VERBUM (ДІЄСЛОВО): ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Особа (persona): 1 - prima (я, ми); 2 - secunda (ти, ви); 3 - tertia (він, вона, воно, вони).
Число (numerus): єдине - singularis; множинне - pluralis.
Застава (genus): дійсний - activum; стражденний - passivum.
Нахил (modus): дійсне - indicativus; наказовий - imperativus; умовний - conjunctivus.
Час (tempus): часи латинського дієслова за способом їх утворення і за значенням діляться на дві тимчасові системи:
- система инфекта: praesens - теперішній; imperfectum - минуле недосконалого виду; futurum I (primum) - майбутній перший;
- система перфекта: perfectum - минуле доконаного виду; plusquamperfectum - предпрошедшее; futurum II (secundum) - майбутнє друге.
Відмінювання (conjugatio): I - prima; II - secunda; III - tertia; IV - quarta.
ОСНОВИ ТА ОСНОВНІ ФОРМИ ГЛАГОЛА
Всі часові форми дієслова утворюються від трьох основ:
Ці основи представлені в так званих основних, або словникових формах.
Латинське дієслово має чотири основні форми:
1. 1-е л. однини теперішнього часу дійсного способу дійсного стану (praesens indicativi activi). Ця форма має закінчення -o. відкинувши яке отримуємо основу инфекта.
2. 1-е л. од. ч. минулого часу доконаного виду дійсного способу активного стану (perfectum indicativi activi). Ця форма має закінчення -i. відкинувши яке отримуємо основу перфекта.
3. Супін (supinum). Ця форма має закінчення -um. відкинувши яке отримуємо основу Супін.
4. Невизначена форма теперішнього часу активного стану (infinitivus praesentis activi). Ця форма має закінчення -re. відкинувши яке отримуємо основу инфекта.
Таким чином, словникова запис кожного латинського дієслова складається з чотирьох основних форм. Наприклад: doceo, docui, doctum, doc # 275; re 2 «вчити, навчати»; основа инфекта - doc # 275; -; основа перфекта - docu-; основа Супін - doct-.
ТИПИ відмінюванні латинського дієслова
Правильні латинські дієслова поділяються на чотири дієвідміни в залежності від кінцевого звуку основи инфекта. Відповідно основа инфекта закінчується: