Балтіна-Комберг метод

Балтін-Комберг МЕТОД - рентгенологічний метод визначення положення стороннього тіла всередині очниці. Вперше запропонований німецьким лікарем Комберг (W. Comberg, 1927) і вдосконалений радянським офтальмологом М. М. Балтін (1938). Принцип його заснований на обліку просторових співвідношень стороннього тіла, видимого на рентгенограмі, і особливого протеза (рис. 1), який накладається при рентгенологічному дослідженні на очне яблуко. Отримані таким чином дані враховують шляхом вимірювання відстаней між чужорідним тілом і протезом Балтіна за допомогою його ж схем-вимірювачів (рис. 2).

Балтіна-Комберг метод

Мал. 1. Протез Балтіна: а - вид спереду: навколо отвори видно чотири свинцеві мітки; б - вид збоку.

Балтіна-Комберг метод

Мал. 2. Схеми-вимірювачі Балтіна для фронтальної (а) і сагітальній (б) проекцій очного яблука.

Балтіна- Комберг метод дозволяє вирішити питання, знаходиться чужорідне тіло всередині очного яблука або поза ним, а потім і детально уточнити локалізацію стороннього тіла. Накладення схем на видиме на рентгенограмах зображення протеза завдяки наявним в ньому орієнтирам дозволяє дати відповіді на наступні питання про становище чужорідного тіла: 1) на якому меридіані очного яблука воно знаходиться (меридіани перетинаються на сагітальній осі очі); 2) яку відстань відділяє його від сагітальній осі очі; 3) яка відстань до нього від краю рогівки (лімба), з точністю до 1-2 мм.

Протез Балтіна виготовлений з тонкого листового алюмінію і по формі відповідає частині сегмента сферичної поверхні, радіус якої становить 12, 13, 14 і 15 мм, в залежності від величини очного яблука. У центрі сегмента є отвір діаметром 11 мм (відповідно величиною діаметра рогівки). Край отвору при правильному накладення протеза на око збігається з краєм рогівки. У краю отвору (на 0,5 мм від нього) впаяні чотири свинцевих мітки, розташовані по колу на однаковій відстані одна від одної.

Вимірювальні схеми виготовлені з прозорої плівки. Одна з них являє собою схему сагиттального розрізу очного яблука, тобто його бічній проекції, а інша - серію концентричних кіл, які перебувають на відстані 1,1 мм один від іншого. Перед накладенням продезінфікованого протеза на очне яблуко виробляють анестезію. Протез повинен бути накладений так, щоб дві протилежні його мітки виявилися на вертикалі, а дві інших - на горизонталі. Положення міток при правильній установці протеза прийнято позначати відповідно циферблаті годинника цифрами 12, 3, 6 і 9.

Потім при фокусній відстані 60 см виробляють дві рентгенограми: передню пряму - в підборіддя-носовому положенні (в цій проекції центральний пучок променів відповідає ходу сагітальній осі очі) і бічну - в положенні голови хворого на боці ураженого ока (центральний пучок променів проходить по дотичній до передній поверхні обох очей). Під час рентгенографії в прямій проекції хворий дивиться через отвір в протезі на покладений проти центру досліджуваного очі орієнтир. Бічну рентгенограму виробляють при строгому дотриманні паралельності сагітальній площині голови і площини касети. Погляд хворого фіксується при цьому на орієнтир, що знаходиться спереду на рівні сагітальній площині його голови.

Точні розрахунки визначення положення чужорідного тіла можливі по сухим знімкам і виробляються шляхом правильного накладення схем-вимірювачів на відповідні їм рентгенограми. Схему з концентричними колами, що представляє фронтальний розріз очі, накладають на передню, а схему сагиттального розрізу - на бічну рентгенограму. По рентгенограмі в прямій проекції визначають меридиональное положення стороннього тіла і його отстояние від сагітальній осі очі. За бічній рентгенограмі визначають відстань від краю рогівки до чужорідного тіла.

Бібліогр .: Балтін М. М. Рентгенодіагностика і локалізація внутрішньоочних сторонніх тіл, Укр, офтальм. т. 12, ст. 1, с. 81, 1938, бібліогр .; про н ж е, Рентгенодіагностика і рентгенотерапія в офтальмології, М. 1951; Гнілорибов І. В. Модифікація методів рентгенолокалізаціі чужорідних тіл в оці по Комберг - Балтін і Фарберова, -Вестн, рентгенол. № 1, с. 45, 1958, бібліогр .; Іціксон JI. Я. і Вайнштейн Е. С. Застосування рентгенівського проміння в діагностиці та лікуванні очних хвороб, М. 1961 библиогр .; Comberg W. E in neues Verfahren zur Rontgenlokalisa-tion am Augenapfel, Arch. Ophthal. Bd 118, S. 175, 1927; він же, Ein Hilfsgerat fur mein Verfahren der Rontgenlokalisation und einige Bemerkungen iiber die Technik, ibid. Bd 124, S. 665, 1930.

Схожі статті