Суд присяжних добро чи зло, публікація в журналі «молодий вчений»

Ключові слова: інститут присяжних засідателів, добро чи зло, посилення контролю, кримінальні справи, конфіденційність, способи вдосконалення, реформа, регламентація, питання

The article raises the question of the advisability of having a jury trial institution, in the realities of the current judicial and law enforcement systems in the Russian Federation. The author gives suggestions for improving this institution by confidentiality and ensure the independence and integrity of the jury. The historical background of the activities of the Institute.

Keywords: Institute of jurors, good or evil, the tightening of control, criminal cases, confidentiality, ways to improve, reform, regulation of the question

Інститут суду присяжних є засобом справжнього правосуддя, але в історііУкаіни на превеликий жаль даний інститут не зарекомендував себе, як в країнах західної Америки і Європи. Початкова пропозиція про введення даного інституту було висунуто на початку роботи Покладений Комісії при Катерині Великій (другий), вченим-юристом С. Є. Десницький. Пізніше проект даного інституту суду як найбільш демократичного Олександру 1 пропонував видатний державний діяч і реформатор М. М. Сперанський. Аж до 1861 року, всі проекти і пропозиції щодо впровадження даного інституту залишалися ігнорувати, так як українська Імперія все ще перебувала в феодалізмі. Лише з приходом до влади Олександра 2, починається деяка демократизація державності з переходом до буржуазії. Відображалося це в проведених реформах, спрямованих на соціалізацію держави. Перше законодавче закріплення даний інститут отримав в реформі 1864 року, пізніше званої судової. Але дана реформа не отримала необхідного ефекту, і введення інституту присяжних засідателів був затьмарений. Але з розвитком громадської думки і зміною державних поглядів на формування свого суспільства, суд присяжних претендує на основоположну роль в формування судової системи. Процес який безперечно був досягнутий, зник буквально за 2 роки. Причиною тому безумовно є прихід до влади більшовиків і утворення нової держави, яке не визнавало цінності української Імперії. В СРСР суд присяжних в більшості випадків грав політичну роль, але вагомою сили не мав. Безперечно не в політизованих справах присяжні засідателі мали вагому позицію, але в решті тієї незалежністю не мали. З ліквідацією СРСР і утворенням демократичної, правовойУкаіни, все повинно було змінитися. Але в позитивну сторону в порівнянні з тим же Радянським Союзом даний інститут не розвинувся. У більшості вчених правознавців виникає резонне питання, а чи потрібен нам цей інститут?

Однозначної відповіді на це питання бути не може. В першу чергу, треба розглянути тенденцію розвитку інституту присяжних в історичному прогресі на території РФ. У другу чергу, проаналізувати можливість зміни ситуації в кращу сторону. Так як історична тенденція розвитку суду присяжних було розглянуто вище. Доцільно розглядати ступінь ймовірності реформації даного інституту.

На даний момент тільки кримінальне судочинство закріплює за собою право використання суду присяжних засідателів. Питання про впровадження даного інституту в інші види судочинства, з тим ступенем нерегламентірованності нині існуючого інституту суду присяжних, вважається не зовсім логічним.

Відповідно до КПК України присяжного засідателя - особа, притягнуте в установленому цим Кодексом порядку для участі в судовому розгляді і винесення вердикту [1].

ФЗ «Про присяжних засідателів федеральних судів загальної юрисдикції в Укаїни» в статті 3 містить вимоги пред'являються до присяжних засідателів, а саме присяжними засідателями не можуть бути особи:

1) які не досягли на момент складання списків кандидатів у присяжні засідателі віку 25 років;

2) мають непогашену чи не зняту судимість;

3) визнані судом недієздатними або обмежені судом у дієздатності;

4) перебувають на обліку в наркологічному або психоневрологічному диспансері у зв'язку з лікуванням від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, хронічних і затяжних психічних розладів [2].

Також пункт 2 цієї статті передбачає, що особи, які перешкоджають присяжного засідателю виконувати обов'язки щодо здійснення правосуддя, несуть відповідальність відповідно до законодавства Укаїни [3].

На превеликий жаль норми даної статті дотримуються дуже слабо, виражається це в чиненні тиску на присяжних, з метою винесення ними вердикту бажаного іншій особі, зацікавленій в результаті справи. У більшості випадків коли в руках присяжних засідателів, а саме від виноситься ними вердикту знаходиться доля підсудного, особи які беруть участь у справі, яким не вигідно справедливе і гуманне рішення даного інституту, намагаються чинити тиск на осіб, які є присяжними. Виражається це в погрози життю та здоров'ю присяжного і членів його сім'ї, в підкупі присяжних, в шантажі і в інших аморальних діях.

Боротися з цим процесом можна лише встановивши жорсткий контроль над учасниками судочинства і охороною інтересів присяжних засідателів з боку держави. У різні часи, особами реально зацікавленими у зміні ситуації, що склалася в позитивну сторону пропонувалися ідеї, по прихованню особистих даних присяжних, дистанційний спосіб винесення рішення присяжними засідателями по конкретній справі, встановленні захисту присяжних для припинення можливості чинення тиску на присяжних.

Істотним обставиною для усунення всіх негативних процесів в даному напрямку є бажання державних органів спрямованим на оптимізацію і реформацію колізійних галузей функціонування держави.

Якщо держава і суспільство будуть дотримуватися нейтралітету в даному питанні, тоді можливо буде спостерігатися тенденція до повної ліквідації даного інституту, що поставить всю судову систему України на шлях анархії. Суд присяжних в історичному прогресі світу поставив себе на перше місце, по справедливості винесених рішень, але він потребує захисту. І метою держави має бути збереження даного інституту усіма способами.

Треба пам'ятати, що справедливість по відношенню до своїх громадян, є запорукою щасливого майбутнього.

Основні терміни (генеруються автоматично). присяжних засідателів, суду присяжних, «Про присяжних засідателів, присяжних засідателів федеральних, інституту суду присяжних, суду присяжних засідателів, Укаїни», інституту присяжних, 113-ФЗ «Про присяжних, інституту присяжних засідателів, суд присяжних, недоторканності присяжних засідателів, інститут присяжних засідателів , розвитку інституту присяжних, руках присяжних засідателів, судів загальної юрисдикції, засідателів федеральних судів, інтересів присяжних засідателів, федеральних судів загальної, розвитку суду присяжних.

Ключові слова

Схожі статті