Для визначення, на якому рівні самозбереження знаходиться ор-нізація, використовують систему показників ефективності: рента-бельність, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт термінової ліквідності і інші показники. Наприклад, в якості творчого параметра можна використовувати дохід, як руйнівник-ного - борги, податки і штрафи.
Перед усіма організаціями весь час стоїть одне питання: «Як підтримувати на достатньому рівні збільшити позитивний ресурс організації (тобто ресурс утримання)?» Цього можна домогтися за рахунок правильної роботи з зовнішнім середовищем. Тут існують і використовуються 4 стратегії:
2.Пассівно-колективна. Заснована на зацікавленості держави або будь-якого суспільства в розвитку визначеної сфери виробництва товарів, послуг, інформації, знань в якій-небудь області, тобто держава якимось чином підтримує організацію, керівники ж знову досить пасивні.
3.Активні-індивідуальна. Стратегія постійного пошуку фірми своєї ніші в науці, технології та інформації.
4.Актівно-колективна. Передбачає створення керівником власної інфраструктури під власну організацію (підприємство-лідер). Утриматися на заданих рівнях самозбереження компанії допомагає страхування ресурсів і ризиків. Зменшуючи потенціал організації на суму страхових внесків, керівник істотно збільшує стабільність (сталість) цього потенціалу. Страхування ризиків по всьому управлінському і виробничому ланцюжку діяльності фірми може істотно збільшити страхове поле і зменшити кількість кінцевих ризиків. Для комплексного страхування юридичної особи необхідно реалізувати 9 галузей страхування (серед них такі як страхування майна, транспортне страхування, страхування професіоналізму персоналу, страхування інтелектуальної власності.)
Для стабільності організації дуже важливі правильна органі-заційного стратегія і тактика. При низькому рівні самозбереження необхідно обміркувати ситуацію і застосувати ряд організаційних заходів. Вони можуть стосуватися зміни стратегії поведінки фірми на ринку, форми управління, зміни чисельності персоналу та структури кадрів. Організація може увійти в більшу когось панію, може стати лідером в одному обраному напрямку і від-кинути ті напрямки діяльності, які тягнуть її вниз. На по-тенціал самозбереження впливають помилки керівництва, зовнішні і внут-ренніе форс-мажорні обставини, відсутність фахівців в потрібний час в потрібному місці, а також своєчасне страхування.
Самозбереження - це окремий випадок, точніше, складова частина ус-тойчивости і надійності системи-організації. Стійкість організації залежить від зовнішнього і внутрішнього середовищ, характеру її діяльності, наявності ресурсів, якості управління і т.п. Як одна з умов стабільності, самозбереження базується в ос-новному на внутрішніх чинниках і обумовлено дією двох про- протилежних організаційних чинників - консерватизму і роз-ку: консерватизм призводить до застою; прискорене, не забезпечене достатніми ресурсами розвиток може забезпечити тільки часів ний успіх.
Професійне використання закону організації сприяє встановленню стійких кількісних і якісних співвідношень між керуючою і керованою системами. Вони складають частину управлінської технології організації.
Вміле оперативне керівництво є найважливішим фактором Самос-зберігання організації, його, як правило, пов'язують з рівнем економіч-ських знань керівника. Грамотний менеджер для оцінки рівнів творчих і руйнівних потенціалів самозбереження ис-помагає систему показників ефективності: рівень загальної рентабельності, рівень рентабельності по відношенню до собівартості, рівень рентабельності по відношенню до чисельності персоналу, рівень рентабельності по відношенню до обсягу виробництва, про-тивність, норму витрат на рубль продукції, що випускається і інші питомі показники ефективності виробництва товарів або послуг.
5.Конспект лекцій з дисципліни «Теорія організації».