«Зрілість» шийки матки може бути досить точно визначена при вла-галіщном дослідженні. Процес «дозрівання» обумовлений такими меха-нізм, досить добре вивченими. Одночасне морфологічний, біо-хімічне і гистохимическое вивчення тканин шийки матки в зіставленні з даними клінічного визначення готовності шийки матки до пологів показали, що під час вагітності в шийці матки відбувається поступове часткове заміщення м'язової тканини сполучною. Спостерігаються зміни в самій сполучної тканини шийки: утворюються «молоді» колагенові волокна, які надзвичайно гідрофільних і тому більш гнучкі, ніж колагенові волокна поза вагітності. Частина колагенових волокон розсмоктується і заме-ється основною речовиною, головним компонентом якого є кислий мукополісахарид хондроитинсульфат. У міру прогресування вагітності він поступово деполімеризується, що призводить до підвищення гідрофільності тканин і подовжньому розщепленню колагенових волокон на колагенові фібрили. Клінічно це проявляється розпушуванням і укороченням шийки матки, зяянням просвіту цервікального каналу.
Процес часткового розсмоктування колагенових волокон і зміни соста-ва основної речовини починається з області зовнішнього зіву і поступово рас-ється до внутрішнього зіву. Саме з цим пов'язане те, що розм'якшення внутрішнього зіву в процесі «дозрівання» шийки матки відбувається в останню чергу. Прискорення процесів «дозрівання» шийки матки відзначено у вагітністю-них жінок після введення естрогенних гормонів і простагландинів.
При пальпаторной оцінці стану шийки матки визначають її Консист-цію, ступінь її укорочення, ступінь прохідності шийного каналу, розта-ються шийки матки в порожнині малого тазу, стан нижнього сегмента матки при пальпації через вагінальні склепіння, зміна форми шийного каналу і співвідношення довжини вагінальної частини шийки матки і довжини шийного каналу.
За сукупністю цих ознак (класифікація Г. Г. Хечінашвілі) разли-ють 4 різновиди стану шийки матки: «незріла», «дозріває», «неповністю дозріла» і «зріла» (табл. 7, рис. 37).
Існує спрощена шкала оцінки ступеня «зрілості» шийки матки, перед-лежання Е. X. Бішопом (табл. 8).
Окситоциновий тест. У 1954 р К. Н. Сміт розробив спеціальну пробу для визначення реактивності міометрія на внутрішньовенне введення порогової дози окситоцину, здатної викликати скорочення матки. Реактивність матки до окситоцину в міру прогресування вагітності поступово наростає і стає максимальною напередодні пологів. Перед проведенням проби обстежуючи-травня жінка протягом 15 хв повинна знаходитися в горизонтальному положен-ванні в стані повного емоційного і фізичного спокою, щоб исклю-чить можливість скорочення матки під впливом інших факторів. Розчин окситоцину готують безпосередньо перед проведенням окситоцинового тесту (0,01 ОД окситоцину в 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду). Потім набирають в шприц 10 мл приготованого розчину і вводять його внутрішньовенно «толчкообразно»: по 1 мл з інтервалами в 1 хв. Введення розчину припинено-ють при появі скорочення матки, що реєструється гістерографіческі або пальпаторно. Однак не можна вводити більше 5 мл розчину або 0,05 ОД оксітоці-на. Тест вважається позитивним, якщо скорочення матки у відповідь на введення окситоцину з'являється протягом перших 3 хв. К. Н. Сміт вважає, що поклади-вальний окситоциновий тест вказує на можливість спонтанного наступлю-ня пологів протягом найближчих 1-2 діб (рис. 38).
Р. Клімек, взявши за основу методику К. Н. Сміта, запропонував прогнозує-вать термін пологів за кількістю введеного розчину окситоцину. Якщо скор-щення матки настає після внутрішнього введення 1 мл розчину окситоцину (0,01 ОД), то пологи настануть через 1 добу; 2 мл (0,02 ОД) - через 2 доби і 3 мл (0,03 ОД) - через 3 доби.
