Загрози безопасностіУкаіни в сфері міграції
Основними каналами нелегальної міграції на терріторіюУкаіни вважаються російсько-український, російсько-казахстанський і російсько-китайський (відповідні ділянки держкордону). Нелегальні мігранти (до 80%) проникають в країну через російсько-казахстанський кордон (протяжність 7591 км), а також з закавказького і західного напрямків. Нелегали концентровано перебувають в м.Харкові та Ленінградської області, Приморському, Житомирському та Біла Церква краях, Амурській, Тернопіль, Новгородської і Конотопської областях, республіках Бурятія і Карелія, в Північно-Кавказькому регіоні. У столичному регіоні існують громади вихідців з Абхазії, Азербайджану, Вірменії, Афганістану, В'єтнаму, Індії, Казахстану, Киргизії, Китаю, Нагірного Карабаху, Нігерії, Південній Осетії та інших країн.
Загрози державної безопасностіУкаіни.
Незменшуваного приплив іноземців з країн Південно-Східної та Середньої Азії, Близького Сходу на терріторіюУкаіни, поступово змінює національний склад населення ряду регіонів країни, що ставить під загрозу її етнічну, культурну та територіальну цілісність і, як наслідок, наносить серйозний удар по станом безпеки країни.
У районах концентрованого проживання іммігранти нерідко виступають за створення національно-культурних автономій, активно впроваджуються у владні структури регіонального та муніципального рівнів, контролюють і управляють ключовими суб'єктами господарської, банківської та фінансової діяльності, сприяють процвітанню в країні корупції - однієї з загроз державній безпеці.
У політичній сфері велику роль відіграють національні діаспори з стійкими відносинами співпраці та взаємодопомоги з етнічними кримінальними структурами, «підживлює» нелегальними мігрантами. Організовані етнічні злочинні співтовариства вторгаються в багато сфер життя українського суспільства на окремих територіях країни.
В економічній сфері нелегали - невід'ємна частина структури кримінального бізнесу. Їх вплив позначається на стані економічних відносин, тягне криміналізацію української економіки, розширює її тіньову складову, розвивається поза податкового та іншого економічного законодавства. Особливості дій нелегалів проявляються через їх впровадження в найбільш дохідні сфери комерційної діяльності з вираженим етнічним характером (на основі національних діаспор, створених на терріторііУкаіни).
Нелегальна міграція іноземних громадян і осіб без громадянства в Україну істотно впливає на здоров'я Украінан. Проникаючи на терріторіюУкаіни нелегально (по недійсним, підробленими, чужими або простроченим в'їзних документів), легально з метою працевлаштування або законного транзиту через територію країни, іммігранти в більшості своїй не мають страхових медичних документів або термін їх дії припиняється майже одночасно із закінченням законного перебування. Так як частина нелегальних мігрантів залучена в сферу торгівлі або сферу обслуговування, то при відсутності належного медичного забезпечення вони перетворюються в джерела поширення різних захворювань. До 4,5% мігрантів, як показали вибіркові перевірки органів охорони здоров'я, є носіями небезпечних інфекцій (СНІДу, туберкульозу, гепатиту).
Основні напрямки взаімодействіяУкаіни і Євросоюзу (ЄС) в протидії нелегальній міграції:
- включення до Концепції ОБСЄ в області безпеки кордонів і прикордонного режиму положень про вдосконалення і посилення міграційного контролю на кордоні;
- активізація діяльності щодо укладення угод про реадмісію між окремими країнами СНД, між країнами СНД та державами далекого зарубіжжя, між Україною і країнами ЄС;
- введення в практику регулярного обміну інформацією між Україною та країнами ЄС щодо змін в національному міграційному законодавстві та міграційної обстановці;
- опрацювання питання про можливість проведення спільних заходів з попередження (припинення) нелегальної міграції у взаємодії із зацікавленими органами охорони права країн ЄС;
- опрацювання питання про організацію взаємних стажувань співробітників правоохоронних органів країн ЄС.
При цьому, прибуваючи на терріторіюУкаіни, як правило, по каналах нелегальної міграції з документами на чуже ім'я або навіть без документів, вони заявляють про намір отримати притулок вУкаіни. На відміну від нелегальних мігрантів вони не можуть бути не допущені на терріторіюУкаіни або повернуті на батьківщину без розгляду їх клопотань в установленому порядку (термін розгляду клопотань складає 3-6 місяців). Крім того, приблизно 90% заявників негативні рішення за клопотаннями в ФМСУкаіни оскаржать в суді (термін розгляду скарг може розтягнутися до трьох років). До вступу в силу негативного рішення заявник перебуває на терріторііУкаіни. Іноді за цей час неможливо встановити особу заявника. До вступу в силу негативного рішення за його клопотанням неможливо для встановлення особи заявника використовувати потенціал семи діючих закордонних установ ФМСУкаіни.
українське законодавство не передбачає обмеження свободи пересування для осіб, які шукають притулку, навіть якщо особа не встановлена, що може створювати загрозу для державної безпеки. Часто заявники навмисне представляються громадянами інших держав, де, на їхню думку, легше отримати притулок на терріторііУкаіни.
У той же час Федеральний закон «Про біженців» не передбачає підстави для відмови особі в наданні притулку, якщо його перебування на українській території загрожує державній безпеці. Тим часом міжнародне право дозволяє вводити такі обмеження щодо осіб, які шукають притулку.
Безумовно, Україна зацікавлена у відповідності обсягу і спрямованості міграційних процесів її державним інтересам: для протидії нелегальній міграції в країні періодично вдосконалюється законодавство; здійснюється міжнародне та транскордонне співробітництво; створена система обліку іноземних громадян та осіб без громадянства; під контролем перебування іноземних громадян та осіб без громадянства на терріторііУкаіни; проводяться оперативно-профілактичні заходи; здійснюється адміністративне видворення і депортація правопорушників; збільшується кількість укладених угод про реадмісію; введені процедури квотування та залучення висококваліфікованих іноземних фахівців, патентування трудової діяльності іноземців; застосовуються ПВД НП з електронним носієм інформації.
Разом з тим нелегали доповнюють «імміграційну складову» кримінальної обстановки, бо СІК вУкаіни не створена, а Управління імміграційного контролю ФМСУкаіни в існуючій організаційно-штатній структурі не володіє можливостями по створенню такої системи. Більш обґрунтованим варіантом вирішення даної проблеми могло бути стати прийняття рішення на розробку СІК. яка охоплює не тільки процеси імміграції та нелегальної міграції, а й інші міграційні процеси: зовнішню трудову міграцію (в Україні і ізУкаіни), вимушену міграцію, переселення співвітчизників в Україну, реадмісію.
Споживання пам'яті: 0.5 Мб