1. Режим праці та відпочинку, про який йдеться в назві ст. 301 ТК, є режимом робочого часу і часу відпочинку за термінологією ст. 100.
Особливості такого режиму при вахтовому методі (з огляду на особливий характер роботи) регламентуються не тільки ст. 301, але і підзаконними нормативними правовими актами в порядку, що встановлюється Кабінетом Україна (ч. 2 ст. 100 ТК).
2. Графік роботи на вахті є головним локальним документом, що регулює робочий час і час відпочинку в межах облікового періоду. Тому при його затвердженні законодавець вимагає врахувати думку представника працівників - органу первинної профспілкової організації в порядку, встановленому ст. 372 для прийняття локальних нормативних актів.
При відсутності такого органу роботодавець має право затвердити графік роботи на вахті самостійно.
4. З урахуванням ст. ст. 300 і 301 гл. 47, загальних норм ТК (сконцентрованих головним чином в розділах IV і V) і відповідних норм Основних положень при встановленні режимів робочого часу і часу відпочинку при роботі вахтовим методом необхідно керуватися, зокрема, про таке:
- загальна тривалість робочого часу за обліковий період, що передбачається графіком роботи на вахті, не повинна перевищувати нормального числа робочих годин, встановленого ТК (про їх розрахунку див. ст. 300 ТК);
- тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна перевищувати 12 годин (п. 4.2 Основних положень);
- робота протягом двох змін підряд забороняється (ч. 5 ст. 103 ТК);
- тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку з урахуванням перерв для відпочинку і харчування може бути зменшена до 12 годин (п. 4.3 Основних положень); про міжзмінного відпочинку см. також ст. 299 ТК;
- число вихідних днів у поточному місяці повинно бути не менше числа повних тижнів цього місяця (ч. 1 ст. 111 і п. 4.3 Основних положень), на підставі чого вихідні дні повинні надаватися лише в середньому за кожний робочий тиждень, а не обов'язково протягом кожної календарного тижня;
- вихідні дні можуть припадати на будь-які дні тижня (п. 4.3 Основних положень).
5. Якщо графіки змінності доводяться до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до введення їх в дію (ч. 4 ст. 103 ТК), то графік роботи на вахті - не пізніше ніж за два місяці, про що прямо сказано в ч. 1 ст. 301 ТК.
6. Відповідно до п. 4.2 Основних положень графік роботи на вахті затверджується, як правило, на рік, незалежно від тривалості періоду підсумованого обліку робочого часу.
7. Протягом роботи на вахті тривалість робочого дня (зміни) може графіком змінюватися, наприклад зменшуватися на 2 - 3 години в початковий період для зняття втоми, викликаного перельотом (переїздом), або скорочення термінів переходу до інтенсивного високопродуктивної праці в нових природно-кліматичних умовах.
На практиці застосовують також графіки роботи на вахті, які передбачають зменшення тривалості робочого дня (зміни) на початку і наприкінці тижня і збільшення його в середині тижня.
Зменшення тривалості робочого дня (зміни) можливо також з метою компенсації наявної переробки.
8. Графіки роботи на вахті можуть бути як загальними для працівників всієї організації, окремих її підрозділів, так і індивідуальними.
Останні (індивідуальні), наприклад, використовуються на практиці для обліку специфіки роботи, пов'язаної із забезпеченням:
- наступності керівного інженерно-технічного та управлінського персоналу шляхом відображення в графіці відповідного часу на прийом-передачу обсягів робіт і справ керівниками структурних підрозділів та майстрами (виконробами);
- збереження матеріальних цінностей за допомогою виділення в графіку резерву часу на передачу цінностей;
- передачі відповідних транспортних засобів, пристосувань, механізмів і агрегатів за допомогою поєднання графіків (зазвичай добових) для механізаторів та водіїв різних вахтових змін;
- дотримання правил, що регламентують тривалість вахт і застосування підсумованого обліку робочого часу, при фактичних відхиленнях від загального (звичайного) графіка роботи на вахті, наприклад при захворюванні працівника і вивезенні його на лікування до закінчення вахти або понаднормової роботи, компенсується додатковими днями відпочинку відповідно до ст . 152 ТК.
