Диференціація і функціонування Т-клітин (лімфоцитів).
Клітини імунної системи включають в себе лімфоцити, мон / макрофаги, гранулоцити. Вони розрізняються морфологічно, біохімічно і функцио-нально. Загальна їх властивість-забезпечення імунітету. Всі вони походять з ПСК. Зрілі лімфоцити складаються з 2-х великих популяцій: тімусзавісімие (Т-лімфоцити), що диференціюються в тимусі; тімуснезавісімих.
(В-лімфоцити), що диференціюються в бурсі (у людини, можливо, в кістковому мозку, АкЛТ).
Серед клітинних елементів імунної системи лідерство, як по колі-кількісний, так і за функціональними параметрами належить Т-лімфоцитам, кількість яких становить в периферичної крові від 60до 80% загальної чисельності лімфоїдних клітин. Зрілі Т-лімфоцити діаметром око-ло 6,5мкм, ядро щільне, інтенсивно забарвлене, займає всю клітину, ексцентрично розташовується майже відсутня цитоплазма. Дослід-вання в скануючому мікроскопі показало, що Т-лімфоцити мають майже гладку поверхню, lg-рецепторовна їх поверхні в 100-1 000раз менше ніж на В-лімфоцитах. В-клітини великих розмірів до 8.5мкм, ядро менш інтенсивно забарвлене, не містить ядерця, цитоплазма великих розмірів, базофильна. В-лімфоцити мають отростчатой поверхню за рахунок великої щільності lg-рецепторів.
Функціонально Т-лімфоцити визначають практично повний спектр клітинних реакцій імунітету, ефекторну функцію, включаючи реакції ги-перчувствітельності уповільненої типу, реакції протипухлинного і трансплантаційного імунітету, беруть участь в регуляції функцио-нальної активності кровотворних стовбурних клітин, В-ЛФ. Це клітини, які здійснюють рецепцію антигену і запуск імунної відповіді.
1) ефекторних функції Т-лімфоцити ви-полняют
3) взаємодія з макрофагами (АПК) -розпізнавання антигену і запуск імунної відповіді.
4) продукція цитокінів, що регулюють не тільки міжсистемні взаи-модействие, а й багато життєво важливі процеси в організмі (наприклад Т-лімфоцити через продукцію ІЛ-3 впливають на початкові процеси гемопоезу).
Однією з особливостей Т-лімфоцитів є їх гетерогенність. Серед Т-клітин виділяють:
регулятори Тх / Тс; Т-індуктори (Тинди, Тh1, Тh2); Т-цитотоксичні. Т-ефектори ГЗТ.
Т-диференційні (Т-ампліфайери) і ін.
Т-індуктори-клітини, схожі за багатьма характеристиками (морфолого-гическим, функціональним) з Т-хелперами, але активують інші типи клітин, зокрема Т-супресори.
Т-клітини сповільненої гіперчутливості - ці клітини забезпечують-вают приплив макрофагів в локальні ділянки, наприклад, на шкірі, слізіс-тих, де розвивається клітинна імунна реакція по типу ГЧЗТ (туберку-линів проба і т.д.).
Т-клітинний рецептор для антігенаTCR
На відміну від антігенраспознающіх рецепторів В-лімфоцити (молекули мембранних 1д) Т-лімфоцити мають специфічний рецептор для антигену -TCR. За будовою молекули TCRоказалісь близькими молекулам Igі МНС.
До складу рецептораTCRвходіт:
антігенрасопзнающій рецептор і молекулаCD3 в комплексі з молекулами-лій ГКГ 1 та IIкласса. Молекула CD3, пов'язана з TCR, ймовірно, осу-ється передачу сигналу від TCRк внутрішньоклітинним еффекторним систе-мам.
В кістковому мозку на пре-Т-лімфоцит з'являється найраніший маркер Т-лімфо-цитов -CD7 + (це рецептор до μ-цепіFcфрагментаIgM). Ранні попередники мігрують з кісткового мозку через кровотік в тимус під дією гормонів тимуса, де відбувається їх розмноження, дозрівання, освіта зрілих Т-лімфоцитів, звідти міграція в кров, заселення периферичних орга-нів .Тільки 5-10% пройде позитивну селекцію, 90 95% - загине, а потім тільки почнеться заселення зон організму.
