Найбільшого розмаху ситуації психологічного «перетягування каната» від продавця до покупця і назад отримували в атмосфері російських ярмарків. Відомості про розвиток ярмарків на Русі є і від домонгольського періоду, і від перших років становлення нової дер-дарчі в XV столітті. До XVIII століття в джерелах повідомляється про на-явності декількох тисяч регулярних щорічних ярмарків. Серед них, в якості першорядних, згадуються Архангельська, Сольвичегодська, Брянська, Тихвинська ярмарки, розташовані на традицион-них шляхах торгівлі Росії з Заходом. Зв'язки центральних районів з Сибіром забезпечувала, переважно, Ирбитская ярмарок. Але осо-бенной популярністю користувалися з'їзди торговців близько Приволж-ського Макарьевского монастиря, відомі з XV століття. У 1817 році Макарьевская ярмарок перемістилася в розташований неподалік Нижній Новгород, сформувавши особливо привабливий пункт цирку-ляції торгового капіталу. Сторіччя з дня її заснування в 1917 році представники купецького стану встигли відзначити виходом Юбі-лейн фоліанта 16.
Мал. 12. Раек - популярна розвага російських ярмарків
Поколякатп' тут зі мною
Підходь народ чесної:
І хлопці, і дівчата,
І молодці, і молодиці,
І купці, і купчихи,
І дяки, і дьячихи,
І пацюки прикази,
І гуляки пусті.
Покажу вам всякі картинки.
І панів, і мужиків в овчинка,
А ви примовки та різні жарти
З увагою слухайте.
Так кишені свої бережіть:
Тепер ось подивіться сюди:
Готова для вас нова їзда.
Чи не хочете повеселитися?
Залізницею в Царське покататися?
Ось механіки чудеса -
Пар крутить колеса -
Попереду біжить паровоз
І тягне за собою цілий обоз.
Карети, лінійки і вагони,
В яких сидять важливі персони.
У півгодини 20 верст прокотили -
Ось до Царського підкотили!
Стій, виходь, панове,
Завітайте в станцію сюди.
Скоро буде готова і
Ну, тепер їдьмо назад.19
Настільки ж детально змальовується зворотний шлях, так що у глядача, тим більше у довірливого і недосвідченого ярмаркового роззяви, созда-ється повний ефект присутності в рухомому потязі. Зображення пейзажів і загального комфорту пасажирів супроводжується прославляючи-ням чудес, технічного прогресу:
Ось яка механіки сила -
Перш вас шкапа возила.
"До нас. До нас! До нас!
До гарячим до млинців », - лунає з лавки пекаря. Продавці хутра заманюють:
Ось хутро пухнастий-золотистий!
Ось темний-скромний! 20
Баварський з льодом -
Задарма грошей не беремо!
Цей квас затирався,
Коли біле світло зачинався! 21
Зазивали охоче звертаються до прийомів народного гумору, настрающего-вают оточуючих на ігровий святковий лад. Атмосфера ярмарки - завжди атмосфера свята, прекрасно описаного класиками рус-ської літератури, наприклад, Н. В. Гоголем в «Сорочинському ярмарку». Ось речитативний домовленість продавця тканин:
Худим і щільним,
Службовцям і безробітним,
Лисий і бородатим,
Волохатим і кучерява
; Я сьогодні продаю.
Товар - перший клас -
Викладений тут напоказ,
Всім на подив,
Всім на розчулення!
Нелінюч. Вота він! Вота він! У Москву-місто прівезен22.
При всій легкості, грайливості подібних заманювань, їх прагматі-чна мета вельми визначена. Вона досягається натиском викладу,
Балагани представляли собою намети типу цирку-Шапіто або ча-менниє дерев'яні будови, рясно прикрашені яскравими малюнка-ми, плакатами, написами. На даху балагану робили помости, на ко-торих актори розігрували міні-вистави, а в самому приміщенні йшло циркову виставу. Специфіка балаганного дійства - єдність музики, слова, жесту, зображення і драматургічного представле-ня. Балаган народжується на перетині скоморошьих традицій, лубка і раешника.
Тут ви побачите
Заморські комедії! 23
Майже всі місця зайняті.
Давай перший дзвінок.
Сюди! Сюди! Все запрошуються!
Стій, друже! Зупинись!
На наше диво подивись.
І дідуся буркотливі,
Жонглер з факелами,
На лобі самовар з вугіллям.
Вогонь будемо жерти,
Курча кінь зжере,
З очей змій поповзе.
Музику прошу іграть.24
Старий: Мус'е, паяц!
Комік: Я не паяц.
Старий: А хто ти такий?
Комік: Я людина майстровий.
Старий: Якого ви ремесла?
Комік: Я червонодеревець, з червоного лика на бурлак постоли плету.
Старий: Мус'е, паяц!
Комік: Я червонодеревець, з червоного лика на бурлак постоли плету.
Старий: Мусьє, паяц!
Комік: Ні, я вам сказав, що я не паяц, а тринадцятої гільдії купець.
Старий: Чим ви торгуєте?
Комік: шевський варом,
Серед ярмаркових спокус було чимало розіграшів, дохо-дившейся до шахрайства. Ярмаркові діди потішали оточуючих, звинувачуючи когось із витріщаються натовпи в кишеньковому крадіжці, а дру-гого називаючи жертвою. Виникає метушнею нерідко користувалися справжні кишенькові злодії.
Дослідник А. Ф. Некрилова наводить приклади просто-таки запаморочливого шарлатанства. Наприклад, на невеликому фанерному спорудженні ззовні напис: «Вокруг света за одну копійку». Сплата платником-тівшіх за вхід обводили навколо табуретки зі свічкою і просили до вихо-ду. Як правило, ніхто з обдурених не признавався в обмані, щоб не демонструвати власну дурість. Атракціон «кругосветки» процвітав.
Настільки ж зухвало заповзятливий текст вивіски на іншому споруджена-ванні: «Єгипетська тьма. Вхід 10 копійок ». Зазивала-воротар кричить: «Перш ніж увійти, вимийте руки». Коли приміщення наповнювалося, гасили світло, наступала темрява. Ведучий бадьоро оголошував: «Сама темна тьма, яка була в Єгипті при фараоні! Подання закінчено! Ви-хід в двері навпроти ».
Звичайно, не всякий подібний бізнес тривав довго. Тут було при-нято слідувати приказці «вмій вчасно змитися».
16 Століття Нижегородської ярмарки. 1817-1917. - Нижн. Новгород, 1917.
17Лотман Ю. Художня природа російських народних картинок // На-рідна гравюра і фольклор в Росії XVII-XIX ст. - М, 1975. С. 257-258.
18Некрилова А. Ф. Російські народні міські свята, розваги і зо-ліща. Кінець XVII - поч. XX ст. - Л. 1988. С. 98.
19Некрилова А. Ф. Російські народні міські свята, розваги і зо-ліща. Кінець XVII - поч. XX ст. - Л. 1988. С. 98.
20 Там же. С. 104-106.
22 Красномовство російського тожка // З історії російської фольклористики. - Л. 1972. С. 134.
23Некрилова А. Ф. Російські народні міські свята, розваги і зо-ліща. Кінець XVII - поч. XX ст. - Л. 1988. С. 128.
24Некрилова А. Ф. Російські народні міські свята, розваги і зо-ліща. Кінець XVII - поч. XX ст. - Л. 1988. С. 131-134.
25 Там же. С. 150.