Так що ж таке цивілізація?
Сам термін «цивілізація» (від лат. Civilis - цивільний, державний) до сих пір не має однозначного тлумачення. У світовій історичній та філософській (в тому числі футурологічної) літературі він вживається в чотирьох значеннях:
1. Як синонім культури - наприклад, у А. Тойнбі та інших представників англо-саксонських шкіл в історіографії та філософії.
2. Як певна стадія в розвитку локальних культур, а саме стадія їх деградації і занепаду. Згадаймо гучну свого часу книгу О. Шпенглера «Занепад Європи».
3. Як ступені історичного розвитку людства, такі за варварством. Таке розуміння цивілізації ми зустрічаємо у Л. Моргана, слідом за ним у Ф. Енгельса, сьогодні у А. Тоффлера (США).
4. Як рівень (ступінь) розвитку того чи іншого регіону або окремого етносу. У цьому сенсі говорять про античної цивілізації, цивілізації інків і т. П. Ми бачимо, що ці розуміння в одних випадках в значній мірі накладаються і доповнюють один одного, в інших - є взаємовиключними.
Для того, щоб визначитися з поняттям цивілізації, необхідно, очевидно, попередньо проаналізувати її найбільш суттєві риси.
Кілька слів про підстави (базисах) формацій і цивілізацій, про вододілі між ними. Питання це досі є дискусійним, але, очевидно, треба виходити з того, що і в тому, і в іншому випадку базис є безсумнівно матеріальне освіту, хоча і належать вони до різних сфер суспільного буття: в фундаменті цивілізації в цілому і кожної з її ступенів лежить техніко-технологічний базис, в зв'язку з чим резонно говорити про три щаблях (вільних) в розвитку цивілізації - землеробської, індустріальної та інформаційно-комп'ютерної [89]. В основі ж формації базис економічний, тобто сукупність виробничих відносин.
Підкреслюючи роль техніко-технологічного базису цивілізації, аж ніяк не випливає безпосередньо і тільки з нього виводити все, що характеризує дане конкретне суспільство. У реальному ж історичному процесі все йде набагато складніше, бо в фундаменті соціуму поряд з техніко-технологічним базисом присутні (і займають гідне місце) також природні (включаючи демографічні) умови життя суспільства і етнічні, взагалі конкретно-історичні особливості життя та розвитку даного суспільства. Все це в сукупності своїй і складає реальний фундамент життєдіяльності соціуму як системи. Елімінуючи з інтерпретації історичного процесу будь-якої із зазначених компонентів, ми або спотворює картину, або взагалі змушені відмовитися від вирішення конкретної проблеми.
Як, наприклад, пояснити, чому при одному і тому ж в принципі техніко-технологічному базисі ми виявляємо серйозно відрізняються один від одного варіанти історичного розвитку?
Чому, скажімо, в більшості регіонів земної кулі виникнення держави стало наслідком зайшов вже далеко процесу класоутворення, а в деяких помітно випереджав цей процес? Очевидно, при інших рівних (ceteris paribus) і перш за все при одному і тому ж техніко-технологічному базисі, в наявності якийсь додатковий фактор, що визначає специфіку даного явища. В даному випадку в якості дифференцирующего фактора виступали природно-кліматичні умови, які спричиняють необхідність централізованих зусиль зі спорудження та експлуатації великих іригаційних систем. Тут держава виступала спочатку насамперед у своїй господарсько-організаторської іпостасі, в той час як в інших регіонах все починалося з функції класового придушення.