1. Важливе значення для побудови речень має правильний вибір відмінка і прийменника. Іноді замість беспредложного конструкцій неправильно вживають прийменникові сполучення:
роз'яснення про допущені помилки
(Замість: роз'яснення допущених помилок),
показники по використанню енергії
(Замість: показники використання.),
оперувати з точними фактами
(Замість: оперувати точними фактами) і т.п.
2. Деякі прийменникові сполучення, порівняно недавно утворилися (так звані нові приводи - у справі, по лінії, в частині, за рахунок і ін.), При недоречний їх використанні надають мови канцелярський характер: в частині задоволення запитів молоді,
в справі вивчення літературних творів і т.п.
3. При виборі приводу слід враховувати притаманні йому відтінки значення. Так, для вираження причинно-наслідкових відносин вживаються синонімічні прийменники на увазі, внаслідок, в силу, в зв'язку з, з причини, завдяки і ін. Однак слід говорити з огляду майбутнього від'їзду. а не внаслідок майбутнього від'їзду (від'їзд ще не відбувся і наслідків поки не має); з іншого боку, потрібно сказати внаслідок минулих дощів. а не з огляду на минулих дощів (явище відноситься до минулого).
Чи не втратив свого лексичного значення і привід завдяки. Зазвичай він вживається, коли мова йде про причини, що викликають бажаний результат: завдяки вжитим заходам, завдяки допомозі товариша і т.п. Тому невдалими слід вважати обертів з цим приводом в поєднанні з чимось негативним: "Понесено великі збитки завдяки пожежі".
4. Причини того завдяки, згідно і всупереч вживаються з давальним відмінком імені.
5. Причини того в - на і їх антоніми з - з можуть вживатися в синонімічному значенні: їхати в поїзді - на поїзді,
повернутися з кухні - з кухні.
1. привід в. вживається для вираження просторових значень, позначає напрямок всередину чого-небудь (з знахідному відмінку) або знаходження всередині чогось (з прийменниковим відмінком);
2. привід на відповідно позначає напрямок на поверхню або знаходження на поверхні;
3. привід з має значення "зсередини",
4. привід з - значення "з поверхні".
Пор. в столі, на столі, зі столу, зі столу.
o Якщо мова йде про який-небудь території, яка представляється обмеженим простором, то вживається прийменник в. знаходиться в полі; якщо ж думка про обмеження відсутня, то вживається прийменник на. знаходиться на полі. у дворі (оточене парканом або будинками простір) -
на дворі (поза домом: на дворі сьогодні холодно).
o З назвами міст, районів, областей, республік, країн, держав вживається прийменник в: в Тулі, в Константіновкаском районі, в Московській області, в Узбекистані, в Індії і т.д.
Поєднання на Україні виникло під впливом української мови (пор. На Полтавщині, на Чернігівщині) і підтримується виразом на околиці.
o З назвою гір вживається прийменник на. на Алтаї, на Кавказі (мається на увазі гірська місцевість без різко окреслених меж). Але: в Криму (строго обмежена територія, що включає і гори і степове простір).
o При назвах підприємств вживається прийменник на. на заводі, на фабриці, на пошті, на телеграфі.
o При назвах навчальних закладів вживається прийменник в. в інституті, в училище, в школі; при назвах частин навчального закладу - привід на. на філологічному факультеті, на 3 курсі (але: в аудиторії, в 3 класі - під впливом уявлення про закритому приміщенні для занять).
o При назві видовищних підприємств встановилося таке вживання: в театрі, в кіно, в цирку. але: на концерті, на опері, на представленні, на сеансі.
o При назві засобів пересування можливі варіанти: в поїзді - на поїзді, в трамваї - на трамваї, в метро - на метро (більш загальне значення має привід на).
o Для вказівки зворотного напрямку приводу в відповідає привід з. приводу на - привід с. поїхали на Україну - повернулися з України,
поїхав в Білорусію - повернувся з Білорусі.
6. Після перехідних дієслів з запереченням вживається як родовий, так і знахідний відмінок: чи не Новомосковскл цієї книги - НЕ Новомосковскл цю книгу.
Родовий відмінок зазвичай вживається в наступних випадках:
0. в пропозиціях з посиленим запереченням, яке створюється наявністю частки ні або займенником і власною мовою з цієї часткою: не люблю ні надмірної спеки, ні надмірного холоду;
ніколи нікому не довіряв своїй таємниці;
1. при розділової-кількісному значенні доповнення: щоб привести прикладів,
не знає дат,
не зробив обчислень,
не зрозумів багатьох слів,
не дісталося зошитів,
не вживає заходів;
2. після дієслів бачити, чути, думати, хотіти, відчувати, чекати і т.п. позначають сприйняття, бажання, очікування і т.д. не чув крику,
НЕ відчував бажання,
не бачив небезпеки,
не очікував приходу;
3. при словах, що виражають абстрактні поняття: не втрачає часу,
не має бажання,
не приховує підозр,
не здійснює контроль,
не пояснює правил,
усвідомив усієї важливості.
