функції банків
Однією з важливих функцій комерційного банку є посередництво в кредиті, що вони здійснюють шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб. Особливість посередницької функції комерційних банків полягає в тому, що головним критерієм перерозподілу ресурсів виступає прибутковість їх використання позичальником.
Перерозподіл ресурсів здійснюється по горизонталі господарських зв'язків від кредитора до позичальника, за допомогою банків без участі проміжних ланок в особі вищестоячих банківських структур, на умовах платності і зворотності. Плата за віддані й отримані в борг кошти формується під впливом попиту та пропозиції позикових засобів. В результаті досягається вільне переміщення фінансових ресурсів у господарстві, що відповідає ринковому типу відносин.
Значення посередницької функції комерційних банків для успішного розвитку ринкової економіки полягає в тому, що вони своєю діяльністю зменшують ступінь ризику і невизначеності в економічній системі. Грошові кошти можуть переміщатися від кредиторів до позичальників і без посередництва банків, однак при цьому різко зростають ризики втрати коштів, що віддаються в позичку, і зростають загальні витрати по їхньому переміщенню, оскільки кредитори і позичальники не інформовані про платоспроможність один одного, а розмір і терміни пропозиції коштів не збігається з розмірами і термінами потреби в них.
Комерційні банки залучають кошти, які можуть бути віддані в позичку, відповідно до потреб позичальників і на основі широкої диверсифікованості своїх активів знижують сукупні ризики власників грошей, розміщених у банку.
Основою здатністю банків виконувати посередницьку функцію є інформація. Особливість посередницької функції банків полягає в тому, що вона невіддільна від інших його функцій, в силу чого накопичення інформації відбувається постійно і паралельно з виконанням цих функцій, і ця інформація носить найбільш достовірний і різнобічний характер. Багаторазовість використання інформації проявляється, наприклад, в тому, що банк в процесі надання кредиту вивчає стан позичальника, і інформація, отримана таким чином, може бути використана їм при подальших стосунках з цим позичальником.
Брокерська (посередницька) функція реалізується банками шляхом ініціювання кредиту, емісії, посередництва в реченні цінних паперів на ринку, довірчого управління, а також шляхом надання всіляких операційних послуг, консалтингу, відбору та сертифікації (наприклад, привласнення кредитного рейтингу позичальників). При цьому банк, виступаючи в ролі інформаційного брокера, отримує винагороду у вигляді комісійних за здійснення операції. [3, 6]
Якби не було банків і інших фінансових посередників, то економі-чний агент, який бажає отримати фінансування під який-небудь проект, мав би сам знайти собі контрагента, згідного надати фінансування, і тримати на своєму балансі фінансова вимога, за всіма своїми характеристикам відповідне фінансованому активу. Цілком очевидно, що це пов'язано з масою незручностей для контрагента і на практиці представляється важко реалізованим. Саме банки здатні найефективніше вирішувати проблему трансформації. Як правило, вони мають активами, терміновість яких перевищує терміни виконання їх власних зобов'язань перед клієнтами і вкладниками, тобто фінансових вимог клієнтів; розміри окремих активів перевищують розміри окремих зобов'язань; ліквідність фінансових вимог клієнтів вище ліквідності активів, а ступінь ризику активів банку вище, ніж ступінь ризику його зобов'язань.
Таким чином, фінансові вимоги постачальників фінансових ресурсів в разі, якщо вони діють через банк як фінансового посередника, стають більш ліквідними, меншими за розміром, більш короткостроковими і менш ризикованими. Отже, банки полегшують доступ економічних агентів, які потребують фінансування, до фінансових ресурсів і стимулюють потенційних постачальників капіталу до інвестування надлишку своїх коштів.
