Останнім часом в лінгвоманскіх обговореннях неодноразово порушувалася тема «чим відрізняються один від одного чеські та словацькі». Подібність між цими мовами очевидно, набагато цікавіше, в чому між ними відмінності. Вирішив звернутися за поясненням до ужгородського лінгвоману Томашу Калиничу, який володіє обома мовами, і ось що він відповів:
Чеські та словацькі розрізняються більше, ніж сербський і хорватський; з різницею між українським і білоруським не можу грамотно порівняти, але ризикну припустити, що чеські та словацькі відрізняються дещо менше. Проте різниця значна.
Наприклад, чеський літературну мову зберіг -y в орудному од. ч. чоловічого і середнього роду (duby, městy «дубами, містами»), словацький поширив -mi, -ami (dubmi, miestami), чеський частково зберіг -u в відмінюванні (jdu «йду»), а словацький - немає (idem ) і так далі і тому подібне.
В цілому схиляння різниться сильно, тим більше якщо враховувати різні рефлекси (dobré - dobrej «хорошою, доброю»). Є окремі типи, де збігів немає зовсім (cizí - cudzia «чужа»).
Відмінності в лексиці зустрічаються на кожному кроці (взяти хоча б dříve-později «раніше-пізніше» проти skôr-neskôr), це особливо добре видно на прикладі мого сусіда, який в побуті розмовляє чесько-словацьким змішаною мовою.
Думаю, можна сказати, що в цілому словацький простіше чеського - чеський літературну мову свідомо кодифікований з архаїчним ухилом, і зараз розмовна мова відрізняється досить сильно, окремі його риси пробираються в літературну норму в якості варіантів, і все це разом ніяк не спрощує загальну картину.
Розмовний словацький майже не відходить від нормованого мови, а якщо розміщуватися на сході країни, можна отримати приємний бонус у вигляді того, що в місцевій мові довгі голосні фактично не відрізняються від коротких (через субстрату: східнословацьких діалекти втратили довготу).