Основи ведення обліку заробітної плати в бюджетних організаціях, види, форми і системи оплати праці

Види, форми і системи оплати праці, порядок її нарахування

У бюджетних установах правила нарахування оплати праці і додаткових-них виплат регулюються трудовим законодавством і галузевими та відомчої веннимі інструкціями, розробленими на основі трудового законодавства.

Відповідно до ст. 143 Трудового кодексу України в бюджетних установах застосовується тарифна система оплати праці, яка встановлюється на основі Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників бюджетної сфери. Трудовим кодек-сом України також встановлено, що порядок стимулюючих і компенсаційних ви-плат в організаціях, що фінансуються з федерального бюджету, встановлюється Урядом РФ; в організаціях, що фінансуються з бюджету суб'єкта РФ, органами державної влади відповідного суб'єкта РФ; в організаціях, що фінансуються з місцевого бюджету, органами місцевого самоврядування.

Кожному розряду відповідає тарифний коефіцієнт. Заробітну плату відповідної посади визначають множенням ставки (окладу) 1-го розрядів-да на тарифний коефіцієнт.

Для провідних професій в галузях Урядом України встановлені вилки в оплаті праці. Посадові оклади заступників керівника встановлюються на 10-20% нижче окладів керівників. За переліками, затвердженими галузевими-ми міністерствами і відомствами і МінтрудаУкаіни, висококваліфікований-ним робочим, зайнятим на важливих і відповідальних роботах, можуть встановлювати-ся ставки і оклади виходячи з 9--12-го розрядів Єдиної тарифної сітки.

При атестації і тарифікації працівників бюджетної сфери використовують Ква-ліфікаціонний довідник посад керівників, фахівців і служачи щих, вимоги, якого пов'язані з розрядами Єдиної тарифної сітки.

Бюджетні організації поряд з основною можуть займатися підприємцям-тельской діяльністю. У цьому випадку частина працівників організації оплачує-ся за формами і системами оплати праці, що застосовуються у відповідних отрас-лях народного господарства.

Основними видами оплати праці є погодинна, відрядна і акорд-ва. Перші два види оплати праці мають свої системи: проста погодинна,

почасово-преміальна, пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-про-прогресивного, побічно-відрядна.

За погодинною системою оплати оплату виконують певну кількість відпрацьованого часу незалежно від кількості виконаних робіт.

При почасово-преміальною системою оплати праці від суми заробітку за та-рифу додають премію в певному відсотку до тарифної ставки або до дру-гому вимірника. Первинними документами з обліку праці працівників при по-часової оплати є табелі.

При прямій відрядній системі оплата праці робітників здійснюється за число одиниць виготовленої ними продукції і виконаних робіт з твердих відрядних розцінок, встановлених з урахуванням необхідної кваліфікації.

При відрядно-прогресивній системі оплата підвищується за вироблення понаднормово.

При побічно-відрядній системі оплата праці наладчиків, комплектувальників, помічників майстрів та інших робітників здійснюється у відсотках до заробітку основних робітників дільниці.

Праця деяких працівників іноді оплачується і з відрядної, і з пошкод-тимчасової оплаті праці, наприклад оплата праці керівника невеликого коллекти-ва, який поєднує керівництво колективом (погодинна оплата) з безпосереднім-жавної виробничою діяльністю, оплачуваної за відрядними розцінками.

Акордна оплата праці передбачає визначення сукупного заробітку за виконання певних стадій роботи або виробництво певного об'єк-ема продукції.

Розрахунок заробітку при відрядній оплаті праці здійснюється за документами про вироблення.

Для більш повного врахування трудового внеску кожного робітника в результати тру-да бригади за згодою її членів можуть використовуватися коефіцієнти трудової участі (КТУ).

Для правильного нарахування оплати праці робочим велике значення має облік відступів від нормальних умов роботи, які вимагають додаткових-них витрат праці та оплачуються додатково до чинним розцінками на відрядну роботу. Доплати оформляють такими документами:

додаткові операції, не передбачені технологією виробництва, - нарядом на відрядну роботу, який звичайно містить будь-яких отлічітель-ний знак (наприклад, яскрава риса по діагоналі);

відхилення від нормальних умов роботи - листком на доплату, який виписують на бригаду або окремого робітника. У ньому вказують номер основ-ного документа (наряду, відомості та інших.), До якого проводиться доплата, з-тримання додаткової операції, причину і винуватця доплат і розцінку.

