Вранці кошеня прокинувся і захотів їсти. Він побіг до хозяйке- але раптом забил- як треба сказати по-кошачьі- що він голодний.
Тому господиня не зрозуміла-навіщо він прішел- і кошеня з плачем вибіг у двір.
У дворі він побачив гніду кінь.
- Ти чого плачеш? - питає його кінь.
- Я плачу- бо дуже хочу є- - відповідає котенок- - але забил- як по-котячому попросити.
- Чи не плачь- - каже лошадь- - я тебе научу- як треба просити. Скажи: "І-го-го" - - і тобі відразу дадуть є.
- Що ти! Кошенята НЕ ржут- - заплакав ще дужче кошеня і побіг далі.
На галявині він зустрів чорну корову.
- Ти чого плачеш? - питає його корова.
додаткова інформація
Випадковий уривок з книги:
- Чого ти плачеш? - питає його курка.
Коли кошеня сказав їй, чому він плаче, курка стала його втішати.
- Зараз тобі дадуть поїсти. Скажи тільки: "Кудах-тах-тах", - сказала вона.
- Ні що ти! Кошенята НЕ кудахчут, - залився сльозами кошеня, - а як вони кажуть, я забув.
І він побіг далі.
Але тут вийшов з хати чорний кіт і сказав:
- Один я тобі скажу, як треба голодному кошеняті попросити є: піди в кухню до господині, яка зараз цідить молоко в глечики і скажи: "Мяу!"
- Ось це так! - зрадів кошеня. - Так і тільки так просять пити!
Він побіг в кухню і жалібно став просити:
Дівчинка зрозуміла, що кошеня сильно зголоднів.
- Бідний кошеня! Чому ти цілий день мовчав, що хочеш їсти?
І маленька господиня налила кошеняті молока. Кошеня вижлуктив молоко і більше вже не забував, що треба говорити, коли захочеш їсти.
"Мяу, - каже він, - ма-у-у!"