Протирадіаційне укриття (ПРУ) - захисна споруда, призначена для укриття населення від вражаючої дії ІІ і для забезпечення його життєдіяльності в період перебування в ньому, Будівництво ПРУ здійснюють з промислових або місцевих будівельних матеріалів.
Розміщують ПРУ в приміщеннях, розташованих в підвальних і цокольних поверхах будівель (рис. 3.), на перших поверхах цегляних будинків, а також погребів, підпілля, овочесховищ та інших придатних для цієї мети заглиблених просторів (рис. 4.) полягає у виконанні робіт по підвищенню їх захисних властивостей, герметизації і пристрою найпростішої вентиляції.
До приміщень, пристосованим під ПРУ, ставляться такі вимоги:
· Зовнішні огороджувальні конструкції будівель (споруд) повинні забезпечувати необхідну кратність ослаблення радіоактивних випромінювань;
· Отвори і отвори повинні бути підготовлені для закладення їх при введенні приміщення в режим укриття;
· Приміщення повинні розташовуватися поблизу місць перебування більшості вкривати.
У складі ПРУ передбачають основні приміщення для розміщення ховається і допоміжні приміщення для санвузла, вентиляційної, зберігання забрудненого верхнього одягу.
Під входах встановлюються звичайні двері, але обов'язково ущільнювані в місцях примикання полотна до дверних коробок. Кількість входів в ПРУ залежить від місткості. У ПРУ передбачається вентиляція - природна або примусова з механічним спонуканням. Система опалення ПРУ має бути спільною з системою будівлі і мати пристрої для відключення. Водопостачання ПРУ слід передбачати від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі з розрахунком добової витрати на одну людину. При відсутності водопроводу в ПРУ треба передбачати місця для розміщення переносних баків для питної води. Електропостачання ПРУ здійснюється від мережі міста. ПРУ, як і притулку, позначаються знаками, а маршрути руху до них - покажчиками.
Найпростіші укриття призначаються для масового укриття людей від вражаючих факторів джерел НС. Це - захисні споруди відкритого типу. До них відносяться відкриті і перекриті, щілини, котлованні і насипні укриття.
Щілини відривають землерийними машинами (траншейними екскаваторами) або вручну. У слабких грунтах для запобігання від руйнування крутостей щілин їх одягають дошками, підтоварниках або іншими місцевими матеріалами. Стіни щілини роблять похилими. Кут нахилу залежить від міцності грунту. У слабких грунтах стіни щілини укріплюють одягом з жердин, обаполів, товстих дощок, хмизу, залізобетонних конструкцій та інших матеріалів. Уздовж однієї зі стін влаштовують лаву для сидіння, а в стінах - ніші для зберігання продуктів і ємностей з питною водою. Під підлогою щілини влаштовують дренажну канавку з водозбірних колодязем. Щілини слід розташовувати поза зонами можливих завалів при вибухах, тобто на відстанях від будинків не менших половині їх висоти (але не ближче 7 м), а при наявності вільної території - ще далі. Разом з тим вони мають розташовувати по можливості ближче до місць перебування людей, які будуть користуватися щілинами. Перекриття щілини будуть охороняти, крім того, від безпосереднього попадання на одяг і шкіру людей радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів, а також від ураження уламками зруйнованих будівель. Разом з тим, навіть перекриті, не забезпечують повний захист від отруйних речовин і бактеріальних засобів. Тому слід використовувати ЗІЗ органів дихання, а у відкритих щілинах і засоби захисту шкіри.
Планування заходів ЦО на об'єкті
Найбільш повне і організоване виконання заходів цивільної оборони на об'єкті досягається завчасної розробкою плану заходів, які необхідно провести при виникненні загрози або при раптовому нападі противника.
У план ГО об'єкта слід включати заходи щодо захисту робітників і службовців, підтримці виробничої діяльності та інші з урахуванням обстановки, яка може скластися на об'єкті після застосування противником зброї масового ураження та інших засобів нападу. Крім того, в плані передбачається необхідна кількість сил і засобів для ліквідації наслідків нападу противника, а також заходи, що забезпечують відновлення виробничої діяльності об'єкта. Документи плану ГО об'єкта необхідно розробляти повно і обгрунтовано. Заплановані заходи узгоджуються зі штабом ЦО району чи міста. Уточнюються питання управління, взаємодії і забезпечення.
При плануванні ГО використовуються відповідні вихідні дані та довідкові матеріали. Не можна допускати шаблону, схематизму, поверхневого і необгрунтованого підходу при плануванні.
Начальник ГО району визначає об'єкту основні завдання, кількість формувань, призначених для виконання робіт на об'єкті, порядок і терміни планування заходів та інші дані, необхідні для планування. Начальник штабу ЦО складає графік розробки окремих документів і контролює його виконання.
Слід мати на увазі, що в планують документи по ГО об'єкта можуть бути внесені відповідні корективи, так як зміна виробничої діяльності викликає необхідність їх періодичного уточнення, тому коригування документів плану ГО об'єкта проводиться систематично. У тих випадках, коли змінилися дані, що становлять основу розробки документів, або уточнені окремі положення плану в ході навчань з цивільної оборони, коригування проводиться негайно. Таким чином працівники ГО в ході навчань можуть проаналізувати різні варіанти рішень, визначити найбільш оптимальні з них і в- Відповідно до цього уточнити заплановані заходи ГО.
План цивільної оборони об'єкта народного господарства є програмою здійснення захисних та інших заходів. Він дозволяє цілеспрямовано і організовано вирішувати завдання цивільної оборони як у складних умовах війни, так і в разі виникнення великих аварій і катастроф або стихійного лиха.
Основу плану складають заходи щодо захисту робітників, службовців і членів їх сімей. При визначенні цих заходів враховується важливість та особливість виробничої діяльності об'єкта. Якщо об'єкт продовжує роботу в місті, то захист планується за місцем роботи в притулках.