Стиль педагогічного спілкування - це певна система взаємодії педагога з учнями. Він визначає всю його педагогічну діяльність, його культуру як педагога. Це дуже важлива дефініція в роботі вчителя, від стилю спілкування педагога залежить ефективність його роботи.
Стиль педагогічного спілкування включає в себе комунікативну техніку педагога (манеру спілкування), його творчі особливості, його ставлення до вихованців, а також ставлення учнів до вчителя. Таким чином, стиль спілкування вчителя - це дуже широке поняття. Вони бувають різними у різних педагогів.
Ми розглянули два основні стилі спілкування з трьох існуючих. Залишився позитивно характеризується, до якого має прагнути кожен педагог, так як він є золотою серединою. Він повинен стати основним стилем спілкування між учнями та педагогами при сучасній концепції особистісно-орієнтованої педагогіки. Це демократичний стиль педагогічного спілкування. В цілому, сьогодні все життя зводиться до демократичного підходу, вмінню знаходити компроміси в життя, вмінню домовлятися в будь-яких ситуаціях. При такому стилі спілкування формується зворотна рефлексія, тобто педагог прислухається до думки учнів, а вони - до його думку, відбувається процес постійної взаємодії. Під час такого стилю спілкування підвищується роль учня, він стає самостійним, вчиться сам приймати рішення, відповідати за свої вчинки. Учні починають працювати над одним спільною справою, турбуючись про хороше результаті. Учні вчаться працювати в колективі. На сучасному рівні це єдино правильний стиль спілкування педагога, який навчає взаімопріятіе, взаимоориентации. Учні без побоювання можуть з викладачем обговорити будь-яким виникли складності, при цьому вони точно знають, що знайдуть підтримку в особі вчителя, що він допоможе їм знайти правильний вихід з ситуації, що склалася. Основа взаємодії при демократичному стилі спілкування - це відкритий діалог.
Наявність педагогічного такту дозволяє викладачеві будувати спілкування на позитивних емоціях, встановлювати і підтримувати психологічний контакт зі студентами. Дотримуючись вимог педагогічного такту, педагог зможе виробити у себе демократичний стиль спілкування з вихованцями, домогтися справжньої культури спілкування зі студентами.
Педагогічний такт - це міра педагогічно доцільного впливу викладача на студентів, вміння встановлювати продуктивний стиль спілкування. Педагогічний такт не допускає крайнощів в спілкуванні зі студентами. Дозування впливу проявляється і в використанні виховних засобів. Як ліки в медицині вимагають чіткої розфасовки і режиму прийому, так і слово вчителя, його методи повинні застосовуватися оптимально, ненав'язливо, делікатно. Повага, душевна теплота, ласка не виключають вимогливості, а припускають її. Зв'язок поваги і вимогливості діалектична. Вимогливість до особистості збільшується і ускладнюється в міру зростання поваги до неї, з урахуванням індивідуальних особливостей студентів.
Педагогічний такт проявляється в врівноваженості поведінки викладача (витримка, самовладання, в поєднанні з безпосередністю в спілкуванні). Він передбачає довіру викладача, що є стимулом до роботи студентів. Довіру не потурання, воно дієве, якщо проявляється щиро, підкріплюється конкретними справами, поєднується з контролем. Але контроль не повинен бути педантичним, гнітючим підозрою.
Такт і тактика. Педагогічний такт передбачає і гнучкість поведінки викладача - тактику. На занятті - чіткість, коректність, строгість і сухуватий тон, коли група не готова до заняття. У позааудиторній роботі - невимушеність, задушевність, розкутість. Різні форми спілкування: збори, диспут, дозвілля - вимагають від викладача специфіки стилю спілкування, зміни його тональності.
Вибір тактики в спілкуванні пов'язаний з умінням користуватися рольовими позиціями. У позиції «прибудова зверху» викладач демонструє незалежність, рішення взяти відповідальність на себе. У позиції «прибудова знизу» виявляється залежна, підпорядковується і невпевнена в собі особистість. У позиції «прибудова поруч» виражається коректність і стриманість поведінки, уміння зважати на ситуацію, розуміти інтереси інших і розподіляти відповідальність між собою і ними.
Використання тієї чи іншої позиції диктується ситуацією. Так як спілкування - процес двосторонній, то у виборі позиції викладачеві важливо враховувати установки іншого, його роль