У вітчизняній теорії кримінального права багато років давалася тричленна класифікація об'єкта злочину - на загальний, родовий і безпосередній. У доктрині її називають класифікацією об'єктів по вертикалі. Пізніше в науці стали виділяти видовий об'єкт злочину.
Загальним об'єктом усіх злочинів є вся сукупність суспільних відносин, взятих під охорону кримінального закону. Виділення загального об'єкта злочину, поряд з родовим, видовим та безпосереднім, має певне методологічне та практичне значення, так як пізнання окремого і особливого полегшується шляхом з'ясування загальних властивостей і ознак досліджуваних явищ. Виділення загального об'єкта дозволяє глибше пізнати ті конкретні суспільні відносини, яким заподіюється шкода злочинним діянням. Загальний об'єкт злочину конкретизується шляхом встановлення родового, видового і безпосереднього об'єкта злочинного посягання.
Під родовим об'єктом розуміється сукупність однорідних суспільних відносин, взятих під охорону кримінального закону. Родові об'єкти злочинів, як уже говорилося, визначені в найменуваннях розділів VII-XII Особливої частини КК.
Видовим об'єктом злочинів є відносно вузька група суспільних відносин, інтересів і цінностей одного виду. За видовим об'єктам злочинних посягань сформовані глави, визначені їх найменування в рамках відповідних розділів Особливої частини КК.
Безпосередній об'єкт - це те, що охороняється кримінальним законом конкретні суспільні відносини, яке терпить ушерб в результаті вчинення певного злочину. Безпосередні об'єкти посягання визначають специфіку окремих злочинів, спрямованих проти одного і того ж родового і видового об'єкта. Такі злочини проти життя і здоров'я, як вбивство, умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, завдають шкоди в першому випадку праву людини і громадянина па життя, а в другому - праву на здоров'я.
Іноді злочин зазіхає на один, а на два або більше об'єкта. Тому в науці кримінального права об'єкти злочину поділяються (класифікуються) також і по горизонталі - на основний, додатковий і факультативний. При крадіжці, досконалої з незаконним проникненням у житло (ч. 3 ст. 158 КК), основним об'єктом посягання є право на майно конкретного його власника, а додатковим - право на недоторканність житла. Тому в КК конструюються в подібних випадках склади злочинів з двома і більше об'єктами.
Під факультативним об'єктом розуміють ті суспільні відносини і цінності, які при здійсненні відповідного злочину в одних випадках терплять збитки (їм заподіюється шкода), а в інших - їм шкоди не завдається. При хуліганстві (ч. 1 ст. 213 КК) основним об'єктом посягання є громадський порядок, а факультативним може бути здоров'я, честь і гідність особи, чуже майно, інші охоронювані законом інтереси і цінності. При кваліфікації скоєного вирішальне значення належить основного об'єкта посягання.