У тимус пре-Т надходять з судин, розташованих між кірковим і мозковим речовиною, де вони спочатку взаємодіють з дендрит-ними клітинами і макрофагами, а потім після міграції в субкортікальной шар -з епітеліальними клітинами- "няньками", після чого починається їх актив- ная проліферація.
Т-лімфоцити не набрали у взаємодію з антигенами називають наївними, а які були піддані дії гормонів і т.д.-армованими.
Периферичні органи імунної системи
В процесі дозрівання тимоцитів, їх взаємодія з Епітеліаль-ними клітинами тимуса (клітини "няньки") вони вчаться розпізнавати анти-ген, експресується. антігенраспоенающій рецептор-позитивних селекція клітин).
"Негативна селекція" - (95%)-клітини, які не навчилися рас-пізнавати антиген, вони мають рецептори до аутоантигенам. На диференціювання ровку (дозрівання) клітин в тимусі впливають гуморальніфактори тимуса і строми. Гуморальні фактори тимуса: тимозин, тимопоетин, тимических гормональний фактор, тімостімулін, сироватковий тимических фактор, ІЛ-3. Стромальні фактори: в медуллярной зоні тимуса є макрофіт-ги, дендритні клітини тимуса.
Маркери поверхневі структури (або внутрішньоклітинні), характе-різующіе як окремі типи лімфоцитів, так і певні етапи їх розвитку. Варіанти маркерів:
1) поверхневі антигени, в т.ч. диференціювальні, з'являються і зникають в залежності від стадії розвитку клітини або сохраняющіес
на всіх стадіях клітинного циклу;
2) поверхневі рецептори (розпізнають структури), за допомогою яких клітини дізнаються антиген і сприймають інші стимули, необ-хідні для їх життєдіяльності.
Найважливішими маркерами Т-лімфоцитів служать рецептори, які отли-зустрічаються за будовою, функціональним призначенням і розділені на 3группи
1) антігенраспознающіх рецептори на Тлф - (TCP.), На ВЛФ -рец.Тд
природи; дозволяють специфічно розпізнавати антиген;
2) рецептори для імунологічно значимих продуктів імунної системи (рец. КFclg, CI-C9, лимфокинов цк і ін.) -необхідних для реалі-зації різних функцій імунної системи;
3) рецептори для продуктів неімунного походження (гормонів, нейропептидів і ін.), Рецептори адгезії.
Методи ідентифікації Т-клітин.
Для виділення Т-лімфоцитів з пулу клітин крові або інших тканин використовують різні прийоми:
4) по рец. кFclg-на Тх-FclgM; -Т на Ті-FclgG; -Т
Патологія в системі Т-клітинного імунітету.
-вроджена недостатність Т-лімфоцитів (первинний ВД -Т-КІН, синдром Ді-Джорджа, синдром атаксії-телеангіектазії та ін);
-інфікування Т-клітин вірусом ВІЛ, гострого лімфолейкозу дорослими-лих;
-Т-клітинні іммунопроліфератівние захворювання (варіанти гострого лімфолейкозу, Т-клітинні лімфоми і Др.) -
-вроджені та набуті дефекти Т-клітинного антігенраспоз-нающего рецепторного комплексу або його окремих субодиниць, адгезив-них молекул, дефектність механізмів "навчання" Т-ЛФ в тимусі (блок позитивної і / або негативної селекції тимических лімфоцитів);
-порушення співвідношення регул. Т-лімфоцитів (CD4 і 008), субпопу-ляцій з перевищенням функції хелперно-індукують клітин -аутоіммун-ва і алергічна спрямованість або супресорної-ЦТК-імунодефіцит-ва спрямованість іммунопатологіі;
-придбані тімусзавісімие ІДС (видалення тимуса, ураження Т-клітин фізичними, фармакологічними та іншими методами, пухлини, порушення харчування, інфекції, вікові зміни та ін.);
-преактівація Т-лімфоцітовinvivo (фактори мікроорганізмів, ау-тоантітела проти структур Т-клітин, фармакологічні засоби і ін.) з розвитком аутоімунних процесів, підвищеною продукцією ЦК, актив, мф-посилення запальних, деструктивних процесів).