Ресурси комерційних бан-ків являють собою сукупність власних і залучених коштів, наявних в його розпорядженні і використовуються для здійснення активних операцій
Склад власних коштів
Під власними засобами банку (капіталом) слід розуміти різні фонди, створювані банком для забезпечення його фінансової стійкості, комерційної та господарської діяльності, а також отриманий прибуток за результатами діяльності поточного і минулих років.
До власних коштів банку належать:
1. Статутний фонд (капітал) - створює економічну основу існування і є обов'язковою умовою освіти банку як юридичної особи.
а) резервний фонд (капітал) - формується за рахунок щорічних відрахувань від прибутку або одноразових внесків пайовиків і призначений для покриття непередбачених витрат; створення резервів на виплату дивідендів; покриття безповоротних втрат. Цей фонд створюється усіма банками в обов'язковому порядку.
3. Додатковий капітал, складається з:
а) «емісійного доходу» - тобто коштів, отриманих від продажу акцій їх першим власникам за ціною вище номінальної вартості. Дані кошти збільшують первісний капітал банку та його стабільну частину.
б) приросту вартості майна, утвореного при переоцінці основних фондів.
в) вартості безоплатно отриманого майна.
4. Нерозподілений прибуток - це частина прибутку, що залишилася пос-ле виплати дивідендів і відрахувань до резервного фонду, створення дру-гих фондів (спеціальних).
5. Інші кошти банку:
а) амортизація основних засобів і нематеріальних активів;
б) резерви на можливі втрати по позиках, цінних паперів та інших активів банку - створюються з метою покриття ризиків по окремих банківських операцій і забезпечення таким чином стійкості банків шляхом поглинання збитків за рахунок накопичених резервів.
Зобов'язання (залучені кошти клієнтів та інших кредитних організацій) складають другий джерело формування ресурсів банку, що значно перевершує за розмірами власний капітал.
У світовій банківській практиці всі залучені ресурси за способом їх акумуляції групуються наступним чином:
1. Депозити - грошові кошти, внесені в банк клієнтами - приватними і юридичними особами на певні рахунки, і використовуються ними відповідно до режимом рахунки та банківським законодавством. Депозити складають основну частину залучених ресурсів комерційних банків.
Депозити до запитання - це кошти на рахунках, пов'язаних з вчиненням розрахунків або цільовим використанням, а також вклади до запитання. Таким чином, ці кошти можуть бути затребувані в будь-який момент без попереднього повідомлення з боку клієнта.
Строкові депозити - це депозити, залучені банками на певний термін.
2. Недепозитних залучені кошти - це кошти, які банк отримує у вигляді позик або шляхом продажу власних боргових зобов'язань на грошовому ринку. Недепозитних джерела банківських ресурсів відрізняються від депозитів тим, що вони мають, по-перше, неперсональное характер, тобто асоціюються з конкретним клієнтом банку, а купуються на ринку на конкурентній основі, і, по-друге, ініціатива залучення цих коштів належить самому банку.
До найбільш поширених форм такого залучення коштів відносяться:
1) отримання позик на міжбанківському ринку;
2) угода про продаж цінних паперів з зворотним викупом (або операція «репо»);
3) облік векселів та отримання позик у центральних банків;
4) продаж банківських акцептів;
5) випуск комерційних цінних паперів (векселів);
6) випуск облігацій.