Досить сумна виходить картина
Кардіологи. спеціальність яких серце і судини, говорять про невідомої небезпеки підвищеного артеріального тиску і закликають людини знижувати його всілякими способами до якоїсь, строго кажучи, нікому невідомої норми.
Невропатологи ж, спеціальність яких мозок і нерви, говорять про "хвороби, створеної руками лікаря", тобто про ішемії мозку (в тому числі інсульті), що виникає в результаті медикаментозного зниження АТ.
При цьому вони називають зниження медикаментами АТ до "норми" "надмірної терапією".
Припустимо, що колись невропатологи все ж достукатися до кардіологів і ті визнають, що боротьба з гіпертонією "протівогіпертензівного засобами" приносить людині шкоди більший, ніж саме по собі "підвищений" АТ, що ця "боротьба" просто небезпечна для здоров'я і навіть життя людини.
Але що ж тоді робити з цими самими "протівогіпертензівного засобами"?
Сьогодні протівогіпертензівного (гіпотензивні) засоби складають групу найбільш продаваних у світі медикаментів.
Це мільярди доларів. Будь-яка розсудлива людина розуміє, що кардіологи і терапевти "боротьбу з тиском" навряд чи припинять ще й тому, що це стане визнанням неспроможності сучасної медицини.
Адже, як ми з'ясували, "лікування" гіпертонії - це всього лише призначення препаратів для зниження артеріального тиску. Нічого іншого просто немає!
Коли людину поміщають в який-небудь кардіологічний центр, навіть в ЦКБ, він отримує там те ж саме "кардіологічне лікування", тільки під наглядом лікарів. Відповідно з тим же результатом.
У центрі "дискусії" кардіологів та невропатологів є один дуже важливий для кожного "гіпертоніка" питання: а що таке нормальний артеріальний тиск? Чи існує його конкретна величина для кожної людини?
Можна припустити наявність загальної для безлічі людей норми, наприклад, 120/80 для молодих людей, оскільки вони в більшості поки здорові (хоча і тут ми виявимо істотний% гіпотоніків).
Але про яку нормі можна говорити у 50-60-річних, у яких АТ вже в силу віку має бути вище, ніж у молодих?
Але наскільки вище? Серед 50-60-річних мало здорових людей, відповідно норма АТ повинна залежати від "стану здоров'я". Але як залежати?
Або ще питання. А якщо у людини в молодості було знижений тиск (причому, як правило, в 50-60 років майже ніхто не знає, яким у нього було АТ, наприклад, в 30 років), значить в 50-60 років його "нормальний АТ" теж має бути нижче, ніж у більшості однолітків?
Але наскільки нижче?
І, нарешті, головне питання. А за якими критеріями визначається "ненормальність" тиску?
Зрозуміло, що без всяких критеріїв можна вважати "ненормальним" АТ, якщо воно "зашкалює", наприклад, за 220/140.
Але відомо, що величезна кількість людей багато років відчувають себе дуже непогано з постійним 140-150 / 100-110, а то і 170-180 / 120-130.
На якій же підставі, тобто на підставі якого критерію, потрібно вважати АТ в таких випадках "ненормальним"?
Адже людина, по суті, здоровий - добре себе почуває, ні на що не скаржиться. Питається, навіщо ж його "лікувати", отруюючи організм хімікатами, свідомо погіршуючи мозковий кровообіг і провокуючи інсульт?
Судячи з книги "Нове життя серця" і по монографій провідних фахівців з гіпертонічної хвороби, не існує ніяких науково обгрунтованих методів визначення величини нормального артеріального тиску у конкретної людини.
Відповідно незрозуміло: на якому строго науковому підставі людини можна віднести до "гіпертонікам" і почати таблетками робити його тиск "нормальним"?
Як бачимо, питань тут багато, але відповідей на них немає ні у кардіологів, ні у невропатологів.
Протиріччя у поглядах кардіологів та невропатологів наводять і на "крамольні" думки про медицину.
Адже навіть проста людина, далека від медицини, прочитавши "Нове життя серця" та інтерв'ю З.А. Сусліним, швидше за все, прийме точку зору невропатологів.
По перше. у кардіологів немає переконливих пояснень небезпеки підвищеного артеріального тиску і необхідності його регулярного зниження таблетками.
По-друге, небезпека штучного зниження артеріального тиску очевидна навіть з точки зору елементарної фізики. Адже АТ призначений для забезпечення проходження через судини, зокрема, мозку, необхідного для його нормальної роботи кількості крові (750 мл в хвилину). А за законами фізики будь-яке штучне зниження артеріального тиску обов'язково призведе до зменшення кровотоку через судини мозку, тобто до виникнення стану ішемії.
Виконання приписів терапевтів і кардіологів щодо зниження артеріального тиску таблетками несе небезпеку для здоров'я людини.
А це вже відступ від головної заповіді лікарів "Не нашкодь!"
"Не дивлячись на появу нових методів діагностики, колосальний арсенал різних лікарських засобів, хірургічних та ендоваскулярних методів, ефективність не тільки не збільшується, але, судячи зі зростання лікарняної летальності, навіть зменшується".
"Зростання лікарняної летальності" - це зменшення частки пацієнтів кардіологічних відділень і клінік, що виходять звідти живими.
адміністратор Віртуальної школи пенсіонерки
Читайте також по серцево-судинним захворюванням: