Витрати комерційних банків представляють собою використання грошових коштів, необхідних для здійснення всіх видів банківської діяльності. Вони підрозділяються за формою освіти, характером, періоду, до якого вони належать, способу обліку.
Витрати комерційних банків можна групувати за такою ж класифікації, як і доходи:
1) операційні витрати, в тому числі процентні витрати, комісійні витрати, за операціями на фінансових ринках та ін .;
2) витрати по забезпеченню функціонування діяльності банку;
3) інші витрати.
Операційні витрати комерційного банку
Операційними витратами є витрати, вироблені безпосередньо для виконання банківських операцій. Головним їх відмінністю від інших видів витрат є те, що їх обсяг залежить від обсягу і структури здійснюваних банком операцій. У зв'язку з цим операційні витрати називають також прямими витратами.
Процентні витрати комерційного банку
Основна частина кредитних ресурсів банку утворює залучені кошти, використання яких необхідно оплачувати. Ці витрати складають найбільшу частину витрат банку. Плата за використання залучених ресурсів здійснюється у формі виплат відсотків, і відповідно ці витрати є процентними.
Процентні витрати комерційних банків, які здійснюють різні види кредитної діяльності, зазвичай складають більше 50% всіх його витрат. Одночасно їх питома вага в загальній сумі витрат різний для кожного банку і залежить, в першу чергу, від співвідношення окремих видів платних пасивів (зобов'язань) банку.
Найбільші суми відсотків зазвичай виплачуються за вкладами населення і кредитами, що отримуються на міжбанківському ринку, депозитам юридичних осіб, депозитними сертифікатами, цінними паперами, (облігаціями, процентними векселями). Відносно невеликі відсотки банки виплачують за використання коштів, що знаходяться на рахунках до запитання фізичних осіб, а також на розрахункових і поточних рахунках юридичних осіб.
Таким чином, обсяг прибутку банку істотно залежить від величини і співвідношення різних видів процентних витрат, чим менше величина процентних витрат, тим більше прибуток банку.
Інші витрати комерційного банку
Витрати банку по наданню клієнтам послуг некредитного характеру пов'язана в основному з витратами по оплаті послуг: банків-кореспондентів, центрального банку, бірж, юридичних фірм, процесингових і клірингових центрів і ін. Оплата такого роду послуг проводиться зазвичай у вигляді комісії від суми операції, що здійснюється. У зв'язку з цим дана група витрат класифікується як комісійні. Комісійні витрати становлять невелику питому вагу в загальній сумі витрат банку.
Окрему групу витрат банку становлять витрати по здійсненню операцій на фінансових ринках. До складу цієї групи входять витрати на придбання акцій, облігацій, оплату купонних доходів за облігаціями, оплата за векселями, а також витрати по переоцінці цінних паперів та іншого майна. До цієї групи витрат можна віднести і витрати за операціями з іноземною валютою. <>
До інших операційних витрат відноситься ряд витрат, безпосередньо пов'язаних з проведенням певних банківських операцій. Це поштові та телеграфні витрати по платежах клієнтів, податки, зараховують на витрати банку і ін.
Витрати по забезпеченню функціонування банку
Витрати по забезпеченню функціонування банку включають витрати, які не можна віднести прямо на певні банківські операції. Ці витрати є, по суті, «загальногосподарськими». Сума цих витрат знаходиться в прямій залежності від обсягів операцій і всієї діяльності банку.
До витрат по забезпеченню функціонування банку відносяться наступні види витрат:
3) на придбання та експлуатацію банківського обладнання (комп'ютери, програмне забезпечення, телекомунікаційне обладнання, оргтехніка, сейфи, офісні меблі та обладнання, різний інвентар і ін.);
7) інші (оплата юридичних слуг, консалтингових, аудиторських послуг, послуг на наукові дослідження, податки, зараховують на витрати та ін.).
Зазначені витрати по забезпеченню функціонування діяльності банку можна згрупувати і за іншими різними ознаками: витрати, що здійснюються за рахунок прибутку банку і витрати, що відносяться на витрати; нормовані і ненормовані витрати; поточні витрати і витрати капітального характеру; придбання обладнання та ін.
До групи інших витрат зазвичай відносять витрати банку, зумовлені непередбаченими (незапланованими) причинами. До складу інших витрат включаються витрати по списанню, недостачі і розкрадання, сплачені штрафи, пені, неустойки, витрати по списанню дебіторської заборгованості, витрати, пов'язані з виплатою сум за претензіями клієнтів, витрати минулих років, виявлені у звітному році, та інші витрати.
Особливу групу витрат в банківській практиці складають витрати, пов'язані з формуванням резервного фонду, призначеного для покриття можливих збитків і втрат по позиках, можливих збитків за іншими активними операціями, по дебіторської заборгованості, по знеціненню різних видів цінних паперів.
Співвідношення доходів і витрат банку характеризує процентна маржа - важливий показник діяльності банку. Вона визначається як різниця між процентними доходами і витратами комерційного банку, тобто між відсотками отриманими і сплаченими.
Важливість цього показника визначається тим, що маржа характеризує прибутковість позичкових операцій і одночасно показує можливості банку покривати за рахунок маржі свої витрати.
Маржа може характеризуватися як абсолютними величинами в рублях, так і відносними показниками у відсотках. Абсолютна величина маржі визначається як різниця між загальною величиною процентного доходу і витрати банку, а також між процентними доходами і відповідними витратами на окремі види активних операцій.
Зміна абсолютної величини процентної маржі визначається цілою низкою чинників: обсягом кредитних вкладень і інших активних операцій, що приносять процентний дохід; різницею між процентними ставками по активних і пасивних операціях (спред); структурою залучених ресурсів; співвідношення між власним капіталом і залученими ресурсами; часткою активних операцій, що приносять процентний дохід; темпами інфляції та ін.
Коефіцієнти процентної маржі
Коефіцієнти процентної маржі можуть показувати її фактичний і достатній рівень у даного банку. Коефіцієнт фактичної процентної маржі (Кфпм) характеризує відносну фактичну величину процентного джерела прибутку банку. Він розраховується наступним чином:
Активи, що приносять дохід, - всі види кредитів юридичним і фізичним особам, банкам, вкладення коштів в цінні папери, в факторингові та лізингові операції, в інші підприємства. У ряді випадків для розрахунку цього коефіцієнта використовують середній залишок активу, який визначається на основі підсумку активу балансу банку, очищеного від регулюючих статей (Інструкція № 1 ЦБ РФ).
Процентна маржа по позичкових операціях (Кпмсо) розраховується за формулою:
Коефіцієнт достатньою процентної маржі характеризує мінімально необхідний для конкретного банку рівень маржі і визначається за формулою:
До складу інших доходів при розрахунку достатньої процентної маржі включаються такі види доходів від оплати послуг некредитного характеру: плата за інкасацію, за розрахунково-касове обслуговування, інформаційні та консультаційні послуги банку, за інші послуги, відсотки і комісія, дополученний за минулі періоди, отримані штрафи , пені, неустойки.
Всі показники маржі розраховуються як на основі фактичних даних за минулий період, так і на прогнозований період.