Вегетативна, або автономна, нервова система яв-ляется частиною всієї нервової системи в організмі. Вегетативна нервова система працює незалежно від нашої свідомості. Вона регулює просвіт судин, секрецію залоз зовнішньої секреції, роботу внутрішніх органів. На підставі функціональних відмінностей вегетативна нервова система ділиться на дві частини: симпатичну іпарасімпатіческую. Також ВНС ділиться на центральнийі периферичний відділи.
До центрального відділу належать:
1) Центри ВНС, що знаходяться в корі півкуль головного мозку (лобова і тім'яна частки), базальні ядра, ядра гіпоталамуса;
2) Парасімпа-тичні ядра III, VII, IX і X пар черепних нервів, які лежать в мозковому стовбурі;
3) симпатичні ядра бічних рогів спинного мозку з 8-ого шийного, всіх грудних і двох верхніх поперекових сегм-тов спинного мозку;
4) парасимпатические центри спинного мозку, розташовані в сірій речовині другого, третього і четвертого крижових сегментів.
До периферичного відділу відносять:
1) вегетативні НЕ-рови, які беруть початок від головного і спинного мозку;
2) правий і лівий сім-патической ствол з паравертебрального вузлами (вузли 1-ого порядку) і міжвузловими нервами;
3) вегетативні вузли позаорганних сплетінь (вузли 2-ої порядку);
4) краніальні парасимпатические вузли і внутріорганние вузли (вузли 3-го по
5) вегетативні сплетення;
Відмінності СОМАТИЧНОЇ І вегетативної нервової системи
1) вогнищеве розташування вегетативних ядер в спинному і головному мозку;
2) широке її поширення в організмі;
3) відсутність суворого сегментарного ладі-ня;
4) наявність численних вузлів (гангліїв 1,2,3-його порядків) в складі перифе-рической частини;
5) вегетатів-ні волокна тонше, ніж соматичні, і нервові импуль-си по ним передаються з меншою швидкістю.
Відмінності рефлекторної дуги соматичного і вегетативного рефлексу.
У рефлекторної дузі вегетативної нервової системи одне аферентні ланка. а еферентної ланка складається не з одного, а з двухнейронной.
Перша ланка вегетативної рефлекторної дуги - це чутливий (аферентних), перший за рахунком в вегетативної рефлекторної дузі нейрон, який знаходиться в спинномозкових вузлах або в чутливих вузлах черепних нервів. Періферічес-кий відросток такого нейрона, який починається рецептором, бере початок в органах і тканинах. Центральний відросток у складі задніх корінців спинно-мозкових нервів або в складі черепних нервів направля-ється до відповідних ядер в спинний або головний мозок.
Друга ланка вегетативної рефлекторної дуги є еферентних. оскільки несе імпульси від спинного або головного моз-га до робочого органу. Це еферентної шлях вегетативної рефлекторної дуги з двома нейронами. Первийефферентний нейрон (другий за рахунком в вегетативної рефлекторної дузі) розташовується у вегетативних ядрах ЦНС і називає-ся Інтернейрони. так як він знаходиться між аферентні ланкою рефлекторної дуги і другим (еф-ферентним) нейроном дуги. Третій за рахунком в вегетативної рефлекторної дузі нейрон (другий еферентної), знаходиться в периферичних вегетативних вузлах (гангліях). Відростки цих нейронів направляються до органів, тканин і судин.
Відростки перших еферентних нейронів. які несуть імпульси від ядер ВНС, до вегетативним ганглиям (вузлів) утворюють прегангліонарних волокна. Прегангліонарних волокна-покриті мієлінової оболонкою і 'виходять з головного і спинного мозку в складі корінців відповідних черепних або спинномозкових нервів.
Волокна друге еферентних нейронів утворюють постгангліонарні волокна. У постгангліонарних волокнах миелиновая оболонка відсутня; ці волокна несуть імпульс від вузлів до гладкої мускулатури, залозам і тканинам.
Симпатична частина ВЕГЕТАТІВНОЙНЕРВНОЙ СИСТЕМИ
(Від грец. Sympathos - чутливий, сприйнятливий до впливу)
Симпатична частина складається з центрального і пери-ферической відділів.
До центрального відділу належать вегетативні ядра, які знаходяться в латеральному (проміжному) речовині бічних рогів від VIII шийного до II поперекових сегментів спинного мозку.
Периферичний відділ утворюється, що виходять з даних сегментів мозку симпатичними прегангліонарними волокнами, які йдуть в складі передніх корінців спинного мозку і переривають-ся в вузлах симпатичного ство-ла.
Симпатичний ствол- парне утворення, що складається з 20-25 нервових вузлів (ганглії 1-ого порядку), з'єднаних між собою межуз-ловимі гілками. Вузли симпатичного стовбура знаходяться по обидві сто-ку хребетного стовпа від основи черепа до Копча-ка. За допомогою сірих і білих гілок вони з'єднуються зі спинномозковими нервами.
Сірі сполучні гілки містять постгангліонарні симпатичні волокна. Загальна особливість сірих сполучних гілок - їх тісний зв'язок з судинами. По ходу судин постгангліонарні симпатичні волокна в складі спинномозкових нервів направляють до шкіри, м'язів, всіх внутрішніх органів, потових і сальних залоз і здійснюють їх іннервацію.
