У машинобудуванні розрізняють три типи виробництва: масове, серійне, одиничне (ГОСТ 14.004-83). Ставлення числа всіх різних технологічних операцій О, виконаних або підлягають виконанню протягом місяця, до числа робочих місць Р називають коефіцієнтом закріпити-ння операцій
Коефіцієнт закріплення операцій є однією з ос-новних характеристик типу виробництва.
Масове виробництво характеризується великим обсягом випуску виробів, безперервно виготовляються або ремонтуємо-мих тривалий час, протягом якого на большинст-ве робочих місць виконується одна робоча операція. Для масового виробництва Кзо = 1. Продукція масового виробництва - вироби вузької номенклатури і стандартного типу, випус-Каєм для широкого збуту споживачеві (автомобілі, котрі тлумачать-ри, електродвигуни і т.д.). Особливостями цього виробництва є: розташування обладнання в технологічній по-послідовності (по ходу ТП); виконання кожної технологи-чеський операції здійснюється на попередньо налагоджений-ном обладнанні, яке переналагоджувані для виконання інших операцій; застосування спеціального обладнання та інших спеціальних СТО.
Серійне виробництво характеризується виготовленням чи ремонтом виробів періодично повторюваними партіями. Залежно від кількості виробів у партії чи серії і зна-ня коефіцієнта закріплення операцій розрізняють крупносе-рійное, середнє серійне і дрібносерійне виробництва. Для великосерійного виробництва 1 <Кз.о. £ 10, для среднесерийного 10 <Кзо £ 20, для мелкосерийного 20 <Кз.о. £ 40. Продук-цией серийного производства являются машины установившего-ся типа (металлорежущие станки, насосы, компрессоры, авиа-ционные двигатели и т.п.), выпускаемые в значительных коли-чествах.
У великосерійному виробництві обладнання розташовують по виготовленим предметів і в ряді випадків відповідно до виконуваних ТП. Обробку заготовок виконують на предва-редньо налаштованих верстатах, в межах технологічних воз-можностей яких допустима переналагодження для виконання інших операцій. Застосовують спеціальні, спеціалізовані й універсальні СТО (обладнання, інструмент і т.д.). Розмір виробничої партії в великосерійному виробництві зазвичай становить кілька сотень деталей.
У среднесерийном виробництві, зазвичай іменується серій-ним, обладнання розташовують відповідно до послідовник-ністю виконання етапів обробки заготовок. За кожною оди-ницей обладнання закріплюють кілька технологічних операцій, для виконання яких проводять переналагодження обладнання. Застосовують спеціалізовані та універсальні СТО. Розмір виробничої партії - від декількох десят-ків до сотень деталей.
У дрібносерійному виробництві обладнання розташовується за типами (ділянка токарних верстатів, ділянка фрезерних верстатів і т.д.). Устаткування спеціально не налаштовувати для ви-конання кожної технологічної операції. Переважно застосовують універсальні СТО. Розмір виробничої пар-тії зазвичай становить кілька одиниць.
Одиничне виробництво характеризується малим об'ємом ви-пуску однакових виробів, повторне виготовлення і ремонт яких, як правило, не передбачено. Вироби випускаються широкої номенклатури в відносно малих кількостях і часто індивідуально. Виготовлення виробів або зовсім не повторюється, або повторюється через невизначені проміжки часу. Продукція одиничного виробництва - машини, які не мають широкого застосування і виготовлені за індивіду-альних замовленнями, які передбачають виконання спеціальних вимог (дослідні зразки машин в різних галузях ма-шіностроенія, великі гідротурбіни, унікальні металорізальні верстати, прокатні стани і т.д.). Технологічне обладнання для-ментів у своєму розпорядженні по типам. На робочих місцях виконують різноманітні операції без їхнього періодичного повторення, для їх виконання обладнання спеціально не налаштовувати. Застосовують універсальні (загального призначення) СТО.
Розподіл виробництва за типами відносно. На одному і тому ж підприємстві, що здійснює, наприклад, серійний випуск продукції, окремі цехи можуть працювати в умовах великосерійного або навіть масового виробництва.
У машинобудуванні застосовують два методи роботи: потоковий і непотоковий. Поточний метод найбільш повно реалізується в однойменному виробництві. Потокове виробництво характери-зуется розташуванням СТО в послідовності виконання операцій ТП і певним інтервалом випуску виробів. Інтервал часу, через який періодично проводять ви-пуск виробів або заготовок певних найменувань, типо-розміру і виконання, називають тактом випуску витребування:
гдеФд - дійсний фонд часу в планованому періоді (рік, місяць, добу, зміна), ч; N - обсяг випуску за цей же пе-ріод, шт.
Дійсний фонд часу роботи обладнання враховувати-кість втрати часу на ремонт обладнання і цим відрізняється від номінального (календарного) фонду часу.
Номінальний річний фонд часу роботи обладнання складає 2070 год для роботи в одну зміну, 4140 год для двох змін і 6210 год для трьох змін. Дійсний річний фонд часу роботи обладнання для однієї, двох і трьох змін становить со-відповідально 2030 4015 і 5965 год. Номінальний фонд часу для робітників становить 2070 год, а дійсний - 1860 год (при 15-денній відпустці).
При поточному методі основною організаційною формою роботи є конвеєр. У потокової лінії на кожному робочому місці виконують одну технологічну операцію, а обладнання розташовують по ходу ТП. На кожній лінії про- переводять обробку окремої деталі (складання окремого виробу або його складової частини). Якщо тривалість операції на всіх робочих місцях однакова, то робота на лінії виконується з безперервною передачею об'єкта виробництва з одного робочого місця на інше (безперервним потоком). Досягти рівності штучного часу на всіх операціях не вдається. Це предопре-деляет технологічно неминуче відмінність завантаження оборудо-вання по робочих місцях потокової лінії.
