Основною ідеєю стратегічного менеджменту є ідея органічного послідовного пристосування підприємства до мінливих обстановці зовнішнього середовища, ідея цільового підходу до вирішення будь-яких управлінських завдань і підприємства в цілому. Але щоб вміти пристосовуватися до змін зовнішнього середовища і при цьому завжди витримувати курс на досягнення поставлених цілей, підприємство повинно мати стратегію.
Вибір стратегії і її реалізація складають основну частину стратегічного розвитку підприємства. Стратегія повинна визначати: що підприємство повинно робити і чого воно не треба чинити, що більш важливо, а що менш важливо в здійснюваної ним діяльності.
Ефективна стратегія створює стабільне конкурентну перевагу, підвищує інтенсивність діяльності підприємства в умов не спадає кризи. Стратегія - це складне і потенційно потужне знаряддя, за допомогою якого сучасне підприємство може протистояти мінливих умов, дозволяє не тільки вижити в конкурентній боротьбі, а й посилити свої конкурентні позиції на ринку.
Та все це визначило вибір теми роботи. Ця курсова робота присвячена найбільш актуальним і найменш розробленим питань теорії стратегічного менеджменту - питань стратегій розвитку організації. Основна мета написання даної курсової роботи відобразити сутність базових стратегій розвитку підприємства, розглянути формування стратегії розвитку підприємства на основі виявлення точок зростання і проаналізувати процес стратегічного управління підприємством на прикладі обраного об'єкта дослідження.
Як об'єкт дослідження обрано найбільша фірма на ринку стільникового рітейлаУкаіни - «Евросеть», представлена також на ринку стільникового рітейлу м Арзамаса.
Предметом дослідження є зовнішні і внутрішні чинники, що впливають на діяльність компанії «Евросеть».
При написанні роботи використовувалися офіційні дані компанії, розміщені на її сайті і статті періодичних видань про діяльність компанії на ринку і про розвиток галузі стільникового рітейлу вУкаіни.
Стратегія як основа розвитку організації
На поточний момент існує досить багато визначень поняття «стратегія». Зупинимося, лише, на декількох з них.
А.Ансофф виділяє кілька відмінних рис стратегії:
Процес вироблення стратегії не завершується будь-яким негайним дією. Зазвичай він закінчується встановленням загальних напрямків, просування по яким забезпечить ріст і зміцнення позицій фірми.
Сформульована стратегія повинна бути використана для розробки стратегічних проектів, методів пошуку. Роль стратегії в пошуку полягає в тому, щоб, по-перше, зосередити увагу на певних ділянках або можливостях, по-друге, відкинути всі інші можливості як несумісні зі стратегією.
Необхідність в даній стратегії відпадає, як тільки реальний хід подій виведе організацію на бажаний розвиток.
В ході формулювання стратегій не можна передбачити всі можливості, які відкриються при складанні проекту конкретних заходів. Тому доводиться користуватися сильно узагальненою, неповною і неточною інформацією про різні альтернативи.
При появі більш точної інформації може бути поставлена під сумнів обґрунтованість первісної стратегії. Тому необхідна зворотній зв'язок, що дозволяє забезпечити своєчасне переформулювання стратегії.
Залежно від обраного об'єкта стратегічного управління розрізняють: корпоративну стратегію - стратегію організації в цілому; бізнес-стратегію - стратегію окремого стратегічного підрозділу організації; функціональну стратегію - стратегію функціональної зони господарювання.
Визначення сфери бізнесу, цілепокладання, визначення короткострокових і довгострокових завдань (програм), визначення стратегії досягнення мети утворить стратегічний план. Основні компоненти стратегії компанії показані на рис.1.1.
Первинними внутрішніми факторами, які впливають на стратегію компанії, є: сильні та слабкі сторони її діяльності, компетентність менеджменту, його персональні амбіції, філософія та етика компанії, культура фірми і курсова вартість акцій.
Рис.1.1. Основні компоненти стратегії компанії
Стратегія повинна стати «ниткою часу», що зв'язує минуле і майбутнє. Можливі стратегії повинні ефективно капіталізувати сильні сторони підприємства, подолання ним своїх слабких сторін, витяг переваг, завдяки зовнішнім умовам, і успішне ухилення від зовнішніх загроз.
Єдиної оптимальної стратегії для всіх підприємств галузі не існує. Кожне з них, з огляду на профіль діяльності, цілі та можливості, навички та ресурси, розробляє власну стратегію. Як зазначає відомий американський фахівець в області менеджменту М. Портер, сутність стратегії полягає в створенні унікальної та ефективної позиції підприємства на ринку шляхом виборів видів діяльності, які відмінні від конкурентів.
Вибір стратегії і її реалізація складають основну частину стратегічного планування. Стратегія повинна визначати: що підприємство повинно робити і чого воно не треба чинити, що більш важливо, а що менш важливо в здійснюваної ним діяльності.