звідки цей вроджений темперамент в людині Береця? може ісмешно звучить але мені цікаво
Від батьків естессно. Широко відомий в зарубіжній психології в зв'язку состоеніем тіла (Кречмер, Шелдон). У нас це називається загальний тип н.с. (Павлов): холерик, меланхолік. Типи темпераменту всім відомі. Насідаючи НЕ обязятельно безпосередньо від мами з татом, але і від дідусів, бабусь + змішання різних темпераментів + виховання.
А відмовки типу "я не буду змінюватися, такий вже я є" рівносильні банальну лінь. Робота над собою - важка штука. Ось і лінуються. Краще вже виправдовуватися, що, мовляв, ось такий я уродився, таким мене виховали. Значно простіше.
Згодна, а все тому, що себе перебороти ооооочень складно.
А ще є теорія, що всі ми змінюємося кожні 5-7 років.
сенситивні "Достоєвські" мріють стати сміливими;
істероїдні "Гамлети" - щирими;
психастеніки - рішучими;
шизоїди - відкритими;
і т.д.
чи складно поміняти свій психологічний тип особистості,
здійснити перераховані вище, так би мовити, мрії?
ps: може в цьому сенс життя.
Людей постійно змінюються, ми назвемо хамелеонами і будемо підозрювати в нещирості.
Особистість формується на базі вродженого темпераменту + все що є у батьків + все що є від однолітків + інші значущі + власні зусилля.
про родітеелй я зрозуміла я ще раз запитаю про вроджений? # 33;
не раз помічала в дітях, вони мають свій внутрішній фундамент особистості (не чорт характеру) який може бути зовсім не схожим з особистостями його батьків :)
ось звідки що Береця?
Приклад про дітей мауглі: втрачені в ранньому та дошкільному віці і вирощені тваринами, вони переймали їх інстинкти і поведінку, але повернувшись назад в соціум не змогли адатпіроваться і навіть не починали говорити.
Т.ч. можна змінити себе лише на стадії формування, тобто в дитинстві, а нам з Вами лише шліфувати недоліки і розвивати достоіства :)