Анкілоз СНЩС - це захворювання, при якому відбувається зрощення сполучних тканин або поверхонь суглобів щелепи, в результаті чого частково або повністю відсутня суглобова щілина.
Хвороби СНЩС досить поширені і діагностуються часто: при цьому у чоловіків подібне порушення діагностується частіше, ніж у жінок (приблизно в 2 рази). Захворювання характеризується дисфункцією рухового апарату нижньої щелепи, при цьому в більшості клінічних випадків рухливість повністю блокується. Анкілоз СНЩС може бути двох типів: поразка суглоба з одного боку і поразки суглоба з двох сторін нижньої щелепи (останній в стоматологічній практиці зустрічається значно рідше). Найчастіше хворобу діагностують у дітей підліткового віку.
Супутнім захворюванням анкилоза СНЩС є контрактура нижньої щелепи. Діагноз встановлюється при наявності у пацієнта внутрішньосуглобових спайок в комплексі з позасуглобовими спайками. Лікування даного захворювання виконується виключно хірургічним методом за заздалегідь складеним лікарем плану.
Основними показниками анкилоза скронево-нижньощелепного суглоба є:
- пропозиція чи утруднене відкриття рота;
- зміна анатомічної форми нижньої щелепи;
- прояв ознак втрати симетрії особи;
- неправильний прикус;
- дисфункція системи дихання;
- порушення мовного апарату.
Причини виникнення анкилоза СНЩС
Анкілоз СНЩС може бути як самостійним захворюванням, так і служити ускладненням таких хвороб, як запальний процес з нагноєнням, що протікає всередині суглоба, некротичний процес, що протікає всередині кістки і кістковому мозку, захворювання середнього вуха гнійного характеру. У тому випадку, коли розвиток анкілозу скронево-нижньощелепного суглоба починається в ранньому дитячому і підлітковому віці, то найімовірніше причиною цього є потрапляння інфекційних збудників в кров, в результаті чого в суглобах і органах починається процес утворення гнійників. Попадання інфекцій в кров дорослої людини може бути результатом наявності супутніх захворювань (таких, як скарлатина, гонорея або дифтерія) або при близькому розташуванні органів, кісток або суглобів, уражених різними інфекційними бактеріями.
Також нерідко в медичній практиці, приблизно в 30 випадках з 100, анкілоз СНЩС може бути викликаний хронічними захворюваннями.
Класифікація анкилоза СНЩС
З метою підбору максимально ефективного плану лікування (як медикаментозного, так і хірургічного) в медичній практиці щелепно-лицьові захворювання прийнято класифікувати за трьома основними ознаками:
- етимологія анкилоза СНЩС;
- локалізація анкилоза СНЩС;
- структура анкилоза СНЩС.
За походженням захворювання може бути вродженого або набутого характеру. У першому випадку анкілоз СНЩС діагностується у дітей та підлітків, але дуже рідко. Найчастіше є наслідком супутніх захворювань особи і щелепи (наприклад, неправильний прикус). Набутий анкілоз СНЩС може зустрічатися в будь-якому віці, а основні причини його появи - травматизм або інфекції.
За локалізацією захворювання може бути з одного боку або відразу з двох сторін. Односторонній анкілоз СНЩС діагностується в 93 випадках з 100, решта 7 відсотків займає двосторонній анкілоз. Анкілоз СНЩС, прогресуючий з одного боку нижньої щелепи, може в рівних частках вражати як одну, так і іншу половину обличчя.
За структурою анкілоз СНЩС може бути фіброзним або кістковим. Перший тип захворювання властивий пацієнтам зрілого віку, а кістковий анкілоз СНЩС розвивається в основному у дітей. Це пов'язано з тим, що в дитячому віці процес утворення кісток досить стрімкий, тому може статися кісткове зрощення суглоба.
Деякі фахівці ще виділяють повний або частковий анкілоз СНЩС, в залежності від того, чи збереглися на поверхні суглоба частинки хрящової тканини. При їх відсутності у пацієнта діагностують повну нерухомість нижньої щелепи.
Симптоми анкілозу СНЩС
Як основний симптом захворювання виступає порушення відкривання нижньої щелепи. Пацієнт звертає увагу на те, що процес прийому їжі стає скрутним в силу больових відчуттів при русі щелепою вгору і вниз. Також стає помітним порушення функції мови, що обумовлено труднощами з повним відкриттям рота.
Особливу увагу необхідно звертати на розвиток захворювання в дитячому віці, коли дитина ще не може чітко сформулювати, що саме його турбує. Якщо батьки помітили, що у малюка погано прорізуються зуби, є неправильний прикус або помічена інша патологія зубів, необхідно звернутися до фахівця для огляду. В процесі огляду може бути встановлено, що у дитини деформований лицьовій скелет і розвивається анкілоз СНЩС.