Таким чином, банк одночасно здійснює дві основні функції - функцію брокерську (посередницьку) і функцію якісної трансформації активів - і, виходячи з економічної ситуації, управляє своїми ризиками. При цьому він зводить постачальників і споживачів фінансових ресурсів і таким чином підтримує ефективність економічної системи в цілому. [3]
Найважливішою функцією комерційних банків стимулювання накопичень у господарстві. Комерційні банки, виступаючи на фінансовому ринку з попитом на кредитні ресурси, повинні не тільки максимально мобілізувати наявні в господарстві заощадження, але і формувати досить ефективні стимули до накопичення коштів.
Стимули до нагромадження і заощадження коштів формуються на основі гнучкої депозитної політики комерційних банків. Крім високих відсотків, виплачуваних по внесках, кредиторам банку необхідні високі гарантії надійності приміщення накопичених ресурсів у банк. Створенню гарантій служить формування фонду страхування активів банківських установ, депозитів у комерційних банках.
Поряд зі страхуванням депозитів важливе значення для вкладників має доступність інформації про діяльність комерційних банків і про ті гарантії, які вони можуть дати. Вирішуючи питання про використання наявних у кредитора засобів, він повинен мати достатню інформацію про фінансовий стан банку, щоб самому оцінити ризик майбутніх вкладень.
Специфічною функцією банків є функцuя емuссuu nлаmежних средсmв і nосреднuка в плаmежах, виконуючи яку вони забезпечують функціонування платіжної системи. Завдяки цій функції банки вважаються основою фінансового посередництва, хоча тенденція універсалізації призвела до того, що сучасні платіжні системи можуть функціонувати при мінімальній участі банків, а сучасні інформаційні технології викликали до життя інститути, здатні надавати клієнтам платіжні послуги без їх участі.
З функцією посередника в платежах тісно пов'язана така важлива функція банків як nередача економuке uмnул'сов грошово-кредumной nолumuкu ценmрального банку. В умовах обігу не розмінних на золото грошей роль цієї функції постійно зростає в зв'язку з активізацією монетарної політики центрального банку.
Центральний банк намагається стабілізувати економіку за допомогою контролю над пропозицією грошей. В умовах розвитку інфляції він стримує зростання грошової маси і підвищує процентні ставки за своїми операціями з комерційними банками. Обмеження зростання пропозиції грошей скорочує можливість комерційних банків отримувати міжбанківські кредити, так як вони теж стають дорожчими. Це, в свою чергу, обмежує обсяг кредитування реального сектора і надає підвищувальний вплив на процентні ставки по кредитах.
У зв'язку з формуванням фондового ринку одержує розвиток і така функція банків, як посередництво в операціях з цінними паперами.
Банки мають право виступати як інвестиційні інститути, які можуть здійснювати діяльність на ринку цінних паперів як посередника; інвестиційного консультанта; інвестиційної компанії й інвестиційного фонду.
Виступаючи у ролі фінансового брокера, банки виконують посередницькі функції при купівлі-продажу цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта на підставі договору комісії або доручення.
Як інвестиційний консультант банк надає консультаційні послуги своїм клієнтам із приводу випуску і обігу цінних паперів. Якщо банк бере на себе роль інвестиційної компанії, то він займається організацією випуску цінних паперів і видачею гарантій по їх розміщенню на користь третьої особи; купівлею-продажем цінних паперів від свого імені і за свій рахунок, в тому числі шляхом котирування цінних паперів, тобто оголошуючи визначені цінних паперів "ціни продавця" і "ціни покупця", по яких він зобов'язується їх продавати і купувати.
Коли банк розміщає свої ресурси в цінні папери від свого імені і всі ризики, пов'язані з таким розміщенням, усі доходи і збитки від зміни ринкової оцінки придбаних цінних паперів відносяться за рахунок акціонерів банку, то він виступає в якості інвестиційного фонду.
Крім виконання базових функцій, банк пропонують клієнтам безліч інших фінансових послуг. Наприклад, банки здійснюють різного роду довірчі операції для корпорацій і приватних осіб, пов'язаних з передачею майна в управління банку на довірчій основі, покупкою для клієнтів цінних паперів, управлінні нерухомістю, виконання гарантійних функцій по облігаційних випусків. [2]
Перейти до завантаження файлу