Як ви вже знаєте, особисті форми дієслова бути (без заперечення, тобто sem, si, je, sva, sta, smo, ste, so) повинні стояти в реченні на другому місці, тобто після т.зв. першій інформації. Поворотна частка se або si також повинна стояти на другому місці. В минулому часі може виникнути ситуація, коли в реченні є і дієслово бути, і поворотна частка. У такому випадку всі форми дієслова бути крім je стоять ПЕРЕД поворотної часткою, і тільки je - після неї. Наприклад (т.зв. друге місце виділено кольором):
Jaz sem se vrnil domov. Я повернувся додому.
Ti si se vrnil domov. Ти повернувся додому.
Peter se je vrnil domov. Петер повернувся додому.
Jaz in moj brat sva se vrnila domov. Ми з братом повернулися додому.
Ti in tvoja punca sta se vrnila domov. Ти в дівчиною повернулися додому.
Mi smo se že vrnili domov. Ми вже повернулися додому.
Ve ste se vrnile domov. Ви (ж.р.) повернулися додому.
Študenti so se vrnili s potovanja. Студенти повернулися з подорожі.
На другому місці стоять форми дієслова бути без заперечення, негативні ж форми дієслова бути (nisem, nisi, ni, nisav, nista, nismo, niste, niso) сприймаються мовою як будь-яке інше слово, тобто з них можна почати або поставити після т.зв. "Другого місця". Поворотна частка (якщо вона є) стоїть на другому:
Nisem se spomnila tega človeka. Я не згадала цю людину.
Včeraj se nisi vozila z avtom. Вчора ти не їздила на машині.
Nisva se še vrnila. Ми ще не повернулися.
Vidva se nista nikoli videla. Ви ніколи не бачилися.
Peter in Mojca se še nista poročila. Петер і Мойца ще не одружилися.
Me se nismo poslovile. Ми не попрощалися.
A se niste bali pajkov v otroštvu? Ви в дитинстві не боялися павуків?
Niso se prijavili za izpit iz znanja slovenščine. Вони не записалися на іспит з словенському мови.
Короткі займенники знахідного, родового чи давального відмінка в поєднанні з позитивною формою дієслова бути займають ту ж позицію, що і поворотна частка:
Oprosti, da ti nisem nič napisala. Вибач, що я тобі нічого не написала.
Ali si me klicala? Ти мені дзвонила?
A te je Marko povabil na rojstni dan? Марко запросив тебе на день народження?
Midva sva ji kupila rože. Ми купили їй квіти.
Zakaj je nista kupila? Чому ви її не купили?
Onidve ga še nista spoznali. Вони з ним ще не знайомі.
Poslali smo vam ponudbo preko elektronske pošte. Ми відправили вам пропозицію по електронній пошті.
A ga niste še prebrali? Ви його ще не прочитали?
Moji starši so te včeraj videli v centru. Мої батьки вчора тебе бачили в центрі.
Якщо ж у реченні є і зворотна частка, і короткий займенник, і позитивна форма дієслова бути, то спочатку варто дієслово бути крім je, потім поворотна частка, потім займенник. І тільки форма je "пропустить" перед собою і частинку, і займенник:
Spomnila sem se ga. Я його згадала!
Ali si se je udeležil? Ти прийняв в ньому участь?
Marko se ga je zelo razveselil. Марко йому дуже зрадів.
Izmislili smo si ga. Ми його придумали.
Минулий час в словенській мові складається з двох частин: особистих форм дієслова бути (sem, si, je ...) і причастя на l (delal, delala, delali ...). Причастя утворюється так:
Govoriti → govori-ti → govori + l + □
Тобто ti змінюється на l, після якого стоїть закінчення, що показує рід і число підлягає.
Дієслово бути узгоджується з підметом в особі і числі, а причастя - в числі і роді:
Jaz sem bil. Я був. / Jaz sem bila. Я була.
Ti si bil. Ти був. / Ti si bila. Ти була.
On je bil. Він був. / Ona je bila. Вона була. / Ono je bilo. Воно було.
Midva sva bila. Ми (двоє, муж.р.) були. / Medve sva bili. Ми (двоє, жен.р.) були.
Vidva sta bila. Ви (двоє, муж.р.) були. / Vedve sta bili. Ви (двоє, жен.р.) були.
Onadva sta bila. Вони (двоє, муж.р.) були. / Onidve sta bili. Вони (двоє, жен.р.) були. / Onidve sta bili. Вони (двоє, ср.р.) були.
Mi smo bili. Ми (муж.р.) були. / Me smo bile. Ми (жен.р.) були.
Vi ste bili. Ви (муж.р.) були. / Ve ste bile. Ви (жен.р.) були.
Oni so bili. Вони (муж.р.) були. / One so bile. Вони (жен.р.) були. / Ona so bila. Вони (ср.р.) були.
Нижче наведені часто вживаються дієслова, які утворюють причастя з чергуванням:
Jesti → jede l, jedla
Ne moči → moge l, mogla
Obleči → obleke l, oblekla
Oditi → odše l, odšla
Odpreti → odprl, odprla
Zapreti → zaprl, zaprla
Priti → priše l, prišla
Reči → reke l, rekla
Najti → naše l, našla
Nesti → nese l, nesla
Teči → teke l, tekla
