Інструкції для бухгалтера
Тести для бухгалтера
Чкалова О.В. ,
к. т. н. доцент, зав. кафедрою технології виробництва
і продажу товарів і послуг Нижегородського комерційного інституту
Сучасний етап розвитку торговойінфраструктури характеризується посиленням конкуренції в рознічнойторговле.
Основним документом, який регламентує вимоги до названіямторговихпредпріятій. є Закон РФ «Про захист прав споживачів» [1]. Відповідно до цього закону споживачеві повинна бути надана необхідна і достовірна інформація про продавця (виконавця, виконавця). Під необхідною інформацією розуміється її повнота. Закон встановлює перелік відомостей, які повинні бути представлені споживачеві про продавця.
Під продавцем розуміється організація незалежно від організаційно-правової форми, а також індивідуальний підприємець, які здійснюють продаж товарів за договором купівлі-продажу.
До переліку інформації про продавця входить [1, с. 9]:
Основні складові фірмового найменування торгових підприємств
Вказує на організаційно-правову форму (обов'язкова складова за чинним законодавством)
Вказує на вид діяльності підприємства. Обов'язкова тільки в разі, якщо підприємство займається ліцензованим видом діяльності
Вказує на тип підприємства
Оригінальна назва підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю
За оптової торгівлі тютюновими виробами
Вказівка на організаційно-правову форму
Відповідно до ГК РФ [п. 1 ст. 54] фірмове найменування будь-якого підприємства має включати вказівку на організаційно-правову форму власності.
У Цивільному кодексі України детально вказані особливості кожної форми: відкритого акціонерного товариства (ВАТ), закритого акціонерного товариства (ЗАТ), товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) і т. Д. Це вимога викликана необхідністю індивідуалізації юридичної особи. Статтею 87 ЦК України передбачено, що фірмове найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити слова «з обмеженою відповідальністю». Фірмове найменування товариства з додатковою відповідальністю має містити найменування товариства і слова «з додатковою відповідальністю».
Спеціальні вимоги до фірмових найменувань ТОВ встановлені і в Законі РФ № 14-ФЗ від 08.02.98 «Про товариства з обмеженою відповідальністю», відповідно до якого передбачено, що ТОВ повинно мати повне і має право мати скорочене найменування на мовах народів Росії або іноземних мовах .
Фірмове найменування повного товариства має містити або імена (найменування) всіх його учасників і слова «повне товариство», або ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням «і компанія» і слів «повне товариство».
У фірмове найменування товариства на вірі повинні входити або імена (найменування) всіх повних товаришів і слова «товариство на вірі» чи «командитне товариство», або ім'я (найменування) не менш як одного повного товариша з додаванням слів «і компанія» або «товариство на вірі »чи« командитне товариство ».
Фірмове найменування акціонерного товариства має містити його найменування і вказівку на його організаційно-правову форму і тип (закрите або відкрите). Товариство з обмеженою відповідальністю відповідно до ФЗ «Про акціонерні товариства» має право мати повне та скорочене найменування російською мовою, іноземними мовами та мовами народів Росії.
Що стосується інших зарубіжних запозичень (типу «індастріз», «пикчерз» та ін.), То в найменуванні ТОВ російською мовою їх також краще не використовувати, оскільки в цьому випадку доведеться доводити, що ці терміни означають специфіку діяльності підприємства, а не його організаційно-правову форму. У той же час для фірмових найменувань на іноземній мові подібних обмежень не встановлено.
Вказівка на організаційно-правову форму власності є обов'язковою складовою кожного назви, оскільки від цього залежить обсяг відповідальності підприємства.
Решта інформації, яка входить в фірмове найменування, законодавчо не закріплена. Але, як показує торгова практика, другою складовою фірмового найменування магазину є вказівка на вид діяльності підприємства. У деяких випадках цієї вказівки може і не бути. Воно обов'язково потрібно тільки в тому випадку, якщо підприємство займається ліцензованим видом діяльності.
Третя частина фірмового найменування - оригінальне, як правило, словесне, назва підприємства.
Словесний назву підприємства часто складається з 2 частин, 1 - вказує на тип торгового підприємства, 2 - безпосередньо оригінальну назву підприємства.
Розглянемо позначення типу торгового підприємства.
Тип торгового підприємства визначається рядом ознак. У дореформений період в Росії ці вимоги містилися в цій Класифікації типів магазинів, затвердженої Міністерством торгівлі СРСР і Державним комітетом з цивільного будівництва та архітектури при Держбуді СРСР в 1981 році. Номенклатура типів магазинів включала переліки продовольчих і непродовольчих магазинів основних і додаткових типів певних типорозмірів. Серед продовольчих магазинів це універсами, гастрономи, магазини дієтичних продуктів, хлібокондитерського, кондитерських, овочево-фруктових товарів, риби, соків і вод, магазини замовлень; серед непродовольчих - універмаги, в т. ч. універмаги «Дитячий світ», ряд спеціалізованих магазинів певних типорозмірів. В основу певного типу було покладено дві ознаки: спеціалізація і торгова площа. В даний час зазначена Номенклатура типів магазинів не відповідає сучасним вимогам, т. К. Не вміщає в свої рамки з'являються нові типи магазинів. Замість цього документа розроблений ГОСТ Р Проект «Роздрібна торгівля. Класифікація підприємств », який передбачає наступні типи торгових підприємств (див. Табл. 1):
- універмаг;
- універмаг «Дитячий світ»;
- гіпермаркет;
- універсам (супермаркет);
- гастроном;
- продукти (мінімаркет);
- товари повсякденного попиту;
- промтовари;
- спеціалізовані магазини.
