Соціальна типологія особистості - студопедія

2. Соціалізація особистості.

4. Девіантна поведінка.

6. Особистість і суспільство в перехідний період.

1. Теорії розвитку особистості.

4. «Теорія натовпу» Г. Лебона.

Проблема особистості знаходиться в полі зору багатьох наук, будучи предметом міждисциплінарних досліджень-ний. У науковій літературі, перш за все проводиться разограніченіе таких близьких понять, як «людина», «індивід», «особистість».

При комплексному вивченні особистості у вітчизняній ой науці склався ряд загальновизнаних вихідних положень:

• особистість притаманна кожній людині;

• особистість є те, що відрізняє людину від тварин;

• особистість є продукт історичного розвитку, тобто віз-ника на певному щаблі еволюції людської істоти;

• особистість є індивідуальна характеристика чоло-століття, тобто то, що відрізняє одну людину від іншої.

Будучи усвідомленими, потреби трансформуються і інтереси особистості. Інтереси, заломлюючись через цен-ностние орієнтації, призводять до формування мотивів особистості. Механізм мотивації реалізується в конкретній діяльності особистості, сенсом якої є досягнення певної мети.

Крім внутрішніх побудників діяльності (мотивів) особистості, існують і зовнішні побудители - стимули.

У соціології виділяють модальний, базисний і идеаль-ний типи особистості. Модальним називають усереднений тип особистості, який реально переважає в даному об-щества. Під базисним розуміється тип особистості, який найкращим чином відповідає потребам розвитку суспільства. Ідеальний тип особистості не прив'язаний до конкретних ус-ловіям і розглядається як еталон особистості майбутнього.

У сучасній соціології отримало широке розповсюдження-страненіе виділення типів особистості в залежності від їх ціннісних орієнтацій.

«Реалісти» поєднують в собі прагнення до самореалізації з розвиненим почуттям обов'язку і відповідальності, здоро-вий скептицизм - з самодисципліною і самоконтролем. Соціологічні дослідження показують, що специфіка відносин в різних сферах суспільного життя стимулює прояв певних особистісних якостей і типів поведінки. Так, ринкові відносини сприяй ють розвитку підприємливості, прагматизму, хитрості розважливості, вміння подати себе; взаємодії в с формами виробництва формують егоїзм, кар'єризм і вимушену кооперацію, а в сфері сімейної та особистому житті - емоційність, сердечність, прихильність, пошук гар-моніі.

У той же час соціологи відзначають і зворотне віз-дію стійких особистісних якостей і поведенч-ських стереотипів на виникнення і розвиток громад-них відносин того чи іншого типу.

Ресоціалізація особливо проявляється в умовах прин-ціпіально іншій ситуації для людини (наприклад, пере-езд на постійне проживання в іншу країну). Однак найчастіше вона пов'язана зі зміною статусу особистості, се професії або службової посади. У суспільстві пе-реходного типу ресоціалізація може стати масовим явищем, охоплювати великі групи людей, що змінюють свої ціннісні орієнтації і освоюють нові види діяльності.

Слід зазначити, що характер соціалізації визначаються-ється насамперед типом суспільства, в рамках якого вона здійснюється. У демократичному суспільстві соціалізація орієнтована на гуманістичні цінності і ідеали, і тоталітарному - має принципово інший характер важливо враховувати в умовах сучасного росій-ського суспільства, що переживає перехід від тоталітарного до демократичної правової держави.

Сім'я - це засноване на кровній спорідненості, шлюбі чи опікунство об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю.

Головна функція сім'ї - репродуктивна, тобто биоло-ня відтворення населення - на громадському рівні та задоволення потреби в дітях - на лич-ностно рівні. Поряд з цією основною функцією сім'я виконує ще ряд інших важливих функцій, серед кото-яких:

• виховна - первинна соціалізація дітей, їхнє виховання, підтримку відтворення культурних цінностей;

• господарсько-побутова - ведення домашнього госпо-ства, догляд за дітьми та людьми похилого віку членами сім'ї;

• економічна - матеріальна підтримка несовер-шеннолетніх і непрацездатних членів сім'ї;

• духовно-моральна - розвиток особистості кожного члена сім'ї;

• Дозвільна - організація раціонального дозвілля, вза-імообогащеніе інтересів;

• емоційна - надання психологічної підтрим-ки членами сім'ї.

За своїми формами і типами сімейні відносини доста-точно різноманітні. Залежно від структури родинний-них зв'язків виділяють два основних типи сім'ї: нуклеарную (просту) і розширену (складну). Перша складається з батьків і знаходяться на їхньому утриманні, вто-раю - з батьків, дітей та інших родичів, представників двох або більше поколінь.

Залежно від форми шлюбу виділяють моногамную і полігамних сім'ю. Перша передбачає наявність Брач-ної пари - чоловіка і дружини. Друга підрозділяється на полігінія (багатоженство) і поліандрію (). Якщо полігінія отримала досить широке поширення (перш за все в мусульманських країнах), то поліандрія

зустрічається рідко (Індія, Тибет) і викликається часто еко-номічного причинами (наприклад, в Тибеті брати име-ют загальну дружину, щоб не ділити земельну ділянку, no-обдиманні у спадок).

За критерієм сімейної влади виділяють такі історія-етичні форми сім'ї, як матріархат (влада в родині при-належних жінці) і патріархат (на чолі сім'ї стояв чоловік). В даний час превалює демократична сім'я, в якій існує статусне рівність подружжя.

До історичних форм сімейно-шлюбних відносин і відносяться також ендогамія, що припускає укладення шлюбу між представниками однієї і тієї ж групи (класу, племені і т.д.), і екзогамія, яка забороняє шлюб всередині певної вузької групи людей (наприклад, між близ-кими родичами, членами одного і того ж клану, племені і т.д.).

У сучасній сім'ї не тільки перетворюються традиційними-онние ролі жінок, але і зазнають змін чоловік-ські ролі. Наприклад, в західноєвропейських країнах не яв-ляють винятками випадки, коли чоловік бере відпустку по догляду за дитиною. Тому в соціологічному ставлення-ванні важливо з'ясувати, як подружжя сприймають нову си-туацію, чи готові вони до перерозподілу сімейних обов'язків, від чого залежить лідерство в сім'ї.

В цілому основною тенденцією в розвитку сімейних від-носіння є їх демократизація, що передбачає рівність чоловіка і жінки, скасування будь-якої діскрі-мінаціі, гуманні методи виховання, розширення неза-лежно кожного члена сім'ї.

Схожі статті