Білі сполучні гілки знаходяться тільки в груд-ном і поперековому відділах симпатичного стовбура на рів-ні грудних і поперекових сегментів спинного мозку, в яких знаходяться симпатичні ядра. Ядра є початком симпатичних прегангліонарних воло-кон, що утворюють білі сполучні гілки. Білі сполучні гілки не доходять до шийних, нижніх поперекових, крижових і куприкового вузлів симпатичного стовбура
Топографічно симпатичний стовбур ділиться на пари-ре відділу. шийний, грудний, поперековий і крижовий.
Шийний відділ симпатичного стовбура знаходиться на рів-ні основи черепа до входу в грудну порожнину. Він вклю-чає три вузла: верхній, середній і нижній, що з'єднуються міжвузловими гілками.
Найбільшим вузлом сімпатічес-кого стовбура є верхній шийний вузол. Розташовується на рівні перших трьох шийних хребців. Від верхнього шийного вузла відходять гілки, що іннервують органи, шкіру, судини го-лови і шиї.
Ці гілки по ходу судин (зовнішньої і внутрішньої сон-ної і хребетної артерій) утворюють сплетення, що іннервують слізні і слинні залози, залози слізіс-тій оболонки глотки, гортані та інших органів, приймається-ють участь в утворенні серцевого сплетення.
Середній шийний вузол непостійний, він залягає на рів-ні IV-VII шийних хребців і віддає гілки для іннерва-ції серця, судин шиї, щитовидної і паращитовидної залоз.
Шийно-грудний (зірчастий) вузол лежить на рівні шей-ки I ребра ззаду підключичної артерії, віддає гілки для іннервації щитовидної залози, судин головного і спинного мозку, органів середостіння, утворює глибоке і поверхневе сердечне сплетіння і забезпечують-кість симпатичну іннервацію серця.
Грудний відділ симпатичного стовбура складається з 10-12грудних вузлів. які лежать на латеральної поверхні тіл хребців. Від цього відділу відходять гілки, що беруть участь у формуванні серцевого, легеневого, пі-щеводного, грудного, аортального та інших сплетінь, ін-нервують однойменні органи. Грудний відділ дає нача-ло великим гілкам: великим і маломувнутренностним нервах. які входять в черевну порожнину, досягають чревного сплетення, де і закінчуються.
Поперековий відділ формується з 2-7 поперекових уз-лов і містить дві групи гілок: сірі сполучні гілки і поперекові внутренностние нерви. Сірі соеди-вальні гілки йдуть до всіх поперековим спінномозго-вим нервах. Поперекові внутренностние нерви свя-викликають поперековий відділ симпатичного стовбура зі сплетеннями черевної порожнини, смокчу-дист нервовими сплетеннями поперекових артерій та інших судин і органів порожнини живота, забезпечують їх симпатичну іннервацію.
Крижовий відділ симпатичного стовбура складається з че-тирех крижових вузлів. Вузли лежать на тазової по-поверхні крижів. Гілки вузлів беруть участь в утворенні сплетень таза, які іннервують залози, судини, органи тазової області, кінцеві відділи кишечника, сечостатеві органи малого тазу, зовнішні статеві органи.
У черевній порожнині і в порожнині таза знаходяться различ-ні вегетативні нервові сплетення, відбутися у-ящие з вегетативних вузлів і пучків НЕ-рвних волокон. Виділяють наступні сплетення: чревное, верхнє і нижнє брижових, черевний аортальне, межре-Берн, верхнє і нижнє підчеревні сплетення.
Чревного сплетіння розташоване на рівні XII грудного хребця навколо однойменного артеріального стовбура, нагадує вид підкови. Це найбільше сплетіння черевної порожнини. Воно складається з декількох великих уз-лов і численних нервів, що з'єднують ці вузли. До чревного сплетення підходять великий і малий внутренностние нерви від грудних вузлів і поясніч-ні внутренностние нерви від поперекових вузлів симпатій-чеського стовбура. До чревного сплетення приєднуються волокна блукаючого нерва. Від чревного вузлів відходять гілки, які разом з арте-риями йдуть до відповідних органів і здійснюють їх іннервацію (печінковий, селезінкове, шлункове, Поджо-лудочной залози, надниркових і діафрагмальне).
Верхнеебрижеечное сплетіння пов'язано з чревного сплетення третьому і іннервує органи черевної порожнини.
Черевний аортальне сплетення є продовженням чревного і верхнього брижових сплетінь. Від цього сплетення по гілках ниж-ній брижової артерії волокна досягають органів, кровоснабжающихся від цієї артерії, і іннервують їх. Так-леї брюшное аортальне сплетення переходить на загальні клубові артерії у вигляді правого і лівого подвздошногосплетеній. Потім сплетіння черевної аорти переходить в непарноеверхнее надчеревній сплетіння. Нижче підчеревне сплетіння ділиться на два пучка нервів - пра-вий і лівий підчеревні нерви, які переходять від-повідно в праве і ліве нижнє підчеревне (тазове) сплетіння. Це велике сплетіння, яке забезпечує симпатію-чний іннервацію органів порожнини таза.
Таким чином, симпатичний відділ нервової сис-теми утворює сплетення по ходу практично всіх спів-судів організму, проникаючи всюди, куди проникають ар-терії і вени.