Взаємодія людини з природою - одна з найбільш складних і важко вирішуваних проблем сучасності. Сьогодні стало очевидним, що завдання збереження навколишнього середовища та економічного розвитку взаємопов'язані: руйнуючи і виснажуючи природне середовище неможливо забезпечити сталий економічний розвиток.
Формування комплексної і гармонійної системи природокористування - важлива проблема, що стоїть перед економістами. Її вирішення вимагає знання основ екології, економіки і організації природокористування усіма фахівцями економічного профілю.
Вперше термін «екологія» запропонував в 1866 році німецький вчений Ернест Геккель. Як самостійна наука екологія сформувалася до початку XX століття.
У сучасному розумінні екологія - це наука про взаємини, взаємозв'язках між живими організмами і середовищем їхнього життя.
Відомий американський еколог Ю. Одум в 1963 році назвав екологію наукою про будову і функції природи в цілому. Підкреслюючи системний підхід при вивченні закономірностей, що відбуваються в природі, і значення діяльності людини, Одум визначив екологію як міждисциплінарну область знання про пристрій і функціонування багаторівневих систем в природі і суспільстві в їх взаємозв'язку.
Основний предмет екології - вивчення сукупності живих організмів, що взаємодіють один з одним і утворюють з навколишнім середовищем певну єдність (екологічну систему), в межах якої здійснюється процес трансформації енергії й органічної речовини.
* Дослідження закономірностей організації життя, в тому числі в зв'язку з антропогенними впливами на навколишнє середовище;
* Оптимізація взаємин між людиною і навколишнім природним середовищем;
створення наукової основи раціональної експлуатації природних ресурсів;
прогнозування змін природи під впливом діяльності людини;
збереження середовища проживання людини.
В цілому можна виділити екологію фундаментальну і прикладну. Фундаментальна екологія розкриває загальні закономірності функціонування екологічних систем.
Прикладна екологія покликана допомогти застосувати закони фундаментальної екології в господарській практиці людей. Вона вивчає механізми руйнування біосфери людиною, способи запобігання цьому процесу і розробляє принципи раціонального використання природних ресурсів без деградації середовища життя. Це великий комплекс дисциплін, пов'язаних з різними областями людської діяльності і взаємовідносинами між людським суспільством і природою. Виділяють наступні види прикладних екології: промислову, сільськогосподарську, біоресурсного, транспортну, медичну і ін.
Промислова (інженерна) екологія - наука про взаємозв'язки, взаємодії промислових об'єктів з навколишнім середовищем. Вона займається вирішенням екологічних проблем, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища промисловими відходами та нераціональним використанням природних ресурсів.
Промислова екологія вивчає, з одного боку, вплив господарської діяльності людини на природу, з іншого боку - вплив умов природного середовища на функціонування підприємств та їх комплексів, а також розробляє інженерні норми і засоби, що відповідають екологічним вимогам.
Головне завдання ПРОМЕКОЛОГІЯ - розробка умов раціонального взаємодії виробництва з природою.
Об'єктом дослідження в ПРОМЕКОЛОГІЯ є природно-промислові системи, що утворилися і тривалий час функціонують в результаті взаємодії суспільного виробництва з навколишнім середовищем.