Серед всіх пошкоджень опорно-рухового апарату відкритому-ті переломи становлять 8-10%. Найбільшу небезпеку при відкритих переломах для життя потерпілого спочатку представля-ють кровотечі і шок, а в подальшому розвиток інфекції в рані. Особливо важливе значення мають ступінь і широту поврежде-ня тканин, від яких у великій мірі залежать результати лікування відкритих переломів. Невеликі пошкодження м'яких тканин зазвичай протікають сприятливо, так, наприклад, загроза розвитку інфекції при пошкодженні м'яких тканин - кістковим уламком зсередини порівняно невелика. Велика небезпека інфіцірова-ня перелому виникає, коли в рані виступає забруднене і оголений кінець кістки. Чим більше розтрощених, нежізнеспо-собнимі тканин, тим більша ймовірність розвитку важких ранових інфекційних ускладнень.
Відповідно до класифікації, тяжкість ушкодження м'яких тканин при відкритих переломах позначається різними сполучення-нями перших трьох римських цифр і перших трьох великих літер алфавіту (римські цифри позначають розміри рани; літери позначають вид, тяжкість і широту пошкодження м'яких тканин). Буква А позначає легке обмежене пошкодження м'яких тканин, при яких життєздатність їх не порушена або мало порушена, наприклад при колотих, рубаних ранах. Буква Б - пошкодження м'яких тканин середньої тяжкості, життєздатність їх повністю або частково порушена в обмеженій зоні. Найчастіше це забиті або рвані рани. Буква В - пошкодження м'яких тканин важкі, життєздатність їх на значному протязі порушена. При IА, IIА, IIIА типі відкритих переломів всі верстви м'яких тканин зазвичай пошкоджуються шляхом проколу їх змістився кістковим уламком. Відкриті переломи IБ, IIБ, ІІІБ типів характеризують-ся наявністю забитої рани шкіри і значним ушкодженням підлеглих тканин; забій останніх супроводжується значним крововиливом з пошкоджених дрібних і середніх кровоносних судин. Переломи IВ, IIВ, IIIВ типів відрізняються великими розтрощення м'яких тканин незалежно від розмірів шкірного дефекту. Переломи кісток часто крупно-або мелкооскольчатие зі значним зміщенням уламків. Клініко-анатомічні осо-сті цих переломів обумовлені наявністю в механізмі травми елемента здавлення тканин.
Класифікація відкритих неогнестрельнич діафізарних і метафізарних переломів довгих трубчастих кісток (по А. В. Каплану і О. М. Маркової)
Локалізація перелому: Верхній або нижній метаепіфіза плечової, ліктьової, променевої, стегнової, великогомілкової, малогомілкової кісток. Верхня, середня, нижня третина діафіза плечової, ліктьової, променевої, стегнової, великогомілкової, малогомілкової кісток
Вид перелому: Поперечний, косою, гвинтоподібний, крупнооскольчатий, мелкооскольчатий, подвійний (без зміщення і зі зміщенням уламків)
Характер пошкодження (вид) рани шкіри і підлеглих тканин
Точкові або малі до 1,5 см
Великі (від 10 см і більше)
Особливі (вкрай важкі)
А. Обмежені нетяже- круглі повреж- ня
З порушення життє здатності конеч- ності раздроблен- ні кістки і раздав- ливание м'яких тканин на великому протязі, пов установою великих магістральних судин-артерій.
Б. Середньої тяжкості - забиті рвані рани м'яких ткней
В. Важкі розтрощені і раздавлен- ні рани м'яких тканин
При відкритих діафізарних переломах IV типу є порушення життєздатності кінцівки за рахунок розтрощення, роздроблення і роздавлювання всіх м'яких тканин і кістки або за рахунок пошкодження магістральних артерій. Вирішальне значення в долі кінцівки і перебігу відкритого перелому має рівень і обшир-ність пошкодження артерії, тяжкість і розмір руйнування м'яких тканин і кістки.
Кожен відкритий перелом слід вважати бактеріально забруднених. При мікробної інвазії рани може розвинутися раневое інфекційне ускладнення (гнійне, гнильне, анаеробне, правець).
До факторів, що сприяють розвитку інфекційних ускладнений-ний, відносяться широту ушкоджень, наявність нежізнеспо-собнимі тканин, порушення кровообігу, трофіки, ослаблення імунітету.
Має значення розташування рани, локалізація відкритого перелому. Так, відкриті пошкодження на передній поверхні гомілки частіше ускладнюються розвитком остеомієліту.
Профілактика ранової інфекції є однією з головних задач лікування відкритих пошкоджень.
Травматологія та ортопедія. Юмашев Г.С. 1983р.
Головне меню
Nota bene!
Матеріали сайту представлені для отримання знань про екстрену медицину, хірургії, травматології та невідкладної допомоги.
При захворюваннях звертайтеся до медичних установ і консультуйтеся з лікарями