Визначення верховного суду з приводу «ліжко-місць»

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду Російської Федерації Гетьман Е.С, пояснення представника Маслюкова Л.І. за дорученням -Шульга Л.Г. підтримала доводи наглядової скарги, Судова колегія у цивільних справах Верховного Суду Російської Федерації
встановила:

Відповідно до статті 387 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації підставами для скасування чи зміни судових постанов у порядку нагляду є істотні порушення норм матеріального чи процесуального права, що вплинули на результат справи, без усунення яких неможливі відновлення і захист порушених прав, свобод і законних інтересів, а також захист охоронюваних законом публічних інтересів.
Вирішуючи справу і задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сама по собі передача будинку 1/3 по вул. 15 мікрорайон м Липецька в муніципальну власність спричинила за собою втрату його статусу як гуртожитки, і позивачка не могла бути обмежена в праві на отримання займаного житлового приміщення у власність в порядку приватизації. Крім того, суд встановив, що Маслюкова Л.І. фактично користуватися не койко-місцем, а всі житловою кімнатою № 195 в зазначеному будинку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і виносячи у справі нове рішення про відмову в задоволенні заявленої вимоги, суд касаційної інстанції послався на те, що фактичне користування всією кімнатою при наявності ордера, який надавав лише право користування койко-місцем в гуртожитку, не може свідчити про виникнення у позивачки права на приватизацію житлової кімнати.
Тим часом з такими висновками суду касаційної інстанції погодитися не можна, оскільки вони засновані на неправильному тлумаченні та застосуванні норм матеріального права.

Згідно зі статтею 4 Закону Російської Федерації «Про приватизацію житлового фонду в Російській Федерації» житлові приміщення в гуртожитках не підлягають приватизації.

При таких обставинах, що мають істотне значення для правильного вирішення виниклого спору, висновок суду касаційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Маслюкова Л.І. є непереконливим.

Схожі статті