У нормі д.б.н. 1 інтраепітеліальний лімфоцит (ІЕЛ) на 5-10 епітеліальних клітин
(Верхня межа норми = 25 ІЕЛ на 100 епітеліальних клітин)
Діагностично значуще> 40 ІЕЛ на 100 епітеліальних клітин!
Класифікація Marsh для клініциста:
Marsh 3 - висока ймовірність целіакії. Якщо ТТГ і / або АЕА +. то целіакія
Marsh 2 - целіакія менш імовірна. Якщо ТТГ і / або АЕА +, то целіакія
Якщо ТТГ і / або АЕА -, то виключити інші причини
Marsh 1 - НЕ специфічно для целіакії. Якщо ТТГ і / або АЕА +, то целіакія
Якщо ТТГ і / або АЕА -. то
Причини атрофії тонкої кишки: причини ↑ ІЕЛ:
• Непереносимість харчових білків - Хвороба Крона
• Після інфекційного гастроентериту - Інфекція
• Еозинофільний гастроентерит - Аутоіммунна ентеропатія
• Тропічні та рефракторная спру
• Загальний варіабельний імунодефіцит
• Надмірна бактеріальний ріст тонкої кишки
• Microvillous inclusion disease Tafting Enteropathia
+ артефакти: біопсія з верхньої частини 12-п.к. неправильна орієнтація биоптата (тангенц. зріз)
Використовувати DQ2 / DQ8 для ВИКЛЮЧЕННЯ целіакії:
90% хворих на целіакію несуть DQ2 молекулу і 10% пацієнтів позитивні по DQ8. У великому багатоцентровому Європейському дослідженні З 1008 хворих на целіакію лише у 4 не були виявлені ні DQ2, ні DQ8. Якщо у пацієнта обидва тести (DQ2 і DQ8) негативні - діагноз практично виключений.
У білої популяції 15-20% людей несуть DQ2 і 20% DQ8 гени. Виявлення цих алелей не є підставою для постановки діагнозу целіакії.
• НЕ призначати дієту ДО обстеження.
• НЕ ставити діагноз на підставі клініки і / або ендоскопічної картини.
• Використовувати надійні серологічні тести (IgA до ТТГ, АЕА).
• Використовувати визначення IgG до ТТГ і АЕА при доведеному дефіциті загального IgA.
• Брати не менше 4-6 біоптатів великими щипцями.
• Орієнтуватися на найбільш інформативні ознаки целіакії:
> 40 ІЕЛ, атрофія ворсин, гіперплазія крипт.
• Визначати DQ2 / DQ8 не для діагностики, а для виключення целіакії.
• При неоднозначності / невідповідність морфології і серологіі, НЕ ПОСПІШАТИ
з постановкою діагнозу, а переглянути або повторити морфологію і серологію.