Знахідний відмінок зазвичай вживається в наступних випадках:
4. для підкреслення конкретності об'єкта: чи не прочитав книгу, яку йому рекомендували;
5. при морського іменників, при власних іменах: не любить свою дочку,
не карати Петю;
6. при постановці доповнення перед дієсловом (хоча це не обов'язково): цю книгу я не візьму;
7. для внесення ясності, щоб уникнути збігу однакових за звучанням форм: чи не Новомосковскл цю газету (форма газети могла б позначати множину);
8. при подвійному запереченні: не можна не визнати силу його доводів (основний зміст висловлювання - твердження, а не заперечення);
9. при наявності діалектів зі значенням обмеження: ледь не втратив терпіння,
мало не пропустив урок;
10. при наявності в реченні слова, за змістом відноситься одночасно до сказуемому і доповнення: не знаходжу цю книгу цікавою;
11. у фразеологічних оборотах: чи не посмішка.
13. Доповнення ставиться тільки в знахідному відмінку, якщо наявне в реченні заперечення коштує не при дієслові, а при іншому слові: не часто слухаю музику,
не цілком засвоїв урок.
14. Після дієслів з приставкою недо-. не має значення заперечення, а вказує на виконання дії нижче норми, доповнення зазвичай ставиться в знахідному відмінку: недовиконаний план.
7. Не слід змішувати конструкції зі словами, близькими за значенням, але вимагають різного управління: турбуватися про кого-небудь - тривожитися за кого-небудь;
дорікати в чому-небудь - засуджувати за що-небудь;
звітувати в чому-небудь - зробити звіт про що-небудь;
звертати увагу на що-небудь - приділяти увагу чогось;
дивуюся чому-небудь - здивований чимось;
перевагу над чимось - перевага перед чим-небудь;
впевненість у чому - віра у що.
8. Деякі дієслова можуть мати додаток в різних відмінках залежно від різних смислових або стилістичних відтінків:
кинути камінь (значення об'єкта: кинути камінь у воду) -
кинути каменем (значення знаряддя дії: кинути каменем в собаку);
жертвувати що (конкретні предмети: жертвувати гроші) -
жертвувати (ніж) (відмовлятися в чиїхось інтересах: жертвувати вільним часом);
зав'язати вузол (на речах) -
зав'язати вузлом (наприклад, краватка);
знати (що), говорити (що), нагадати (що), повідомити (що) (в повному обсязі, по суті) -
знати (про що), нагадати (про що), повідомити (про що) (в загальному вигляді, поверхнево);
9. Деякі дієслова мають при собі одночасно два доповнення, вибір потрібного відмінка залежить від сенсу:
o забезпечити (кого) / (що) (ніж) означає "забезпечити в необхідних розмірах": забезпечити школярів підручниками,
забезпечити промисловість робочою силою;
o забезпечити (кому) / (чого) (що) означає "гарантувати що-небудь, зробити що-небудь безсумнівним": забезпечити хворому хороший догляд,
забезпечити громадянам право на працю.
10. Різниця між конструкціями випити воду - випити води,
купити книги - купити книг і т.п. полягає в тому, що родовий відмінок позначає поширення дії не на весь предмет, а лише на певну частину або кількість його, тоді як знахідний відмінок вказує, що дія повністю переходить на предмет.
11. Різниця між конструкціями шукати місце - шукати місця,
просити гроші - просити грошей і т.п. полягає в тому, що перші варіанти вказують на певний, конкретний предмет (відоме наперед місце, обумовлену суму грошей), а другі мають загальне значення (будь-яке вільне місце в аудиторії, в залі, а також в переносному сенсі - "шукати роботи "; невизначену кількість грошей). Пор. вимагати винагороди - вимагати свою зарплату.
12. Слід уникати конструкцій з однаковими відмінками, залежними одна від одної, так як це ускладнює розуміння змісту речення. Найчастіше спостерігається подібне скупчення форм родового відмінка: Будинок племінника дружини кучера брата доктора.
Нерідко в цих оборотах зустрічаються віддієслівні іменники на -ение і -аніе. Для вирішення завдання прискорення підйому рівня знань студентів необхідно поліпшити якість лекцій.
Виправити такі пропозиції можна, спростивши їх, зокрема замінивши віддієслівний іменник який-небудь іншою формою або оборотом: Щоб підвищити знання студентів, необхідно поліпшити якість лекцій.
13. Не можна поєднувати в одному реченні родовий суб'єкта і родовий об'єкта. Перший вказує на виробника дії (виступ доповідача, приїзд делегації), другий - на об'єкт дії (читання книги, підбір ілюстрацій). При виправленні родовий суб'єкта зазвичай замінюється орудний відмінок: замість: Послідовний виклад учня матеріалу уроку
треба сказати: Послідовний виклад учнем матеріалу уроку
В окремих випадках може виникнути неясність при використанні навіть одного родового відмінка: Читання Маяковського залишало незабутнє враження (читав сам поет або Новомосковсклісь його вірші?).
При першому значенні можна сказати: Читання Маяковським своїх творів. ;
при другому значенні: Читання віршів Маяковського.
14. При двох або декількох однорідних членах ставиться загальне кероване слово тільки за умови, якщо керуючі слова вимагають однакового відмінка і прийменника: Новомосковскть і конспектувати книгу,
виписати і перевірити цитати і т.п.
Неправильними є пропозиції, в яких загальне додаток є при словах, що вимагають різного керування, наприклад: любити і захоплюватися поезією (Любити що? Захоплюватися ніж?).
Зазвичай такі пропозиції можна виправити, додаючи до другого керуючому слову займенник, що заміняє додаток-іменник при першому слові: любити поезію і захоплюватися нею.