При ураженні щелепи анкілозом СНЩС з одного боку у більшості пацієнтів є яскраво виражений симптом у вигляді перехресного прикусу, при цьому можна помітити такий дефект симетрії особи, як зміщення середньої лінії в бік ураженого суглоба.
Анкілоз СНЩС, що розвивається з двох сторін, змінює форму особи таким чином, що нижня щелепа зміщується назад, при цьому у пацієнта розвивається аномалія у вигляді глибокого прикусу, прогнати або мікрогнатії (недостатній розвиток нижньої щелепи).
У зв'язку з тим, що анкілоз СНЩС порушує жувальну функцію, пацієнт перестає своєчасно приймати їжу, що в дитячому віці може викликати розвиток такого захворювання, як гіпотрофія.
Також в якості супутніх симптомів відзначається порушення дихальної функції. Якщо дихання порушується під час сну, то у пацієнта може статися западання язика, з'являються напади апное. Ще один симптом анкилоза СНЩС - наявність зубного нальоту і твердих відкладень, карієс зубів, гінгівіт і пародонтит, що обумовлено неможливістю виконання якісної гігієни ротової порожнини.
Діагностика анкилоза СНЩС
Першочергово фахівець виконує диференційну діагностику, тому як анкілоз СНЩС без ускладнень має схожу симптоматику з ніжчелюстной контрактурой. Також слід з'ясувати, чи не є дисфункція відкривання нижньої щелепи причиною пухлини. Діагностика виконується методом пальпації в комплексі з рентгеном.
Остаточний діагноз встановлюється на підставі отриманих від пацієнта скарг і результатів обстеження, які вказують на повне або часткове відкривання нижньої щелепи, зміна форми виросткового відростка, зменшені або збільшені розміри нижньої щелепи.
Лікування анкілозу СНЩС
Якщо у пацієнта діагностовано анкілоз СНЩС початковому ступені, то в цьому випадку буде досить консервативного лікування. Лікування анкілозу СНЩС таким методом полягає в курсі фізичної терапії, спеціальної лікувальної фізкультури, з медикаментів найчастіше призначаються уколи натуральних лікарських препаратів (наприклад, гідрокортизон), які ставлять в область ураженого суглоба.
Фіброзні утворення, наявні в суглобі щелепи, підлягають розтину. У деяких випадках виконують посилене розкриття щелепи, при цьому пацієнту вводять загальну анестезію.
Якщо захворювання неможливо усунути консервативним методом, то лікування виконується хірургічним шляхом. Справжня процедура поверне пацієнтові повноцінну роботу нижньої щелепи, а також усуне асиметрію обличчя.
Щоб уникнути розвитку ускладнень після хірургічного лікування нижню щелепу фіксують спеціальними шинами. На додаток призначається курс масажу і жувальних вправ. Відновлення прикусу після хірургічного втручання є невід'ємною частиною ортодонтичного лікування. Також ортодонтичне лікування виконується з метою відновлення нормальної рухливості нижньої щелепи і додання зубній дузі анатомічної форми.
При лікуванні анкилоза СНЩС у дітей виконується установка помилкового суглоба і подовження нижньої щелепи.
Прогноз і профілактика анкилоза СНЩС
Прогноз одужання пацієнта з анкілозом СНЩС:
Анкілоз скронево-нижньощелепного суглоба є серйозним захворюванням в області щелепно-лицевої хірургії і вимагає своєчасного, правильно підібраного і проведеного лікування. Якщо не лікувати захворювання на ранній стадії, то в процесі його прогресування воно перейде у важку форму, для якої характерні істотні зміни форми скелета обличчя, а також до безлічі стійких розладів мовного функціоналу. Лікування анкілозу хірургічним методом дозволить пацієнту виправити більшість порушень: асиметрію обличчя, неможливість відкривання нижньої щелепи, проблеми з диханням, відновить мовну функцію. Однак за статистичними даними у багатьох випадках важка форма анкилоза СНЩС в повній мірі не виліковується і супроводжується погіршенням стану пацієнта навіть після проведеного лікування.
Профілактика анкилоза СНЩС:
Основним профілактичним заходом, який дозволить уникнути такого серйозного захворювання, є попередження та недопущення отримання травм особи в дитячому, підлітковому і зрілому віці. Необхідно стежити і не допускати розвитку захворювань, пов'язаних з протіканням в організмі гнійного процесу. При найменшій підозрі на подібне захворювання слід негайно звернутися до фахівця і пройти огляд.
Найважливішим в профілактиці анкилоза СНЩС є період реабілітації після лікування, який слід починати негайно. Ще одним заходом профілактики є своєчасне ортодонтичне лікування.
процедури застосовуються
при захворюванні Анкілоз СНЩС