Розміри доплат і умови їх виплати організації встановлюють самостійно-тельно і фіксують їх у колективному або трудовому договорі;

простої з вини робітників - листком обліку простоїв, в якому вказують час початку, закінчення і тривалості простою, причини і винуватців проріз і належну робочим за простий суму оплати. Час простою з вини ра-ботодателя оплачується в розмірі не менше двох третин середнього заробітку робіт-ника. Простої з вини робітників не оплачують і документами не оформляють.

Невиправний, або остаточний, шлюб оформляють актом про шлюб чи декларації, про шлюб, крім того, його відзначають у первинних документах з обліку Вира-лення. Виправний брак актом чи декларації одруження не оформляють.

Шлюб не з вини працівника оплачується нарівні з придатними виробами. Пол-ний шлюб з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини робіт-ника оплачується за зниженими розцінками залежно від ступеня придатності продукції.

Оплата годин нічної роботи (з 22 до 6 год). Час нічної роботи оплачується у підвищеному розмірі, передбаченому колективним договором організації, але не нижче розмірів, встановлених законодавством. Тривалість ноч-ної роботи (зміни) скорочується на 1 год.

Оплата годин понаднормової роботи. Понаднормові роботи допускаються у виняткових випадках. Робота в надурочний час оплачується за перші 2 год не менш ніж в півтора разу, а за наступні години - не менш ніж у подвійному розмірі за кожну годину понаднормової роботи. Понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Оплата роботи у вихідні та святкові дні. Робота у вихідні та святкові дні компенсується працівникові наданням іншого дня відпоч-ха або, за згодою сторін, у грошовій формі. Робота у вихідні та святковий-ні дні оплачується не менш ніж у подвійному розмірі:

відрядникам - не менше ніж за подвійними відрядними розцінками;

оплачуваних за годинними (денними) ставками - в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки;

які одержують місячний оклад - у розмірі не менше однієї годинної (денної) ставки понад оклад, якщо робота проводилася в межах місячної норми робітничо-го часу, і в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму .

Оплата чергових відпусток. Право на відпустку працівникам надається після закінчення 6 міс. безперервної роботи на даному підприємстві. За працівником, який перебуває у відпустці, зберігають його середній заробіток (15. с. 5).

Оплата перерв у роботі матерів-годувальниць. Працюючим жінкам, які мають дітей у віці до 1,5 років, встановлені додаткові перерви,

Час цих перерв зараховується в рахунок робочого часу і підлягає оплаті в розмірі середнього заробітку.

Незалежно від стажу роботи допомога видається в розмірі 100%: внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання; працюючим інвалідам Великої Вітчизняної війни та іншим інвалідам, прирівняним по пільгах до інвалідів Великої Вітчизняної війни;

особам, які мають на своєму утриманні трьох дітей і більше, які не досягли 16 років (учні - 18 років); по вагітності та пологах.

Розмір одноразових виплат по обов'язковому страхуванню від нещасних випадків і профзахворювань збільшений до 33 000 руб.

Крім зазначених випадків (оплата перерв у роботі матерів-годувальниць, від-пусків, допомоги по тимчасовій непрацездатності (з урахуванням стажу роботи) середовищ-ний заробіток зберігається:

за працівниками, які у медичній установі на обстеженні, зобов'язаними проходити таке обстеження;

донорами в день обстеження і в день здачі крові, а також за наданий-ний їм день відпочинку після кожного дня здачі крові і в ряді інших випадків, ус-тановленіе законодавством. Порядок розрахунку середньої заробітної плати уста-новлюється постановами Уряду РФ.

Для розрахунку середнього заробітку враховуються всі передбачені системою оплати праці види виплат, застосовувані у відповідній організації незави-Сімо від джерел цих виплат:

заробітна плата, нарахована працівникам за тарифними ставками (посадові особи, ск-ним окладів) за відпрацьований час, за виконану роботу за відрядними рас-Проценка, за виконану роботу у відсотках від виручки від

реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), або комісійну винагороду;

заробітна плата, видана в негрошовій формі;

надбавки і доплати до тарифних ставок (посадових окладів) за профес-сійної майстерність, класність, кваліфікаційний розряд, вислугу років (стаж роботи) і т. п .;

виплати, пов'язані з умовами праці;

премії і винагороди, включаючи винагороду за підсумками роботи за рік і одноразова винагорода за вислугу років;

інші передбачені системою оплати праці види виплат.

Розрахунок середнього заробітку працівника провадиться виходячи з фактично на-чисельної йому заробітної плати і фактично відпрацьованого ним часу за 12 місяців, що передують моменту виплати.

