 години на добу!»
Руховий режим по ФГТ - це раціональне поєднання різних видів, форм і змісту рухової активності дитини. У нього включаються всі види організованої та самостійної діяльності, в яких чітко виступають локомоторним (пов'язані з переміщенням в просторі) руху дітей. У літературі зустрічаються терміни «достатній руховий режим», «нормальний», «підвищений». Всі вони орієнтують на забезпечення оптимальної рухової активності дітей. Однак це одностороннє висвітлення сутності рухового режиму. Призначення його не тільки в задоволенні потреби дітей в русі. Не менш важлива змістовна сторона - різноманітність рухів, видів і форм діяльності [19].
Тривалість рухової активності повинна становити не менше 50-60% періоду неспання, що дорівнює 6-7 годинах на добу. Найвищі рухово-фізичні навантаження припадають на час першої прогулянки (з 10 до 12 годин). Рухова активність тут повинна становити 65-75% часу перебування на повітрі. Крім того, в розпорядку дня обов'язкові і інші періоди помірної і доцільною рухової діяльності дітей - це час до сніданку і перед заняттям, особливо якщо воно розумовий. Слід обережно підходити до фізичних навантажень відразу після денного сну. В цей час недоцільні організовані фізичні вправи. Найкраще надати дітям можливість рухатися самостійно, створивши умови для цього [11].
До організованим формам рухової активності відносяться:
фізкультурно-оздоровча робота протягом дня (ранкова гімнастика, фізкультхвилинки, рухливі ігри та фізичні вправи на прогулянці, гартують заходи);
активний відпочинок (фізкультурні дозвілля і свята, дні здоров'я, канікули;
домашні завдання з фізкультури;
індивідуальна і диференційована робота (з дітьми, що мають відхилення у фізичному і руховому розвитку);
профілактичні та реабілітаційні заходи (за планом лікаря).
Головна мета рухового режиму - задовольняючи природну біологічну потребу дітей у русі, домогтися поліпшення їх здоров'я, всебічного фізичного розвитку, забезпечити оволодіння руховими вміннями, навичками і елементарними знаннями з фізичної культури, створити умови для різнобічного (розумового, морального, естетичного) розвитку хлопців і виховання у них потреби в систематичних фізичних вправах [8].
Високий інтерес до будь-якої діяльності, прояв творчості в значній мірі свідчать про психологічний комфорт дитини, бо інтереси виражають його специфічне ставлення до об'єкта, обумовлене життєвим значенням і емоційною привабливістю.
При уважному спостереженні за дітьми можна досить чітко за цими критеріями оцінити їх психологічне благополуччя в певний період неспання. Якщо дитина не хоче йти в дитячий сад, насилу розлучається з батьками, малорухомий, часто сумує, вередує, плаче, свариться з однолітками, не активний в період неспання, якщо він затиснутий, скутий, значить, психологічний дискомфорт у наявності і треба терміново вживати заходів ! [20]
Форми роботи з фізичного виховання для конкретної групи або дитячого садка в цілому, як вважає Шишкіна В.А. відбираються за принципом системності. Враховуються стан здоров'я дітей в групі, особливості їх фізичного розвитку, вік, загальна фізична підготовленість, умови сімейного виховання, професійно-особистісні інтереси вихователів, завдання дошкільного закладу в галузі фізичної культури на майбутній період.
Кожне дошкільний заклад має право на свої підходи у фізичному вихованні; педагогічний колектив дитячого садка сам визначає, яким формам фізичної культури віддати перевагу, оцінюючи їх ефективність по динаміці здоров'я і розвитку дітей. Вихователі груп також можуть на свій розсуд зупиняти вибір на тих чи інших системних і епізодичних фізкультурних заходах, підпорядкувавши їх вирішення висунутих завдань [19].