Нелегальна міграція як загроза національній безпеці Укаїни
У сучасному світі в епоху глобалізації питання регулювання імміграційних процесів набувають найважливіше значення, оскільки позитивні і негативні сторони цього явища роблять вагомий вплив на розвиток будь-якої держави світу. Уміння налагодити управління цими процесами є сьогодні одним з основних показників ефективності діяльності органів державної влади.
Кожна держава так чи інакше відчуває на собі дію згаданих процесів, розглядаючи їх як одного з найважливіших аспектів національної безпеки.
У зв'язку з цим проблема забезпечення міграційної безпеки як складового структурного елементу національної безпеки держави є сьогодні дуже актуальною.
Міграційна безпеку - цей стан юридичної захищеності інтересів особистості, суспільства і держави, які можуть бути схильні до загрозам в результаті в'їзду в Україну, виїзду з неї, перебування і проживання на території країни як іноземних громадян і осіб без громадянства, так і громадян Укаїни, інституційно передбачає систему правових норм, що забезпечують домінанту національних інтересів в сфері регулювання міграційних процесів.
Безсумнівно, що незаконна (нелегальна) міграція визначається як основна загроза у сфері міграційної безпеки, що досягає в українському варіанті високих показників небезпеки.
Незаконна міграція - це суспільно небезпечне, що динамічно розвивається явище, яке загрожує інтересам національної безопасностіУкаіни і міжнародного співтовариства в цілому.
В системі даного явища можна виділити:
1) нелегальну міграцію та незаконне перетинання Державного кордону Укаїни;
2) загальнокримінальної злочинність мігрантів;
3) організовану націонал-етнічну злочинність мігрантів;
В цілому незаконна міграція виступає в якості однієї з істотних детермінантів міжнародної злочинності в її найбільш прибутковій сфері. За рівнем прибутковості бізнес, що забезпечує незаконне переміщення мігрантів, займає третє місце після контрабанди наркотиків і зброї. Незаконна міграція поетапно перетворилася в налагоджений кримінальний бізнес з розгалуженою структурою, мільйонною кількістю залучених осіб та величезним оборотом фінансового капіталу.
Серйозність проблеми незаконної міграції пов'язана, по-перше, зі складністю визначення кількісних параметрів явища; по-друге, з неоднозначністю і різноплановістю викликаних нею наслідків; по-третє, з концептуальної невиписаністю проблеми нелегальної міграції в умовах глобальної реструктуризації світової економіки; і, нарешті, по-четверте, з надзвичайною складністю боротьби з зазначеним явищем.
У структурі незаконної міграції на територію Укаїни найбільша питома вага належить громадянам і особам без громадянства з країн, що раніше входили до складу колишнього СРСР і ряду інших держав, як правило, відрізняються нестабільністю політичних режимів і економік, а також низькою ємністю ринків праці.
У загальному потоці незаконної міграції, направленому на територію Укаїни з країн Співдружності Незалежних Держав, переважають вихідці з Таджикистану, Узбекистану, Азербайджану, Вірменії та Киргизії. Крім країн СНД до числа основних держав-донорів незаконної міграції в Україну можна віднести Китай, В'єтнам, Афганістан, Іран, Пакистан, Анголу і Шрі-Ланку.
Серед трьох складових незаконної міграції - незаконний (нелегальний) в'їзд, незаконне перебування і нелегальна трудова діяльність - найбільш характерним для Укаїни є здійснення трудової діяльності з порушенням чинного законодавства.
Звісно ж, що заходи, передбачені чинним законодавством, виправдані і своєчасні, вони відповідають ситуації, що світовій практиці боротьби з нелегальною міграцією.
Внесені до законодавчих актів зміни спростили процедуру придбання іноземними громадянами правового статусу на території Укаїни. Це виразилося в зміні характеру обліку іноземних громадян та осіб без громадянства на території Укаїни: раніше існуючий дозвільний порядок обліку був замінений на повідомний. Крім цього, були надані переваги у працевлаштуванні громадянам іноземних держав, з якими у Укаїни укладені угоди про взаємні безвізові поїздки громадян. Була спрощена процедура отримання дозволу на роботу іноземними громадянами, які прибули в Україну в порядку, що не вимагає отримання візи.
