Розвиток - це необоротна, спрямована, закономірна зміна матерії і свідомості. Дві форми розвитку - еволюційний (поступові кількісні і якісні зміни, зміна свідомості поєднується зі зміною матерії) і революційне (стрибкоподібний неусвідомлений перехід від одного стану матерії до іншого, або стрибкоподібним зміною свідомості без відповідної зміни базису). Виділяють також прогресивний і регресивний розвиток.
Розвиток організацій обумовлений наступними факторами:
- зміна зовнішнього середовища (економіка, політика, етика, культура та ін.)
- зміна внутрішнього середовища (переміщення працівників, перехід на нові технології та ін.)
- потреби і інтереси людини і суспільства (потреба в самовираженні людини, потреба в додатковому продукті суспільства та ін.)
- старіння і знос матеріальних елементів (устаткування, людини, технології)
- глобальне стан світової цивілізації
Закон розвитку говорить, що кожна матеріал система прагнути досягти найбільшого сумарного потенціалу при проходженні всіх етапів життєвого циклу.
Для організацій так само, як і для багатьох інших явищ, застосовне поняття життєвого циклу. На рис. 4.2. схематич-но відображені основні етапи життєдіяльності організа-ції: створення, зростання, стабільність, спад і ліквідація органі-зації.
Малюнок 11 - Життєвий цикл організації
На графіку відображені послідовні етапи життєвого шляху, які проходить організація в процесі свого роз-ку: створення (Т0 - Т1), зростання (Т1 - Т2), стабільність (Т2 - T3), згортання діяльності (Т3 - Т4) і ліквідація организа- ції (Т4). Зауважимо, ч то в початковий момент часу Т0 ресурс організації не може бути нульовим.
- стратегія обмеженого зростання. Цю стратегію застосовує большинст-під ділових організацій в сформованих галузях зі стабільність-ної технологією. В рамках цієї стратегії цілі організації встановлюються в залежності від досягнутих результатів з урахуванням зміни зовнішніх і внутрішніх умов істота-вання організації. Якщо результати роботи організації влаштовують її керівників, то подібна стратегія зберігається тривалий час як найменш ризикований шлях;
- стратегія зростання. Дана стратегія найбільш часто використовується в ді-наміческіх розвиваються областях з швидко міняється або неосвоєних сектором ринку. Для неї ха-рактер значний приріст показників розвитку підпри-ємства;
- стратегія скорочення. Ця стратегія вибирається керівниками, коли спостерігається стійка тенденція до зниження показу-телей роботи організації. Для неї характерно встановлення цілей нижче рівня результатів, досягнутих в минулому.
В сучасних умовах організація, що спеціалізується-щимися на різних видах діяльності, часто вибирається комбінована стратегія, яка допускає використання різних стратегій в разі реалізації кількох цілей. Так, організація може згортати один з видів діяль-ності і в той же час розвивати інший, тобто одночасно з використанням стратегії скорочення стосовно ма-лоперспектівному напрямку вона починає використовувати стратегію зростання або обмеженого зростання для більш перспек-тивних напрямків. За рахунок такої комбінованої стратегії гії вдається підтримувати загальні позитивні тенденції раз-витку організації.
В таких умовах доводиться враховувати більшу кількість базових стратегій розвитку організацій. У їх числі страті-гии мінімізації витрат, скорочення ризиків, накопичення ресурсів, розширення ринку, структурування середовища оббита-ня, вибору асортименту, координації дій партнерів (рис. 12).
Малюнок 12 - Стратегії розвитку організацій
Організації, що працюють в мережі, повинні дотримуватися стратегій, на-спрямованих на капіталізацію інформаційного ресурсу по-купатель в системі електронної торгівлі. Організації, рабо-тануть з великими обсягами інформації, повинні викорис-товувати стратегію економії матеріально-технічного та інтелектуального ресурсів системи управління.
Всі стратегії перерахувати важко, і немає необхідності. Багато фірм намагаються розробити свою, раніше невідомий-ву стратегію, яка може забезпечити випереджаюче по-поступального розвиток підприємства.
Закон розвитку спирається на такі основні принципи:
- принцип інерції - зміна потенціалу (суми ресурсів) системи починається через деякий час після початку впливів змін у зовнішнім чи внутрішнім середовищі і продовжується якийсь час після їх закінчення;
- принцип еластичності - швидкість зміни потенціалу залежить від самого потенціалу. На практиці еластичність системи оцінюють у порівнянні з іншими системами виходячи зі статистичних даних або класифікацій. У чому полягає значення еластичності. Наприклад, для організації високою еластичністю: при різкому довгостроковому зменшенні попиту на продукцію працівники в короткий термін освоїли і стали випускати нову продукцію, що користується великим попитом;
- принцип безперервності - процес зміни потенціалу системи йде безупинно, міняються лише швидкість і знак зміни;
- принцип стабілізації - система прагне до стабілізації діапазону зміни потенціалу системи. Цей принцип заснований на відомій потребі людини і суспільства до стабільності.
Успішний розвиток і зростання організації можуть привести до синдрому великого бізнесу, який характеризують такі ознаки:
- вкрай централізований і набряклий апарат управління;
- всеохоплююча система спеціальних форм і процедур для прийняття повсякденних рішень;
- зростання числа всякого роду нарад для вироблення таких рішень;
- передача рішень і відповідальності з одного відділу в інший.
Зняти синдром великого бізнесу дозволяють методи регресивного розвитку шляхом руху назад до більш простих структур