Позовна заява та його реквізити. Порядок виправлення недоліків позовної заяви
Позовна заява - встановлена законом форма звернення до суду за вирішенням спору про суб'єктивне право.
У позовній заяві висловлюється воля зацікавленої особи, обра-щающую в суд за захистом права.
Згідно ст. 131 ЦПК позовна заява подається до суду в письмовій формі і повинно містити загальні відомості, необхідні для розгляду справи, а також для встановлення зв'язку з беруть участь у справі особами. Дотримання належної форми і змісту позовної заяви - одна з необхідних умов здійснення права на пред'явлення позову.
Якщо місце проживання їх невідоме або відповідач не має місця проживання в РФ, слід керуватися ч. 1 ст. 29 ЦПК.
Згідно п. 4 ст. 131 ЦПК в заяві повинно бути зазначено, в чому саме полягає порушення або загроза порушення суб'єктивних прав, свобод чи законних інтересів позивача, і його вимоги до відповідача. Виходячи з цього позивач вказує, в якій формі, яким способом суд повинен надати йому захист. Вимоги до суду можуть полягати у визнанні прав і свобод, присудження відповідача до здійснення певних дій, до припинення або зміни правовідносин (ст. 12 ЦК).
Вимога може бути сформульовано конкретно: стягнути певну суму грошей, передати річ і т. Д. Воно може бути сформульовано і факультативно: передати майно, а якщо його не виявиться в натурі, то стягнути його вартість.
Суб'єктивне право, свобода, законний інтерес, порушені відповідачем і зазначені позивачем, як предмет позову, повинні бути обгрунтовані обставинами, які є юридичними фактами, складовими основу позову. Вказівка обставин, з якими позивач пов'язує свою вимогу (право вимагати певної поведінки), має важливе значення для визначення предмета доказування та правильного вирішення виниклого спору. Такими обставинами можуть бути факти, що свідчать про належність позивачеві спірного права і про порушення його відповідачем. Наприклад, відповідач самовільно вселився в при-належне позивачу житлове приміщення, відмовляється добровільно звільнити його, чи не виконує укладений договір, хоча термін виконання його настав, і ін.
ЦПК не вимагає від позивача правового обґрунтування позову, т. Е. Посилання на норму права, яка регулює спірні правовідносини. Але позивач у всіх випадках повинен вказати те право, захисту якого він вимагає, вважаючи порушеним його відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК прокурор, висуваючи позов на захист інтересів Російської Федерації, суб'єктів РФ, муніципальних утворень або на захист прав, свобод і законних інтересів невизначеного кола осіб в заяві поряд з тим, в чому конкретно полягають їхні інтереси, яке право порушене, має послатися на закон або інший Нормативно-правовий акт, який передбачає способи захисту цих інтересів. При зверненні прокурора на захист громадянина в заяві прокурора має бути обгрунтування неможливості пред'явлення позову самим громадянином - стан здоров'я, вік, недієздатність і інші Поважні причини, що перешкоджають йому самому звернутися в суд.
Звісно ж, що позовні заяви, що подаються адвокатами, юрисконсульт, також повинні містити юридичне визначення спірних правовідносин та вказівку на норму права, яка порушена.
У позовній заяві повинна бути вказана ціна позову, якщо позов підлягає оцінці. Ціна позову визначається відповідно до ст. 91 ЦПК позивачем В випадках явної невідповідності ціни позову, зазначеної позивачем, дійсної вартості истребуемого майна ціну позову визначає суддя при прийнятті позовної заяви (ч. 2 ст. 91).
У випадках, коли стягуються і оспорювані суми пов'язані з різними підставами (періодичні платежі, платежі по встановленим в договорі термінів, по декільком вимогам і ін.), В позовній заяві має бути зазначено розрахунок грошових сум.
Якщо федеральним законом або договором сторін передбачений досудовий порядок вирішення спору (претензійний порядок), то в заяві позивач повинен вказати відомості про дотримання цього порядку (у встановлений строк не надійшла відповідь на претензію, відповідач залишив претензію без задоволення).
У заяві має бути дано перелік документів, що додаються.
Допущені недоліки позовної заяви можуть бути виправлені позивачем при залишенні без руху.
Залишення позовної заяви без руху - процесуальна дія судді, передбачене законом для виправлення недоліків заяви, що перешкоджають порушення цивільної справи при наявності права на пред'явлення позову і дотриманні порядку його здійснення (ст. 134, 135 ЦПК).
Закон встановлює підстави для залишення заяви без руху, які не підлягають розширювальному тлумаченню. Такими підставами є: недотримання вимог, що пред'являються до змісту і форми позовної заяви (ст. 131 і 132 ЦПК), а також несплата в передбачених законом випадках державного мита.
Про залишення заяви без руху суддя виносить ухвалу, в якій зазначає на недоліки заяви, які дії по їх усуненню і в які терміни позивач повинен здійснити, а також роз'яснює наслідки невиконання вказівок. Копія ухвали надсилається заявнику. Термін для усунення недоліків повинен відповідати розумно визначеної можливості заявника виконати вимоги судді.
При виконанні заявником всіх рекомендацій судді в зазначений термін суддя виносить ухвалу про порушення провадження у справі від дня початкового пред'явлення позову в суд. З цього дня наступають матеріально-правові та процесуальні наслідки подання заяви. Якщо заявник у призначений строк не виконає вказівки судді, заява вважається неподаною і повертається заявнику з усіма доданими до неї документами. На ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху може бути подана скарга.
Якщо Ви помітили помилку в тексті виділіть слово і натисніть Shift + Enter