Відтворення стада - процес відновлення поголів'я за рахунок одержання приплоду, вирощування молодняка і заміни вибулих тварин. Сам процес відтворення включає злучку тварин, розплід маток, вирощування молодняка і заміну їм вибулого худоби.
Відтворення може бути простим (чисельність худоби тримається на одному рівні з року в рік), розширеним (відшкодовується не тільки спад худоби, а й характеризується зростанням чисельності поголів'я) і звуженим (коли чисельність худоби на кінець року менше, ніж була на початок року) [ 1].
Розширене відтворення характеризується постійним зростанням загального вихідного поголів'я по даному виду тварин.
При простому (стабільному) відтворенні загальне поголів'я в стаді кожного виду тварин залишається постійним.
Звужене відтворення характеризується скороченням в динаміці вихідного поголів'я сільськогосподарських тварин.
В системі відтворення сільськогосподарських тварин важливу роль грає структура стада, яка виражає його внутрішню будову і характеризує якісний склад поголів'я по кожному виду.
Структура стада сільськогосподарських тварин є пайову або процентне співвідношення чисельності вихідного поголів'я по кожній статево-віковою групі в складі всього поголів'я. Структура стада розраховується за формулою [13]
де - частка окремої біологічних потреб тварин в складі всього поголів'я,%;
- вихідна поголів'я по кожній статево-віковою групі тварин на початок або кінець періоду, голів;
- поголів'я всього стада.
Структура стада може бути розрахована і оцінена тільки по кожному окремо взятому виду сільськогосподарських тварин.
Структура стада, висловлюючи якісний склад поголів'я кожного виду тварин, може характеризувати виробничий напрям у розвитку тваринництва, так як від питомої ваги тієї чи іншої біологічних потреб в складі всього поголів'я даного виду багато в чому залежить потенційний обсяг конкретних видів тваринницької продукції.
Структура стада в значній мірі визначає стан його відтворення.
Стан відтворення стада в чому визначається часткою (питомою вагою) маточного поголів'я в складі всього стада. Питома вага маточного поголів'я на початок і кінець звітного періоду розраховується за формулою 4.1.
Збільшення частки корів у стаді сприяє поліпшенню відтворення стада великої рогатої худоби за рахунок отримання додаткового поголів'я приплоду.
Показник виходу приплоду на 100 маток розраховують в цілому за весь звітний період [13]:
де - поголів'я живого (ділового) приплоду, отриманого за звітний період, голів;
- вихідна поголів'я маточного контингенту в стаді, голів;
100 - коефіцієнт укрупнення.
У стаді великої рогатої худоби до складу маточного контингенту включають вихідна поголів'я корів і телиць старше двох років (нетелей); в стаді свиней - вихідна поголів'я основних і разових (перевіряються) свиноматок.
Показник виходу приплоду на 100 маток широко застосовується при оцінці рівня зоотехнічної роботи, є важливим непрямим показником організації всього виробництва. Якщо на 100 корів отримують менше 80 телят, це свідчить про серйозні недоліки в організації осіменіння, годування, утримання корів [1].
Рівень яловості маточного поголів'я показує частку маток, від яких з різних причин не отримано приплід. Рівень яловості маток визначають по стаду великої рогатої худоби і розраховують таким чином [13]:
де - поголів'я ялових маток в складі вихідного маточного контингенту, голів;
- вихідна поголів'я маточного контингенту, голів.
Ялове поголів'я маток в стаді великої рогатої худоби може бути знайдено як різниця між маточним контингентом, що були на початок звітного періоду, і поголів'ям ділового приплоду за формулою:
Рівень вибракування тварин розраховується наступним чином [13]:
де - поголів'я вилучених тварин за звітний період, голів;
- загальне поголів'я тварин, що складається з вихідного поголів'я, поголів'я приплоду і поголів'я, що надійшло з боку.
Вибракування піддаються тварини, що не відповідають певним виробничо-зоотехнічним нормам. Вибракованний худобу перед реалізацією або забоєм ставиться зазвичай на деякий час на відгодівлю [1].
Вибракувати прийнято вважати те поголів'я, на яке оформлені акти вибракування тварин. До складу вибракувати поголів'я включається поголів'я, реалізоване за держзамовленням, в систему заготовок, в общепит і забите в господарстві. Рівень вибракування може розраховуватися як по кожній статево-віковою групі, так і по всьому поголів'ю стада в цілому. Так, щорічна вибракування корів по нормі повинна складати до 20%.
Вибракування поголів'я регулюється певними нормами і залежить від половозрастного складу кожного виду тварин.
Рівень забезпеченості стада ремонтним молодняком може бути розрахований як за основним поголів'ям, так і по статево-віковими групами молодняку всіх видів тварин. Показник забезпеченості стада ремонтним молодняком визначається як відношення числа телиць старше двох років до числа корів і характеризує кількість нетелей, що припадають на 100 корів [10].
Розрахунок цього показника можна провести на початок і кінець звітного періоду за формулою [13]
де - рівень забезпеченості основного стада ремонтним молодняком,%;
- поголів'я ремонтного молодняку, голів;
- поголів'я основного стада, голів.
Рівень забезпеченості стада ремонтним молодняком характеризує можливість заміни вибракуваних і вибулого поголів'я старших статевовікових груп тваринами молодшого віку.
Рівень оновлення основного стада представляє собою наступне відношення [13]:
де - рівень оновлення основного стада,%;
- поголів'я по групі, яке надійшло протягом звітного періоду з боку, голів;
- вихідна поголів'я маточного контингенту, голів.
Рівень поновлення поголів'я зазвичай розраховують за основними статево-віковими групами (коровам, основним свиноматкам і т. П.) За весь звітний період.
Рівень падежу і загибелі поголів'я може бути розрахований як по окремим статево-віковими групами, так і по всьому стаду кожного виду сільськогосподарських тварин в цілому за весь звітний період по формулі [13]:
де - рівень падежу і загибелі,%;
- поголів'я полеглих і загиблих тварин, голів,
- загальне поголів'я тварин, голів.
Показники відмінка і загибелі худоби мають велике значення для оцінки організації та стану тваринництва і характеризують спад худоби, яка свідчить про незадовільну роботу в господарстві по збереженню тварин [3].
Рівень збереження поголів'я - показник, зворотний рівню відмінка і загибелі сільськогосподарських тварин. Для розрахунку цього показника використовують формулу [13]
Високий рівень збереженості поголів'я тварин, що розраховується як по кожній статево-віковою групі, так і в цілому по стаду за весь звітний період, вказує на великі потенційні можливості зміцнення системи відтворення стада.