§ 1. Поняття фінансових правовідносин
І його суб'єкти
Суб'єкти фінансового права виконують фінансові зобов'язаний-ності і здійснюють фінансові права, вступаючи в конкретні фінансові правовідносини.
Фінансове правовідношення - різновид правового від-носіння, тому йому притаманні всі ті суттєві ознаки, які характерні для правовідносини взагалі. По-перше, фінансове правовідношення виникає на основі фінансово-правової норми, отже, є результат дії правової норми, або «форма її реалізації». По-друге, фінансове пра-воотношеніе має вольовий характер. Ця ознака підкреслюючи-ет, що правовідносини по суті обумовлено державною волею, інтересами держави.
Крім того, фінансове правовідношення має особливі харак-теристики, зумовлені специфікою предмета і методу фінан-сово-правового регулювання. Мається на увазі наступне.
1) Фінансове правовідносини виникають і розвивається ис-ключітельно в сфері фінансової діяльності держави та му-ніціпальних утворень,
4) Однією з характерних рис фінансового правовідносини є його майновий характер. Як майнових благ у фінансових правовідносинах виступають грошові кошти (фінансові ресурси). В рамках фінансових правовідносин Грошові кошти (фінансові ресурси) переходять від різних суб'єктів до держави або муніципального утворення, а потім - від останніх до різних суб'єктів. Однак, підкреслюючи майновий характер фінансових правовідносин, треба пам'ятати, що фінансові правовідносини неоднорідні. Серед них виділяють організаційні та матеріальні або процедурні (процесуальні) і матеріальні. До матеріальних належать ті відносини, в рамках яких відбувається безпосередня передача грошових коштів від одних суб'єктів розпорядження інших. До організаційних, або процедурним (процесуальним), відносин відносяться ті, які спрямовані на організацію, планування; які виникають в процесі встановлення форм мобілізації грошових коштів, порядку їх розподілу, контролю за їх використанням. Той факт, що організаційні відносини безпосередньо не обслуговують рух грошових коштів, не заперечує характеристики фінан-сових правовідносин у всій сукупності як майнового-них, бо організаційні відносини мають кінцевою метою рух грошових коштів. Таким чином, фінансові право-відносини завжди виникають з приводу грошових коштів.
5) Фінансове правовідношення по суті є властеотношений. Це обумовлено тим, що воно є формою реа-лізації фінансово-правової норми, яка має імперативний характер. Імперативний характер фінансово-правової норми проявляється у правовідносинах таким чином, що воно реализу-ється за принципом «команда - виконання», де команди видає держава (або муніципальне утворення), а виконують їх індивідуальні, колективні та інші суб'єкти фінансового права. У зв'язку з цим однією з сторін фінансового правоотнош-ня завжди є: а) держава (Російська Федерація в цілому, суб'єкти РФ); б) муніципальне утворення; в) уполно-мочені державою орган. Всі ці суб'єкти здатні давати владні приписи.
У науці фінансового права ознака владності фінансових правовідносин завжди відзначається поряд з його майновим характером. У зв'язку з цим фінансове правовідношення традиційними-Онно характеризується як владно-майновий.
Владно-майновий характер фінансових правовідносин служить критерієм для відмежування його від цивільно-пра-вового відносини. Останнє нерідко виникає в сфері фінан-вий діяльності держави і носить майновий, але не владний-майновий характер, що і відрізняє його від фінан-вого правовідносини.
Деякі адміністративно-правові відносини також мають владно-майновий характер, наприклад, відносини в зв'язку з накладенням і стягненням адміністративних штрафів. У такому випадку головним критерієм відмежування адміністра-тивно-правового відносини від фінансово-правового служить той факт, що перше виникає в сфері діяльності виконавчих органів влади, а друге - у сфері фінансової діяльності го-сударства і муніципальних утворень.
