Поняття, склад, особливості міського господарства
Особливості міського господарства.
Найбільш часто виділяються наступні особливості міського господарства, які виділяють його серед інших галузей:
- місцевий характер діяльності: природні умови розташування впливають на склад, розмір, фінансові результати підприємств міського господарства, зумовлюють монопольний характер діяльності багатьох комунальних підприємств;
- комплексний характер розвитку: розвиток окремих областей міського господарства відбувається залежно та в певному співвідношенні з іншими областями міського господарства;
- нерівномірність споживання продукції комунальних підприємств: пов'язана з нерівномірністю споживання, як правило, що пояснюється добовими коливаннями (водопостачання, електропостачання, газопостачання і т.д.). Зустрічаються галузі, схильні до сезонних коливань споживання (наприклад, теплопостачання в частині опалення, частково міський електричний транспорт);
- різноманітність видів діяльності: виробництво товарної та комунальної продукції, надання комунальних та побутових послуг, виконання робіт по експлуатації, ремонту і будівництву;
- однорідність продукції окремих підприємств: наприклад, для водопостачання, водовідведення, міського транспорту;
- наявність постійного контингенту споживачів;
- специфічна зв'язок процесів виробництва і споживання.
Структура міського господарства
2. Містообслуговуючої - галузі нематеріального виробництва міста:
- системи охорони здоров'я, спорту, культури матеріально-технічного оснащення.
- наявність робочих фахівців та рівень їх кваліфікації;
4. Управлінська - комплекс місцевих, державних та громадських організацій 5 просторова структура:
- комунально-складські комплекси і ін .;
Місце, роль і особливості сфери торгівлі
Роль торгівлі в економіці країни важко переоцінити. У структурі формування ВВП на її частку припадає 22% (проти 5% в дореформений період). Для порівняння: питома вага промисловості становить 32%.
Не менш важлива її роль в наповненні бюджетів усіх рівнів. За розміром податкових надходжень до консолідованого бюджету торгівля займає третє місце в федеральному бюджеті і - друге місце серед основних галузей економіки.
В галузі здійснюють діяльність понад мільйон суб'єктів господарювання, чисельність працівників становить близько 5 млн. Чоловік. В основному це приватні підприємства. На частку державного сектора в обороті роздрібної торгівлі припадає менше 3% і трохи більше в обороті громадського харчування - 8%.
Галузь зберігає лідируюче положення в сфері малого бізнесу, як за кількістю підприємств, так і за чисельністю зайнятих в ній працівників, де здійснюють діяльність понад 400 тис. Суб'єктів малого бізнесу.
Пожвавлення ситуації в економіці, позитивна динаміка в зростанні доходів населення справили позитивний вплив на розвиток ринку товарів. Зокрема, сьогодні вже можна говорити про стабілізацію ситуації в галузі. Сучасний споживчий ринокУкаіни в загальному плані можна охарактеризувати наступним:
- структурними змінами в розвитку оптової та роздрібної торгівлі до тенденцій і до зростання мережі сучасних високоефективних форм торгівлі;
- зниженням загального обсягу імпорту;
- зміщенням споживчих переваг у бік вітчизняних виробників;
- посиленням ролі держави і місцевих органів управління в створенні цивілізованих правил роботи на споживчому ринку.
Перед Міністерством економічного розвитку і торгівлі Укаїни сьогодні стоять нові завдання щодо проведення єдиної державної торгової політики, які в стислому вигляді для сфери внутрішньої торгівлі можуть бути визначені так:
- розробка основ торгової політики з урахуванням рівня розвитку конкуренції в галузі;
- підтримка і захист українських товаровиробників;
- створення умов для стабільного функціонального ринку;
- створення умов для просування українських товарів і послуг на внутрішні і зовнішні ринки;
- інформаційно-аналітичне забезпечення торговельної діяльності.
Позитивні тенденції простежуються у формуванні обороту і його макроструктуру, про що свідчать підвищення цін непродовольчих товарів і зміцнення позицій організованого ринку.
Позитивні зрушення в розвитку української промисловості дали певний поштовх до формування ринку вітчизняних товарів і підвищенню рівня забезпеченості торгівлі цими товарами до 65%. Рівень товарних запасів стабілізувався.
Платоспроможний попит населення на найважливіші продукти харчування, товари легкої промисловості та культурно-побутового призначення буде задовольнятися повною мірою.
В даний час особливе місце в організації торговельного обслуговування населення займає роздрібна торгівля. Роздрібна торгівля - це завершальна форма продажу товарів кінцевому споживачеві в невеликих обсягах через магазини, павільйони, лотки, намети та інші пункти мережі роздрібної торгівлі. Комерційна робота по продажу в роздрібних торгових підприємствах на відміну від оптових підприємств має свої особливості. Роздрібні торгові підприємства реалізують товари безпосередньо населенню, тобто фізичним особам, застосовуючи свої, специфічні способи і методи роздрібного продажу, остаточно завершують звернення від виробника продукції. Добробут населення і регіонів оцінюється, в першу чергу, за рівнем торговельного обслуговування.
Роздрібна торгівля є кінцевою ланкою, що замикає ланцюг господарських зв'язків в процесі руху товару від виробників до споживачів. У роздрібній торговельній мережі матеріальні ресурси переходять із сфери обігу в сферу колективного, індивідуального, особистого споживання, тобто стають власністю споживачів. Це відбувається шляхом купівлі-продажу, оскільки покупці купують потрібні їм товари в обмін на свої грошові доходи. Отже, коли товар перетворюється в гроші, створюються стартові можливості для нового циклу виробництва. Звідси випливає, що роздрібну торгівлю слід розглядати в процесі кругообігу всього суспільного продукту, де стадії виробництва, розподілу, обміну та споживання тісно пов'язані між собою.
Таким чином, економічне значення роздрібної торгової мережі полягає в прискоренні руху і реалізації товару, а так само збереження його кількості і якості на всьому шляху від виробництва до споживача. Економічний аспект торгівлі проявляється у величині сукупного суспільного продукту і національного доходу суспільства.
Наявність серед підприємств роздрібної торгівлі різних типів магазинів, на нашу думку, є одним з важливих показників стану роздрібної торгівлі в ринкових умовах.
Їх роль важко переоцінити, ці магазини мають у своєму розпорядженні найбільшим асортиментом в торгівлі, пропонують ряд інших послуг покупцям.
Роздрібна торгівля так міцно увійшла в наше життя, що ми її вже не помічаємо, приймаємо як належне. Будучи покупцями, ми не замислюємося про те, які непрості рішення приймають керівники торговельних підприємств, які технології використовують, щоб запропонувати нам з вами товари і послуги.
Керівникам торгових підприємств варто приділити особливу увагу питанням, що стосуються розробки стратегії, розміщення магазинів, вибору товарного асортименту і послуг, що надаються. А також ціноутворення, просування і надання товарів у магазині, тому що в умовах сильної конкуренції та постійних швидких змін в ринковому середовищі, прийняття цих рішень може привести до успіху магазину, перевищити рівень очікуваних доходів.