Одночасно було посилено відповідальність за порушення порядку залучення до трудової діяльності в Укаїни іноземних громадян і осіб без громадянства: істотно збільшений розмір адміністративних штрафів за порушення правил перебування, проживання іноземних громадян та осіб без громадянства на території Укаїни, а також за порушення правил залучення і використання іноземної робочої сили на території Укаїни.
Ухвалення нового міграційного законодавства, в значній мірі спростити процедуру придбання іноземними громадянами правового статусу на території Укаїни, дозволило в кілька разів збільшити кількість іноземців, що законно здійснюють трудову діяльність.
Необхідно відзначити, що в даний час найбільш ефективними механізмами протидії незаконній міграції є адміністративне видворення і депортація.
Відповідно до ст. 3.10 Кодексу Укаїни про адміністративні правопорушення адміністративне видворення - це міра адміністративного покарання, що встановлюється відносно іноземних громадян або осіб без громадянства, які порушили режим перебування на території Укаїни, і призначається суддею, а в разі вчинення іноземним громадянином або особою без громадянства адміністративного правопорушення при в'їзді в Укаїни - відповідними посадовими ліцамі1. КоАП України від 30.12.01. №195-ФЗ. «1». Рішення про адміністративне видворення відносно іноземних громадян або осіб без громадянства приймаються в судовому порядку (за винятком випадків, коли такі рішення можуть приймати представники прикордонних органів) на підставі матеріалів, підготовлених уповноваженими на це посадовими особами.
На відміну від адміністративного видворення, депортація - це примусова висилка іноземного громадянина з Укаїни в разі втрати або припинення законних підстав для його подальшого перебування (проживання) в Укаіни2. ФЗ «про правове становище іноземних громадян у РФ». СПС-КонсультантПлюс. Законодавство. «2».
Депортація застосовується, якщо іноземному громадянину, наприклад, відмовлено в задоволенні клопотання про визнання його біженцем, відмовлено у тимчасове перебування, у нього закінчився термін тимчасового перебування, він позбавлений посвідки на проживання, відбув термін покарання в кримінально-виконавчій установі. Також депортований може бути іноземець, щодо якої органами влади прийнято рішення про небажаність його перебування в зв'язку з загрозою громадської безпеки, здоров'ю населення і т.д.
Ухвалення рішення про депортацію або відмову від застосування цієї процедури - прерогатива директора ФМСУкаіни.
Необхідно ще раз підкреслити, що адміністративне видворення і депортація є дієвими механізмами протидії незаконній міграції на територію Укаїни.
Ефективність застосування цих процедур, з урахуванням безумовного забезпечення прав людини, безпосередньо залежить від повноти і чіткості нормативного правового регулювання їх механізму.
Незважаючи на тенденцію скорочення незаконної міграції, її масштаби залишаться все ще значними. Як і раніше проникнення на територію країни іноземців за недійсними чи підробленими в'їзних документів або взагалі без них - досить поширене правопорушення.
У цих умовах ставиться завдання - в самий найближчий час забезпечити повномасштабний контроль за виконанням законодавства у сфері міграції. Від підрозділів імміграційного контролю потрібно максимально повне охоплення всіх великих будівельних, житлово-комунальних та промислових об'єктів, де використовується переважно іноземна робоча сила. Поряд з цим постійна увага повинна приділятися так званим середнім і дрібним роботодавцям-приватникам, у яких на неформальній основі зайняті гастарбайтери.
Необхідно підкреслити, що все більшого значення в сфері протидії незаконній міграції набуває міжнародне співробітництво.
Дане співробітництво держав зачіпає ту область інтересів, де загальна зацікавленість у запобіганні та боротьбі з зазначеним явищем обумовлює і спільні дії, і широке використання міжнародних механізмів.
Федеральна міграційна служба здійснює свою діяльність з припинення незаконної міграції в тісній взаємодії з міграційними відомствами різних держав.
Крім цього, постійно розширюється міжнародна договірна база в частині співпраці в протидії незаконній міграції.
Отже, все це дозволило, навіть в умовах наростання негативних наслідків світової фінансової кризи, забезпечити результативну роботу з цілого ряду ключових напрямків. Перш за все, по реалізації міграційного законодавства, прогресивний характер якого переконливо доведено правозастосовча практика. Але все, ж належить виконати ще значний обсяг роботи щодо вдосконалення правової та організаційної бази протидії незаконній міграції на територію Укаїни.