Генетичні чинники. Різні породи овець сущест-венно розрізняються по м'ясної продуктивності. Напри-заходів, скоростиглі м'ясо-вовняного породи овець з кроссбредной і кросбредного типу шерстю помітно превос-ходять овець тонкорунних по оплаті корму і м'ясним ка-кість. Доброю скоростиглістю, високим виходом і якістю м'яса відрізняються багато порід грубошерст-них і полутрубошерстних овець. Такі вітчизняні породи м'ясо-сальних овець, як гиссарськая, Едільбаєвськая, джайдара, Алайськая за скоростиглістю і м'ясності не поступаються скоро-стиглим м'ясним англійським породам. Характерна особливість більшості місцевих гру-бошерстних овець - здатність до нагулу в благоприят-них умовах літньо-осіннього періоду і збереження продуктивності при недокорме в зимовий період, при цьому на підтримку життя вівці витрачають енергетичні запаси власного тіла (курдючний, внутрішній жир).
Відзначено високу позитивними-ва кореляція між величиною середньодобового приросту тварин і оплатою корму продукцією. Величина фенотипической кореляції між оплатою корму приростом і середньодобовим приростом маси тіла у м'ясо-вовнових овець, як правило, становить - 0,8-0,9.
Найбільш ефективні оцінка виробників по від-кормочним і м'ясними якостями потомства і широке використання в парування виявлених поліпшувачів. Оціню-ка виробників методом контрольного відгодівлі їх потомства повинна бути строго регламентована усло-виями годівлі та утримання з урахуванням статі та возра-ста відгодовуваних тварин. З цією метою з припливли-да кожного перевіряється виробника методом слу-чайної вибірки відбирають 10-12 нормально розвинених баранців, що народилися в числі Одинцов; відхилення в масі тіла баранців, відібраних для відгодівлі, і ос-ментальною, що відбуваються від того ж батька, не повинні перевищувати 5%; відмінності по масі та віком (у днях) всередині відібраних груп не повинні перевищувати 10- 15%; між окремими групами відмінності по середньо-му віком баранців не повинні перевищувати 5%. На-ряду з приростом маси тіла слід враховувати і при-ріст маси вовни. Щоб визначити приріст маси вовни за період відгодівлі, у баранців при постановці їх на відгодівлю за допомогою вилки на боці вистригають шерсть на площі 25 см2 (5X5 см). В кінці відгодівлі з цієї ж площі знову зістригають і зважують виросла за період відгодівлі шерсть. Контрольний відгодівлю триває 60 днів, якщо відбирання баранців провели в воз-расті 3,5-4 міс, або 75 днів - при відлученні в 2 міс, або до віку, в якому маса тіла досягає 35-40 кг. Стандартизувати годування тварин при відгодівлі можна використанням повнораціонного монокорм (комбікорми) постійного складу.
Відносно рівня годівлі існують різні точки зору. Одні фахівці вважають, що випробування баранів слід проводити при високому рівні (корм-ня досхочу), на думку інших, контрольний відгодівлю потомства слід проводити в умовах, схожих з те-ми, в яких планується використання майбутнього про- виробниками. Оплата корму продукцією - ознака, що має висо-кую генетичну зумовленість.
Схрещування - один з важливих факторів пови-шення м'ясної продуктивності овець. Помісної потомст-во, отримане при схрещуванні, наприклад, маток тон-Корунья порід з напівтонкорунними м'ясо-вовнових баранами, як правило, відрізняється більш високими по-ники енергії росту, оплати корму продукцією, забійних і м'ясних якостей
Кастрація баранців. Баранчики в порівнянні з валушкамі мають більш високу швидкість росту і витрачають менше корму на одиницю приросту маси ті-ла. Ці відмінності обумовлені припиненням гормо-нальної функції статевих залоз після кастрації баранців, що змінює тип обміну речовин. Валушкі гірше використовують азот корму і менше відкладають його в тілі, ніж баранчики. Тому не рекомендується Кастрі-ровать тих баранців, які призначені до здачі на м'ясо у віці 6-8 міс. Кастрацію слід прово-дить при реалізації баранців на м'ясо в більш стар-шем віці.
Терміни реалізації тварин на м'ясо. Економічно більш вигідна реалізація овець на м'ясо у віці до го-да (від 5 до 10 міс).
Інтенсивне вирощування і відгодівлю ягнят біологи-но доцільно і економічно ефективно проводити до досягнення живої маси 40-50 кг, так як в цей період приріст маси м'язової тканини найбільш інтенсивний в порівнянні з відкладенням жиру, а затра-ти корму на продукцію найнижчі. На 1 кг приріс-та ягнята до 6-місячного віку витрачають 4,1- 5,1 корм, од. а до 1 г-7-9, тоді як повновікових вівці-10-12 корм. од. и більше.
Наявність в товарному стаді 70-75% маток - одне з важливих умов максимального виробництва баранини. При зменшенні числа маток в стаді і погіршенні показників відтворення знижується рівень вироб-ництва баранини. Тому рекомендується при разведе-ванні овець всіх порід, а особливо каракульської, м'ясо-сальних, м'ясо-вовнових, мати в стаді максимально мож-ли кількість маток. Для цього весь сверхремонтний молодняк в рік народження необхідно реалізувати на м'ясо.
Відгодівлю і нагул овець перед забоєм
Для збільшення виробництва дешевої і відмінною за якістю баранини необхідно використовувати можливості нагулу овець на пасовищах. Реалізацію овець на мя-зі слід проводити після того як вони досягнуть хоро-ших забійних кондицій - вгодованість їх повинна бути середньої і вище.
Ступінь вгодованості овець впливає і на забійний ви-хід. Можна вважати, що в середньому забійний вихід повновікових овець з-ставлять 40-70%, молодняку - близько 45%.
Застосування біостимуляторів росту тварин. Сті-мулірующее дію на зростання надає імплантація амінокислот.
Поділіться посиланням з друзями