· Найяскравішим представником політичної філософії був Ніколо Макіавеллі (1469-1527) - італійський політичний діяч, філософ і письменник.
· Політична філософія Макіавеллі була викликана зміни-ми в політиці Флоренції та Італії в цілому, де назріла криза моральних цінностей. Макіавеллі чуйно вловив тенденцію розриву в моральності між двома модальностями моралі: то, що є, і те, що повинно бути. Макіавеллі звів нравст-венний криза в новий політичний принцип - політичний реалізм.
· Основною роботою Макіавеллі стало твір «Государ» (одна тисяча п'ятсот тридцять одна), в якому головною тезою, що пронизує всю роботу, став ті-зіс про право правителя відступати від принципів добра, якщо до це-му його змушують обставини.
· Макіавеллі вважав, що людина має спочатку злий при-родой, а рушійними мотивами його вчинків є егоїзм і прагнення до особистої вигоди. Але спільне існування лю-дей неможливо, якщо кожен буде переслідувати тільки свої егоїстичні інтереси, тому для приборкання низинній нату-ри людини, його егоїзму створюється особлива організація - дер-дарства.
За Макіавеллі, правитель повинен керувати державою, не забуваючи про низинній природі підданих: йому слід виглядати щедрим і благородним, але не бути таким насправді, оскільки при зіткненні з реальністю дані якості приведуть до протилежного результату: правитель буде свер-гнуть далеко не благородними соратниками або противниками, а скарбниця - промотали. У той же час будь-який правитель ні в якому разі не повинен зазіхати на майно і особисте життя людей.
· У боротьбі за визволення батьківщини від іноземного панування, за її незалежність допустимі всі кошти, в тому числі ковар Цінні та аморальні. Філософія Макіавеллі справила великий вплив і стала керівництвом до дії для багатьох політиків як середньовічної, так і наступних епох.
ê Томас Мор (1478-1535) - англійський гуманіст, засновник утопічного соціалізму. Він добре знав проблеми реального держави, так як професійно займався політичною діяльністю: з 1504 р був членом парламенту, 1523-1529 рр. - головою палати громад, 1529 г. - лордом-канцлером Великобританії (вищий пост в державі після короля). У 1535 М. Т. Мор був страчений як прихильник католицизму, за отказдать присягу королю як главі незалежної від Папи Римського англіканської Церкви. Ідеї з проханням облаштувати об-щества і держави майбутнього Т. Мор виклав у творі «Уто-Пія» (1516). Утопія (грец. - місце, якого ніде немає) - вигаданий-ний острів, на якому знаходиться ідеальну державу. Згідно Т. Мору, в Утопії:
1) не існує приватної власності, всі громадяни беруть участь у продуктивній праці, який здійс-ствляется на основі загальної трудової повинності. Все ре-зультати праці посту-пают в громадські склади, а потім рав-номерно розподіляючи-ються між усіма жи-ками Утопії;
2) працею зайняті всі, для забезпечення Уто-ПІІ досить корот-кого робочого дня - шість годин, причому від трудової діяль-ності звільняються люди, котрі проявили особливі здібності до наук, а самі бруд-ні роботи виконуємо-ють раби - військово-полонені і засуджений-ні злочинці;
3) первинним осередком суспільства є не кровнородств-ва сім'я, а «праце-вая сім'я» (трудовий колектив), де всі посадові особи обираються прямо або побічно. Чоловіки і жінки мають рав-ні права і зобов'язане-сті. Жителі вірять в Бога, існує пів-ва віротерпимість.
1) відсутня част-ва власність і всі громадяни беруть участь у виробництві водительности тру-де; результати тру-да надходять у власність всього суспільства, а потім рівномірно розподіляються між-ду його членами; працю поєднується з одночасним навчанням;
2) життя соляріїв регламентується-вана до найдрібніших докладно-стей - від підйому до відходу до сну; солярії все роблять вме-сте: ходять на роботу і з роботи, трудяться, їдять, відпочивають, співають пісні; велика увага уде-ляется вихованню - з рожде-ня дитина забирається від ро-ників і виховується в спеціальних школах, де навчені-ється наук і привчається до колективного життя, іншими правилами поведінки Міста Сонця;
3) на чолі стоїть довічний правитель (обирається соляріями) - Метафізик, що володіє всіма знаннями своєї епохи і всіма професіями.
Незважаючи на наївність «Міста Сонця» Томмазо Кампанелли, надбанням наступних поколінь стали ідеї мис-літеля про роль науки в житті суспільства, про припинення воєн і про освіту. В цілому ідеї соціалістів-утопістів, висунемо-ті в епоху Відродження, були відповіддю на що мала місце з-соціальну несправедливість і мали багато прихильників серед бажаючих змінити світ, як в епоху Відродження, так і в майбутньому.
Філософія епохи Відродження стала новим етапом роз-ку філософії, який здійснив безліч інновацій, спираючи-Ясь як на античність, так і на все найкраще з того, що дало Середньовіччя. Культура і філософія епохи Відродження під-готували грунт для інтенсивного розвитку філософської мис-ли в Новий час.