У загальному випадку умовою організації потоку є кратність часу виконання кожної технологічної опера-ції такту випуску:
де tштi. - штучний час i -й технологічної операції.
Приведення тривалості операцій до зазначеного умові називають синхронізацією. При виконанні синхронізації іно-гда виникає необхідність відповідного розчленування ТП на операції і в деяких випадках дублювання верстатів. Як і точний метод в формі безперервного потоку характерний для масового і великосерійного виробництв. При значних обсягах випуску, відповідних зазначеним типам виробниц-ства, в процесі синхронізації найбільш часто виникає необ-ходімость зменшення тривалості операцій. Це досягається за рахунок диференціації та суміщення в часі переходів, що входять до складу технологічних операцій. У масовому і великосерійному виробництвах при необхідності кожен з технологічних переходів може бути виділений в окрему операцію, якщо буде виконана умова синхронізації. За час, що дорівнює такту випуску, з потокової лінії сходить одиниця продукції. Продуктивність праці, відповідна виокрем-ленному виробничої ділянки (лінії, ділянки, цеху), оп-ределяется ритмом випуску. Ритм випуску - кількість виро-лій (або заготовок) певного найменування, типорозміру і виконання, яке випускається в одиницю часу. Забезпечення заданого ритму випуску є найважливішим завданням при про-ектировании ТП масового і великосерійного виробництв.
У серійному виробництві організувати безперервний потік виробів, що виготовляються часто неможливо через низьку за-Грузьке обладнання потокових ліній в умовах невеликих обсягів випуску. Крім того, навіть при масовому і великосерійному виробництвах при великому розходженні штучного време-ні окремі робочі місця можуть мати малу завантаження. У цих випадках застосовують модифікацію поточного методу, називаючи-мую змінно-потоковим методом.
При змінно-потоковому методі за кожним верстатом лінії (ділянки) закріплено по кілька операцій для технологиче-скі однотипних деталей, що запускаються у виробництво попе-менно. Протягом певного періоду часу (зазвичай не-скільки змін) на лінії ведеться обробка заготовок певного типорозміру. Потім, лінію переналагоджувані для обробки закріплених за даною лінією заготовок іншого типорозміру СТО, наприклад пристосування на змінно-потокових лінії-ях постійно закріплені на технологічному обладнанні. Пристосування конструюють так, щоб в них можна було обробляти заготовки будь-яких типорозмірів закріпленої групи. Це значно скорочує час переналагодження лінії, яку зазвичай виконують в перерві між змінами. Распо-лагая обладнання по ходу ТП, отримують рух деталей від одного робочого місця до іншого, хоча і переривчасте (партія-ми), але потокове (прямоточне). Пропускаючи через групу рабо-чих місць (послідовність технологічного обладнання) змінювані партії деталей, отримують безперервно-потокове (в межах однієї партії) виробництво з поштучного передачею деталей від одного робочого місця до іншого. Для підвищення за-Грузьке обладнання в серійному виробництві застосовують мно-гономенклатурние потокові лінії (змінно-потокові, групові, предметно-замкнуті ділянки ліній).
При груповій обробці на кожному робочому місці лінії одночасно виконують кілька операцій різних ТП. Це забезпечується застосуванням спеціальних багатомісних при-пристосувань. При груповій обробці підвищується завантаження устаткування, а лінія працює без переналагодження обладнання. Число деталей в групі зазвичай становить 2. 8. Перемінно-по-точну і групову обробку (збирання) виконують на звичайних і автоматичних лініях.
Для обробки конструктивно і технологічно подібних за-готовок застосовують предметно-замкнуті ділянки. ТП обработ-ки цих заготовок мають однакову структуру, однорідні операції і однакову послідовність їх виконання і будуються на основі узагальнення ТП виготовлення деталей з подібними конструктивно-технологічними параметрами.
Поточний метод роботи забезпечує значне скор-щення (в десятки разів) циклу виробництва, міжопераційних заділів і незавершеного виробництва, можливість застосування-ня високопродуктивного обладнання, зниження праце-ємності виготовлення виробів, простоту управління виробниц-ством.
У серійному виробництві при побудові технологічних операцій застосовують як диференціацію, так і концентрації-цію технологічних переходів. Структура операції формиру-ється в результаті компромісу зазначених принципів з урахуванням конкретних умов і методів роботи. Застосування потокового методу в серійному виробництві вимагає, як правило, при по-будові операцій пріоритету диференціації переходів.
При незначних обсягах випуску, частих змінах ви-пускаються виробів, а також неможливості використання по-точного методу застосовують непотоковий метод роботи. Цей ме-тод використовують в умовах серійного виробництва, він є найбільш характерним для дрібносерійного і одиничного про-виробництв. При непотоковому методі роботи суворого закріплення операцій за конкретними робочими місцями не проводять, котрі три-ність операцій не синхронізують по такту випуску, на робочих місцях створюють заділи заготовок (складальних одиниць), необхідні для забезпечення завантаження робочих місць. Прі не-потоковому методі роботи прагнуть на кожному робочому місці здійснити максимальне технологічний вплив на предмет праці, зменшити число операцій в ТП, будувати техно-логічні операції на основі концентрації переходів. Сте-пень концентрації зростає в міру зменшення обсягу ви-пуску.
Характеристики виробництва відображені в рішеннях, прини-травнем при технологічній підготовці виробництва.