1) Максимальна механізація і автоматизація виробничих процесів.
2) Заміна технологич. процесів, пов'язаних з виділенням пилу на екологічно чисті.
3) Застосування герметичного обладнання, герметичних пристроїв.
4) Використання зволожених сипучих матеріалів.
5) Застосування ефективних аспіраційних установок.
6) Очищення від пилу вентиляційного повітря при його подачі в приміщення і викиді в атмосферу.
7) застосування закритих способів транспортування пилять (пневмотранспорт).
8) встановлення скороченого раб. дня, додаткової відпустки, виходу на пенсію у віці 50.
Захист відстанню і часом під впливом аерозолів переважно фіброгенного дії (АПФД). Для оцінки ступеня впливу пилу на органи дихання робочих розраховується пилова навантаження за весь період реального або передбачуваного контакту з пилом. Якщо перевищується середня змінна ГДК фіброгенной пилу, розрахунок пилової навантаження є обов'язковим.
Пилова навантаження (ПН) на органи дихання робітника - це реальна або прогнозна величина сумарної експозиційної дози пилу, яку робочий вдихає за весь період фактичного або передбачуваного проф.контакта з пилом.
Для розрахунку допустимого стажу роботи в умовах запиленості необхідно зіставити фактичні та контрольні рівні пилової навантаження. У разі перевищення ВПП розраховують стаж роботи, при якому ПН не перевищуватиме ВПП.
При цьому ВПП рекомендується визначати за середній робочий стаж, який дорівнює 25 рокам, тоді допустимий стаж роботи в даних умовах потужність. За ф-ле: Т = КПН25 / (KNQ).
10. Прилади та методи контролю вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
Шкідливими речовинами називаються такі речовини, які при контакті з організмом людини, в разі порушення вимог безпеки, можуть викликати виробничі травми, проф. захворювання або відхилення в стані здоров'я, які виявляються сучасними методами, як в процесі роботи, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Шкідливі речовини. Класифікація. Загальні вимоги безпеки»)
Методи контролю вмісту ВВ поділяються на:
1) лабораторний - є найточнішим, дозволяє визначити кількість токсичних речовин в повітрі, вимагає значного часу, застосовується в дослідницьких і контрольних роботах.
2) Експрес-метод - служить для точного визначення концентрації шкідливих парів і газів в повітрі виробничих приміщень і на території підприємства. Для проведення контролю застосовують універсальні газоаналізатори УГ-1, УГ-2 і хромотографи
4) автоматичний або безперервний - застосовують автоматичні газоаналізатори безперервної дії.