Восьмирічний досвід тотального ендопротезування кульшового суглоба - ендопротезування

В середньому частота захворювань великих суглобів у дорослих жителів Забайкалля становить 161,8 випадків на 10000 дорослих, в тому числі в 52,1 випадках реєструвався коксартроз. Первинна захворюваність була на рівні 51,1 і 16,5%, відповідно. Таким чином, захворювання суглобів є досить поширеною патологією у жителів Чити і Читинської області.

Показанням до операції служили ідіопатичний (183 пацієнта - 60,4%) і диспластичний (35-11,5%) деформуючий артроз III стадії (в 47 випадках процес був двостороннім, оперували найбільш важко уражений суглоб); посттравматичний деформуючий артроз III ст. з явищами асептичного некрозу головки стегнової кістки (11-3,6%), асептичний некроз голівки стегна III-IV CT. (30 - 9,9%), застарілий перелом, помилковий суглоб шийки стегна (44-14,6%). Практично у всіх хворих був виражений больовий синдром. Середній вік склав 59,8 року (від 20 до 78 років). Чоловіків було 121 (39,9%), жінок - 182 (60,1%).

Післяопераційний період пацієнтів із застосуванням імпортних ендопротезів (291) протікав наступним чином: у 4 хворих - вторинне загоєння рани; у 3 хворих - флеботромбоз поверхневих і глибоких вен (купірування процесу протягом 7-21 днів); у 11 - неврит, нейропатія малогомілкового нерва; у 5 - вивих ендопротеза в ранньому післяопераційному періоді (з них 1 хвора - вивих через 1 місяць) - 4 закритих, 1 відкрите вправлення з хорошим функціональним результатом; у 2 - пізня інфекція (у 1 видалений ендопротез - готується до ревізійному ендопротезування); у 1 хворого, що страждає на алкоголізм, стався травматичний вивих ендопротеза - готується до ревізійному ендопротезування; у 5 хворих - розтин, дренування гематоми (2 - реакція на кетгут); 1 хвора екзальтованих від приєднання якої гострої кишкової інфекції.

Аналіз віддалених результатів ендопротезування кульшового суглоба швейцарськими і німецькими ендопротезами проведено в терміни від 1 до 8 років.

Для їх оцінки ми взяли за основу триступеневу шкалу: хороші, задовільні і незадовільні. При цьому враховували клінічні, рентгенологічні ознаки і думка хворого. З клінічних параметрів оцінювали больовий синдром, опороспособность кінцівки, амплітуду рухів в оперованому суглобі.

В цілому хороші результати лікування були досягнуті у 279 хворих (92,5%) і задовільні - у 19 (6,2%). На частку поганих результатів припадає лише 1,3% (4 хворих).

Таким чином, досвід лікування важкої патології кульшових суглобів методом тотального ендопротезування швейцарськими ендопротезами «Ортопедікс плюс», «Матіс» дає обнадійливі результати для подальшого їх застосування.


Давидов C.O. Кошкін О.А. Золотарьов А.В. Шацька М.Г.
Обласна клінічна лікарня, м Чита

Схожі статті