З урахуванням зазначеного, кваліфікуючими ознаками фі-нансового правовідносини, відмежовувати його від будь-якого іншого правовідносини, є наступні три ознаки (в комплексі): а) виникнення і розвиток в сфері фінансової діяльності держави або муніципальних утворень; б) владний характер, в зв'язку з чим однієї зі сторін правоотн-шення обов'язково є держава, уповноважений дер-вою орган або муніципальне утворення; в) майнових-ний характер.
Таким чином, фінансове правовідношення є обществен-ве ставлення, засноване на фінансово-правовій нормі, являю-щееся по суті економічним відношенням, що виникають у сфері фінансової діяльності держави та муніципальних утворень, що мають владно-майновий характер і ви-ража публічні інтереси.
Найважливішим елементом фінансового правовідносини являють-ся його суб'єкти. т.е.ліца, які беруть участь в конкретному правоот-носінні і є носіями фінансових обов'язків і прав. Суб'єкт фінансових правовідносин пов'язаний з суб'єктом фінансового права, який, реалізувавши свою правосуб'єктність, стає суб'єктом фінансових правовідносин.
У більшості випадків суб'єкт фінансового права та суб'єкт фінансових правовідносин збігаються в одній особі. Напри-заходів, фізична особа, організація, реалізувавши свою фінан-ву правосуб'єктність, стають суб'єктами фінансових правовідносин. Однак в ряді випадків суб'єкт фінансового права та суб'єкт фінансових правовідносин в одній особі не збігаються. Це має місце головним чином тоді, коли в фі-нансових правовідносини вступає держава (Російська Федерація в цілому, суб'єкти РФ) як суб'єкт фінансового права. Російська Федерація в цілому, а також її суб'єкти, будучи суб'єктами фінансового права, при вступі в конкретне Фінансове правовідношення виступають в особі певного 0сУдарственного органу. При цьому, будучи суб'єктами фінансового права, вони мають фінансової правосуб'ектностио, яка окреслюється їх компетенцією. У конкретному фінансовому правовідносинах дієздатність Російської Федерації або суб'єкта РФ припадає на частку відповідних їм государ-ських органів.
Однак той орган, на частку якого припадає фінансова дієздатність Російської Федерації або її суб'єкта, що не яв-ляется одночасно деліктоздатної. Деликтоспособностью в фінансових правовідносинах за участю держави облада-ет тільки держава в цілому або суб'єкт РФ. Наприклад, як уже зазначалося, Російська Федерація в цілому, будучи суб'єктів незалежно-єктом фінансового права, виступає у відносинах з приводу державного кредиту в особі Уряду РФ. Однак нести відповідальність за борговими зобов'язання Російської Федерації здатне не Уряд РФ, а Російська Феде-рація в цілому, що прямо випливає зі змісту п. 2 ст. 97 БК РФ. Точно так же відповідальність за зайву стягнення податків і зборів несе не Міністерство РФ з податків і зборів та Дер-жавний митний комітет РФ, на які непосредст-венно покладається стягнення податків, а Російська Федерація та її суб'єкти своєї скарбницею. При цьому, звичайно, вони виступають в особі тих органів, які є власниками скарбниці РФ і, відповідно, суб'єктів РФ. Тому ні в якому разі не можна конструювати фінансове правовідношення Російської Федерації, а також суб'єкта РФ з іншими суб'єктами шляхом прив'язування цих відносин тільки до органу держави як суб'єкту. На цю обставину зовсім справедливо обра-щалось увагу при дослідженні господарсько-правових від-носіння за участю держави. З урахуванням сказаного, в тих випадках, коли суб'єктом фінансового права є Російська Федерація або її суб'єкт, реальним суб'єктом конкурують-ного фінансового правовідносини є Російська Федерація або суб'єкт РФ в особі відповідного дер-ного органу. Вказівка тільки на той державний орган як суб'єкт фінансових правовідносин, в особі якого виступу-ет в фінансовому правовідносинах Російська Федерація або суб'єкт РФ, не відображає всього механізму юридичного зв'язку цих осіб.