Після вказівки типу магазину йде оригінальна назва торгового підприємства, найчастіше словесне. Саме ця складова фірмового найменування грає вирішальну роль у формуванні позитивного іміджу торгового підприємства. Словесні назви представляють собою слова або поєднання слів існуючого мови (Світанок, Світлана та ін.) Або можуть бути представлені у вигляді штучно утворених слів.
Штучні слова - це слова, спеціально створені для назв магазинів: РУНО, АРГО і ін.
Вимоги до підприємств роздрібної торгівлі різних типів
Вимоги до підприємств
У зв'язку з цим до словесних назв пред'являється ряд вимог: новизна ідеї, асоціативність, зв'язок з місцем знаходження магазину, лаконічність, естетичність, зручність у вимові [6].
Новизна ідеї. Тільки нові оригінальні назви здатні ідентифікувати підприємство і пропоновані їм товари і ефективно виконувати свої функції. В даний час ця задача є дуже важкою, так як існує велика кількість назв магазинів, і, здається, в рамках багатьох обмежень важко придумати що-небудь нове.
Цій вимозі найбільше відповідають штучно утворені словесні назви, які відрізняються оригінальністю і своєрідністю.
Як показує практика, багато керівників називають магазини власними іменами або прізвищами. При цьому часто зустрічаються імена не викликають чітких асоціацій з конкретним магазином. З цієї точки зору найбільш доцільними є прізвища.
Асоціативність. Ця ознака має на увазі таку зв'язок між назвою магазину і його товарним профілем або (і) його місцезнаходженням, при яких фірмову назву викликає в свідомості уявлення про товар або місцезнаходження магазину. При цьому асоціативність не повинна зводитися до прямої описовості, до простого назвою товару. Приклади назв, що відтворюють образ товару: «Солодке життя», «Урожай», «Слов'янський базар», «Копійка»; відтворюють розташування магазину - «Перехрестя», «У вокзалу» і ін.
Лаконічність. Назви магазинів повинні бути короткими. На думку деяких експертів, назви повинні складатися з 1-2 складів (Гном, Kodak). Лаконічне слово володіє значними перевагами з точки зору сприйняття і запам'ятовування. Однак більшість назв торгових підприємств довжини і великовагових, їх важко прочитати і запам'ятати. Наприклад, назва «Сьомий Континент».
Естетичність. Назви магазинів повинні бути милозвучними, не викликати негативних емоцій. Естетичністю характеризуються назви парфумерних магазинів «Віола», «Елегія», «Вальс».
Поняття естетичності для назв підприємств, що працюють на зарубіжному ринку, більш широке. Назви не повинні зачіпати національних, релігійних та інших почуттів людей.
Так, один з вельми поширених коренів «пром» на американському жаргоні означає «бал в університеті або коледжі»; корінь «прод» в англійській мові означає «тикати, пронизувати, підганяти, дратувати, втручатися, удар багнетом», а слово «продукт» на жаргоні має явний негативний відтінок; для француза воно за звучанням асоціюється зі словом «snob».
Зручність у вимові. Ця ознака близько примикає до благозвучності. Різниця між ними полягає в тому, що милозвучність має на увазі в першу чергу приємне звучання, в той час як зручність у вимові пов'язано з легкістю вимови. Для відповідності цією ознакою словесні знаки повинні мати чергування голосних і приголосних букв. Не відповідають цією ознакою літерні сполучення, що не мають словесного характеру (РТЗ, ГМЗ, УЗППВ і т. Д.). Ознака зручності у вимові пов'язаний також з ознакою лаконічності. Короткі слова, як правило, простіше для вимови, в них важче зробити помилки в наголос.
Фірмове найменування може являти собою логотип підприємства.
Логотип - спеціально розроблене, оригінальне накреслення найменування підприємства.
Обов'язковими компонентами логотипу є шрифт і колір.
Шрифт повинен відображати специфіку підприємства. Наприклад, для меблевих магазинів шрифт повинен бути великоваговим, масивним, для галантерейних - легким, хитромудрим і т. Д.
Колір також сприяє створенню образу підприємства, полегшує сприйняття інформації. Відомі випадки, коли колір стає як би другим фірмовим найменуванням, наприклад, жовтий для фірми «Кодак», червоний і білий - «Кока-коли», синій - «ІБМ». Вибір кожного конкретного кольору і кількість фірмових кольорів залежить від специфіки підприємства, характеристики споживачів, від особливостей психології сприйняття кольору.
Фірмове найменування і його колір можуть бути юридично захищені у вигляді товарного знака.
Після відповідної реєстрації товарний знак стає власністю підприємства і не може використовуватися іншими підприємствами.
В даний час досить ефективною формою стає діяльність мережі магазинів під однією торговою маркою - «Домовой», «Старий Хоттабич», «Сіті Сайн» і ін.
Фірмове найменування продавець розміщує на вивісці [п. 1 ст. 9]. Відзначимо деякі вимоги до розташування та оформлення вивіски. Вивіска повинна розташовуватися на фасаді підприємства (де розташовані вітрина і вхід) між віконними прорізами або вітринами першого поверху і віконними прорізами другого поверху. Нижній край вивіски не слід розташовувати нижче 2,5 м над рівнем землі.
Крім цього вивіска не повинна:
- виступати вище рівня низу віконних прорізів другого поверху;
- виступати більше 0,5 м від площини стіни;
- займати більш 1/6 частини фасаду будівлі.
Використання даних правил при назві магазину дозволить продавцеві виділитися серед магазинів, завоювати позитивний імідж у покупців, підвищити культуру обслуговування і рентабельність роботи.