Кошторисний розрахунок є одним з обов'язкових документів, що додаються до комплекту робочої проектної документації, і складається за певними правилами. Кошторис є фінансовим документом суворої звітності. Відповідальність за повноту і правильність вироблених в кошторисі грошових розрахунків лежить на головного інженера проекту (ГІП).
Кошторисний розрахунок включає в себе 4 розділу пов'язані з монтажними роботами і розділ, що включає витрати на проектування:
1) будівельно-монтажні роботи
2) матеріали, не враховані цінником
4) пуско-налагоджувальні роботи
Процес обчислення вартості по кожному з перерахованих розділів розбитий на дві частини: спочатку створюється таблиця витрат, заснована на цінниках (збірники розцінок на види виконуваних робіт), а потім розраховуються підсумкові суми.
1. Будівельно-монтажні роботи.
Перший розділ оформляється у вигляді таблиці, в якій вказується:
1) найменування робіт;
2) номер позиції нормативного документа, на підставі якого проводиться розрахунок;
3) одиниці виміру виконуваних робіт (шт. Кінці, пари, метри);
4) вартість одиниці в рублях (як прямі витрати, так і заробітна плата);
5) кількість виконуваних робіт;
6) загальна вартість в рублях (окремо-прямі витрати, окремо-заробітна плата).
Даний розділ включає в себе наступні підрозділи:
Для кожного з підрозділів обчислюється підсумкова сума (разом по ціннику), на яку накладаються витрати, пов'язані з роботою в умовах обмеженого простору (1,1% від кінцевої суми) і накладні витрати відповідно до постанови Мінбуду № 69-907 / 12 від 30.10. 92, складові:
- для монтажних робіт - 71,3%
- електромонтажних робіт-84%
- будівельних робіт- 90%
Нормативною базою для кожного з підрозділів є збірники розцінок на монтаж устаткування СНиП IV-6-82:
1) для монтажних робіт - збірники № 10,11;
2) для електромонтажних робіт - збірник №8
3) для будівельних робіт - EPEP - збірник 45,46 (єдині районні одиничні розцінки на будівельні конструкції і роботи)
2. Матеріали, невраховані цінником.
Матеріали, які не ввійшли в збірники розцінок СНиП IV-6-82 № 8,10,11, вказуються в другому розділі. При цьому кошторис складається в наступному вигляді:
2) одиниця виміру;
3) вартість одиниці;
На підсумкову суму по другому розділу можуть накладатися:
1) транспортно-складські витрати (ТСР), що становлять від 0 до 27% (ТСР для підрозділів ВО становить 0%, для підрозділів УВС - не більше 5%);
2) комплектне постачання, витрати на яку лежать в межах 5% (договірної коефіцієнт із замовником).
В даному розділі наводяться витрати, пов'язані з придбанням та постачанням необхідного обладнання замовнику (охоронні, пожежні сповіщувачі, ВКП, джерела живлення, пульти управління, пристрої ущільнення, ОУ СПИ, джерела резервного живлення, системи охоронного телебачення, СКД і т.д.).
Кошторис складається в тому ж вигляді, що і другий розділ.
У підсумковій сумі враховуються:
1) транспортно-складські витрати, які обчислюють за перерахованим вище правилам;
2) витрати на проведення вхідного контролю встановленого обладнання (до 10%). Для цього на базі підрозділу ВО повинна бути створена група вхідного контролю, що виконує перевірочні роботи відповідно до методики перевірки, описаної для кожного типу обладнання перед його установкою з обов'язковим заповненням акту результатів вхідного контролю.
Базова таблиця витрат на пусконалагоджувальні роботи виконується на підставі ВСН 25-09.69-90. Підсумкова сума розраховується з урахуванням:
1) витрат на роботу в умовах обмеженого простору - 1,1%;
2) накладних витрат - 80%
3) сезонного коефіцієнта - до 2%
4) регіонального індексу перерахунку, що визначається згідно з листами Стройкорпорація № 2 / 3-68.
Підсумкова сума витрат на пусконалагоджувальні роботи не повинна перевищувати 30% від усього кошторису, за винятком робіт, пов'язаних з установкою комп'ютерних систем. У цьому випадку встановлюються договірні ціни.
5. Витрати на проектно-вишукувальні роботи (ПВР).
Витрати на проектування обчислюються на підставі коефіцієнтів і індексів «Збірника цін на проектні роботи для будівництва» з урахуванням «Вказівок щодо застосування цін» (розділ 60 «Автоматичні установки пожежогасіння, пожежної та охоронної сигналізації»). За відправну точку розрахунку є величина площі об'єкта, що захищається установкою охоронної сигналізації. Виходячи з розмірів площі вибирається базова вартість розробки робочої документації, після чого ця сума множиться на відповідні коефіцієнти К:
- вартість розробки робочого проекту К = 1.1 (розділ 60 з урахуванням «Вказівок щодо застосування цін» пункт 7);
- проектування автоматичних установок пожежогасіння, пожежної та охоронної сигналізації із засобами обчислювальної і мікропроцесорної техніки К = 1.3 (розділ 60 з урахуванням «Вказівок щодо застосування цін» пункт 9);
- коефіцієнт на покриття витрат, не врахованих в базовій ціні в зв'язку з формуванням ринкових відносин К = 3870.
Остаточна вартість ПІР обчислюється з урахуванням ПДВ (20%)
Примітка: Вартість проектування установок охоронної сигналізації визначається з урахуванням коефіцієнта К = 0.5.
Зведений кошторисний розрахунок (додаток) формується на основі витрат, що обчислюються в IV розділах кошторису з урахуванням коефіцієнтів і індексів, визначених податками і різними відрахуваннями, зокрема: роздільний податок на користування автодоріг (1,7%), ПДВ (20%), кошторисна прибуток (12%), резерв коштів на непередбачені витрати і роботи (2% - 5%).
Підсумкові суми, як з окремих розділів, так і за зведеним кошторисним розрахунком використовуються при визначенні ступеня ефективності проектованої системи охоронної безпеки (СВБ).