Можна оцінювати чутливість матки до окситоцину по відношенню про-тривалості перейми (ПС) до паузі між переймами (ПМС). При ПС / ПМС, рівному 0,1-0,3, пологи прогнозуються через 1-3 діб. При коефіцієнті 0,4 0,6 - пізніше 5 діб.
Окситоциновий тест не позбавлений недоліків, до яких відносяться інвазії-ність, можливість розвитку гіпертонусу матки, гіпертензії у вагітної і гіпоксії у плода.
Нестрессовий тест. Тест позбавлений недоліків, властивих окситоциновий тесту. За допомогою кардиотокографа реєструють спонтанну скоротливу активність матки і серцеву діяльність плода протягом 40-60 хв. При готовності організму вагітної до пологів на гістерограмме реєструються ритмічні скорочення матки; паралельно оцінюється стан плода з ура-те його реакції на сутичку.
Маммарно тест. Немедикаментозний тест заснований на появі ендогенно-го окситоцину при подразненні сосків і ареол у вагітної. Реєстрація відповідь-ної реакції матки проводиться за допомогою кардиотокографа. Маммарно тест оцінюється позитивно, якщо скорочення матки з'являється в перші 3 хв від початку роздратування сосків і протягом 10 хв спостерігаються 3 сутички.
Кольпоцітологіческого тест. Цитологічне дослідження вагінальних мазків дозволяє оцінити гормональний баланс жінки в останні дні вагітності.
Існують 4 цітотіпа вагінальних мазків [Zidovsky J. 1964], за якими можна судити про ступінь біологічної готовності жінки до пологів.
I цітотіп (пізній термін вагітності, або навікулярних тип мазка). Він характерний для нормально прогресуючої вагітності починаючи з II трима-стра. В мазку у вигляді скупчень переважають човноподібна і проміжні клітини в співвідношенні 3: 1 (див. Кол. Вклейку, рис. 8, а). Цитоплазма клітин різко базофильна. Лейкоцити і слиз відсутні. Еозинофільні клітини зустріч-ються в 1%, з пікнозом ядер - 3%. Наступ пологів при цьому цітотіпом можна очікувати не раніше ніж через 10 днів.
II цітотіп (незадовго до пологів). У мазку виявляється зменшення кількості човноподібних клітин, збільшення кількості проміжних клітин. Їх співвідношення дорівнює 1: 1. Клітини починають розташовуватися ізольовано. З'являються клітини поверхневих шарів піхвового епітелію. Еозинофіли-ні клітини серед них складають 2%, з пікнозом ядра - 6% (див. Кол. Вклейку, рис. 8, б). Пологи можуть настати через 4-8 днів.
III цітотіп (термін пологів). В мазку переважають клітини проміжного (60-80%) і поверхневого (25-40%) шарів. Човноподібна клітини зустрічаються в 3-10%. Клітини лежать ізольовано. Кількість еозинофільних клітин - 8%, з пікнозом ядра - 15-20%. З'являються лейкоцити і слиз. Наступ пологів можливо через 1-5 днів (див. Кол. Вклейку, рис. 8, в).
IV цітотіп (безсумнівний термін пологів). В мазку переважають клітини поверх-ностних шарів (40-80%). Проміжних клітин мало. Човноподібна відсутність-ють або поодинокі. Поверхневі еозинофільні клітини можуть бути без ядер ( «червоні тіні»). Цитоплазма погано забарвлюється, краю клітин малоконтраст-ні. Мазок набуває вигляду «стертого» або «брудного». Кількість еозином-профільними клітин - 20%, з пікнозом ядер - 20-40%. Лейкоцити і слиз у вигляді скупчень (див. Кол. Вклейку, рис. 8, г). Пологи наступають або в той же день, або протягом найближчих 3 днів.
Всі тести діагностики готовності організму вагітної до пологів володіють достатньою цінністю, яка ще більше зростає при їх комплексному ис-користуванні.