Розвиток обліку - це розвиток бухгалтерської думки. Суть еволюції бухгалтерської думки можна представити як послідовне сходження від конкретного до все більш абстрактного розуміння господарства, що дозволяє більш ефек-тивно керувати ним. Але щоб краще управляти, треба вдосконалювати і сам інструмент управління. В даному випадку це методологія бухгал-терського обліку. Вона пройшла шість головних етапів, збільшуючись, ускладнюючи і вдосконалюючись. При цьому досягнення попередніх етапів ор-ганическое включалися до складу наступних етапів, розчин-лись в них (рис. 1.1.).
1. натуралістичний (4000 до н. Е. - 500 до н. Е.). Думка бух-Галтера досить примітивна, він хоче відобразити в обліку то, що бачить, з чим працює. Спочатку просто відобразити, потім точність відображення перетворюється в ідеал. Чим точніше облік фіксує те, що відбувається в господарстві, тим краще. Так виникає централь-ве поняття бухгалтерського обліку - факт господарського життя.
В основі врахування завжди лежали, лежать і будуть лежати факти хо-зяйственной життя. У найзагальнішому вигляді факт господарського життя - це те, що повинен згідно з програмою спостереження (інструкції) зареєструвати бухгалтер. Будь-яка одиниця иму-щества, що знаходиться в організації, повинна бути зафіксірова-на в обліку. Так народжується інвентаризація і разом з нею матеріальні (інвентарні) рахунки.
Кожен факт господарської жит-ні, який породжує зобов'язання сторін, теж повинен бути відпрацьовано-дружин в обліку, і це призводить до такого методу обліку, як Коллацо (звірка взаємних розрахунків), а в самому обліку для її фіксації мож-ника рахунку розрахунків.
Рис 1.1. Становлення бухгалтерського обліку як науки
Всі факти діляться на факти стану, дії і події. Факти стану визначили і перші облікові при-еми - інвентаризацію - констатацію того, що є, і коллацію - встановлення, хто, кому і що винен. Факти дії (звичайна робота) і факти події (форс-мажорні) відбивалися там же в порядку констатації.
І для реєстрації фактів господарського життя з'явилися перші рахунки: інвентарні (матеріальні) і рахунки розрахунків (контокорентні). На цьому етапі дуже важливо зрозуміти, що пер-воначально факти зумовлюють облік, але з часом сам облік буде створювати факти господарського життя.
2. Вартісний (500 до н. Е. - 1300). Поява грошей (пер-ші монети виникли в V ст. До н. Е.) Привело до виникнення нового прийому - оцінки, яка проводилася у всіх випадках, коли гроші виступали у функції міри вартості. З цього мо-мента об'єкт обліку - факт господарського життя - роздвоївся, бо спочатку він відбивався в натуральному вимірі, а потім (або одночасно) в грошовому. Грошова оцінка вносить до уваги певну умовність, наприклад, надійшло на підприємство 200 кг зерна. Відразу ж виникає питання: як ця вага уявити в грошах? Можна за ціною придбання, можна за поточною ри-нічною ціною, можна за продажною ціною, можна з об'єктивних (або суб'єктивної) цінності зерна для даного підприємства і т.д. Вносячи в облік елементи умовності, будь-яка оцінка створює тим самим основу для наукових досліджень.
Але поява грошей мало ще один наслідок: поділ обліку на патрімонал'ний і камеральний. У першому упор робився на облік майна, у другому - на відображення надходження і витрат грошей. У патрімональную обліку гроші виступають у функції міри вар-мости, в камеральном обліку - як засіб платежу. На цьому ця-пе розвитку обліку рахунки велися і в натуральному, і у вартісному вимірі.
У плані рахунків відбулася революція, так як з'явилися ус-ловного рахунку (рахунку порядку і методу); рахунки власних коштів - рахунок капіталу і додатковий до нього з цього приводу прибутків і збитків.
Суттєве значення на цьому етапі отримують облік витрат і калькуляція собівартості продукції, робіт і послуг. По обліку витрат патрімональную рахівництво пов'язано з камеральним. Останнє фіксувало витрати відповідно до кошторису, пер-ше - в міру виникнення. Теорія калькуляції собівартості виникла на початку XX ст. Вона передбачала розрахунок повної собі-вартості, тобто включення в неї як прямих, так і непрямих за-трат. Подальше вплив камерального обліку створило систему стандарт-кост, що передбачає попередню кальку-ляцію і жорстке нормування майбутніх витрат. Це був переворот в обліку. До середини 30-х років були сформульовані принципи директ-костинг - методу, при якому до складу собівартості включаються тільки прямі витрати, що дозволяло розширювати обсяги виробництва, знижуючи відпускні ціни до ис-чисельної часткової собівартості. На початку 50-х років був запропонований метод обліку витрат за центрами відповідальності, тобто облік витрат за місцями їх фіксації. І нарешті, вже в кінці XX ст. виникає метод ABC (Activity-BasedCosting) - обчислення витрат за окремими задачами або видам управлінської діяльності. Надалі цей напрямок призвело до виникнення управ-ленческих обліку. З середини XIX в. поширення акціонер-них товариств і зміни в оподаткуванні привели до різкого посилення податкового законодавства. У ряді європейських країн (Німеччина, Франція, Швеція, Бельгія, Данія, люкс-бург і т.д.) вводиться жорстка і досить детальна регламентація бухгалтерського обліку.
6. Сучасний (з 1950) етап привів до розвитку дінамічес-кою і статичної трактувань балансу і до спроб їх деякі-го синтезу. Динамічна трактування і еволюція методів кальку-ляції привели до народження управлінського обліку, а статична трактування визначила виникнення міжнародних стан-дартів фінансової звітності (МСФЗ) і національного рахунок-ництва. Обидві трактування впливають на формування на-Лігво обліку.
Сучасний бухгалтерський облік є частиною информацион-ної облікової системи суспільства, яка розпадається на мак-ро- і мікрорівні.
Макрорівень представлений національним рахівництвом, ко-лось, по суті, виступає як частина економічної статисти-ки, але використовує бухгалтерський принцип подвійного запису для обчислення показників економічного розвитку країни (валі-вої національний продукт, національний дохід, платіжний і торговельний баланси і т.д .). Мікрорівень представлений камеральним (бюджетним) обліком і бухгалтерським обліком.