При обчисленні середнього заробітку з розрахункового періоду виключається час, а також нараховані за цей час суми, якщо:

а) за працівником зберігався середній заробіток відповідно до законодавства Укаїни;

б) працівник отримував допомогу з тимчасової непрацездатності або допомога по вагітності та пологах;

в) працівник не працював у зв'язку з простоєм з вини роботодавця або з при-чинам, не залежних від роботодавця і працівника;

г) працівник участі в страйку, але у зв'язку з цим страйком не мав можливості виконувати свою роботу;

д) працівникові надавалися додаткові оплачувані вихідні дні для догляду за дітьми-інвалідами та інвалідами з дитинства;

е) працівник в інших випадках звільнявся від роботи з повним

чистячі-ним збереженням заробітної плати або без оплати відповідно до законодавства Укаїни;

ж) працівникові надавалися дні відпочинку (відгулів) у зв'язку з

роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації робіт і в інших випадках відповідно до законодавства Укаїни.

Середній заробіток працівника визначається множенням середнього денного за-работка на кількість днів (робочих, календарних) у періоді, що підлягає оплаті.

Середній денний заробіток, крім випадків визначення середнього заробітку для оплати відпусток і виплати компенсацій за невикористані відпустки, ісчіс-ляется діленням суми заробітної плати, фактично нарахованої за розрахунковий період, на кількість фактично відпрацьованих у цей період днів.

При встановленні працівникові неповного робочого часу (неповного робочого тижня, неповного робочого дня) середній денний заробіток обчислюється діленням третьому суми фактично нарахованої заробітної плати на кількість робочих днів за календарем 5-денний (6-денний) робочого тижня, що припадають на час, від- працював в розрахунковий період.

Середній денний заробіток для оплати відпусток, що надаються в календарних днях, і виплати компенсації за невикористані відпустки обчислюється діленням суми заробітної плати, фактично нарахованої за розрахунковий період, на 12 і на середньомісячне число календарних днів (29,4).

У разі, коли один або кілька місяців розрахункового періоду відпрацьовані в повному обсязі або з нього виключалося час, протягом якого працівник не рабо-тал, середній денний заробіток обчислюється діленням суми фактіче-скі нарахованої заробітної плати за розрахунковий період на суму, що складається з середньомісячного числа календарних днів (29,4), помноженого на кількість повністю відпрацьованих місяців, і кількості календарних днів у повному обсязі відпрацьованих місяцях.

Кількість календарних днів у повному обсязі відпрацьованих місяцях рассчи-розробляються шляхом множення робочих днів за календарем 5-денного робочого тижня, що припадають на відпрацьований час, на коефіцієнт 1,4.

Середній денний заробіток для оплати відпусток, що надаються в робочих днях, а також для виплати компенсації за невикористані відпустки обчислюється діленням суми фактично нарахованої заробітної плати на кількість робочих днів за календарем 6-денного робочого тижня.

Кількість робочих днів у повному обсязі відпрацьованих місяцях при предос-тавления відпусток в робочих днях розраховується множенням робочих днів за календарем 5-денного робочого тижня, що припадають на відпрацьований час, на коефіцієнт 1,2.

При визначенні середнього денного заробітку з розрахункового періоду виключити-ються святкові неробочі дні, встановлені федеральним законом.

При визначенні середнього заробітку працівника, якими встановлено суму-ний облік робочого часу, використовується середній годинниковий заробіток, кото-рий визначається діленням суми заробітної плати, фактично нарахованої за розрахунковий період, на кількість годин, фактично відпрацьованих у цей період.

Середній заробіток працівника визначається множенням середнього годинного за-работка на кількість робочих годин в періоді, що підлягає оплаті.

Середній заробіток працівника для оплати відпустки визначається шляхом помножити-ня середнього годинного заробітку на кількість робочого часу (в годинах) в неде-лю в залежності від встановленої тривалості робочого тижня і на кількість календарних тижнів відпустки.

При визначенні середнього заробітку премії та винагороди, фактично нараховані за розрахунковий період, враховуються в наступному порядку:

щомісячні премії і винагороди - не більше однієї виплати за одні й ті ж показники за кожний місяць розрахункового періоду;

щомісячні премії і винагороди за період роботи, що перевищує один місяць, - не більше однієї виплати за одні й ті ж показники в розмірі місячної частини кожний місяць розрахункового періоду;

винагороду за підсумками роботи за рік, одноразова винагорода за заслугу років (стаж роботи), інші винагороди за підсумками роботи за рік, Нара- лені за попередній календарний рік, - в розмірі 1/12 за кожен місяць розрахункового періоду незалежно від часу нарахування винагороди .

У всіх випадках середній місячний заробіток працівника, відпрацьованого пів-ністю в розрахунковий період норму робочого часу і виконав норми тру-да (трудові обов'язки), не може бути менше встановленого федеральним за-коном МРОТ.

Схожі статті