9. При неповному часу роботи в обліковому періоді або на вахті (в зв'язку з хворобою, перебуванням у відпустці, залученням до виконання державних або громадських обов'язків і т. П.) З установлених графіком норм віднімаються робочі години за календарем, що припадають на дні відсутності на роботі (п. 4.5 Основних положень).
10. Конкретні графіки роботи на вахті, що застосовуються до цих пір на практиці в будівництві, нафтової і газової промисловості, в геології, можна знайти в кн. Кривий В. І. Вахтовий метод: правові питання. М. 1 989.
12. "Час, необхідний для доставки працівників на вахту і назад", про який йдеться в першому реченні ч. 2 ст. 301 ТК, визначається в графіку роботи на вахті з урахуванням розкладу руху відповідних видів транспорту.
Зазначений час названо у другому реченні ч. 2 ст. 301 ТК "днями перебування в дорозі до місця роботи і назад", в ч. 1 ст. 302 ТК - "днями перебування в дорозі від місця знаходження роботодавця (пункту збору) до місця виконання роботи і назад", а в ч. 8 ст. 302 - "кожен день перебування в дорозі від місця розташування роботодавця (пункту збору) до місця виконання роботи і назад". Така "різноголосся" вимагає внесення в перераховані норми відповідних змін.
Юридична суть цих формулювань однакова, однак найбільш точною є формулювання, що міститься в ч. 1 ст. 302 ТК. Її і слід використовувати в локальному нормотворчості, наприклад при розробці та затвердженні положення про вахтовий метод у конкретного роботодавця.
Іншими словами, междувахтового відпочинок - це своєрідна відпустка, що надається, як правило, не щороку, а кілька разів на рік (в залежності від кількості в ньому облікових періодів) за перероблений робочий час згідно з графіком роботи на вахті в кожному періоді підсумованого обліку. Специфіка цієї відпустки є і в його оплаті - не по середнім заробітком як встановлено для звичайних відпусток, а в розмірі денної тарифної ставки, денний ставки (частини окладу (посадового окладу) за день роботи).
Такий вид відпочинку - одна з особливостей правового регулювання праці при вахтовому методі, яка має право на життя, не дивлячись на те що він (междувахтового відпочинок) не згадано в ст. 107 ТК.
15. На відміну від п. 4.3 Основних положень в ч. 3 ст. 301 ТК передбачено підсумовування НЕ недоиспользованного на вахті часу відпочинку (щоденного або міжзмінного, а також щотижневого), а годин переробки робочого часу, які використовуються в подальшому для розрахунку тривалості междувахтового відпочинку.
16. Відповідно до ч. 3 ст. 301 ТК компенсації днями междувахтового відпочинку підлягають тільки годинник переробки в межах графіка роботи на вахті.
Якщо ж переробка сталася понад робочий час, передбаченого цим графіком, то вона буде понаднормової роботою.
17. Кількість додаткових днів відпочинку (междувахтового відпочинку) визначається шляхом ділення загальної кількості годин переробки на 8 годин (нормальну тривалість робочого дня при п'ятиденному робочому тижні в 40 годин).
При скороченій тривалості робочого тижня (менш 40 годин) поділ проводиться не на 8 годин, а на кількість годин, що отримуються в результаті розподілу встановленої тривалості скороченого робочого тижня на 5 днів.
Наприклад, при однаковій кількості годин переробки (припустимо, 81 година) вахтовиків з 40-годинним робочим тижнем слід надати 10 повних додаткових днів междувахтового відпочинку (81 година. 8 годин), а з 36-годинний тижнем - 11 днів з розрахунку 81 годину: (36 годин. 5 днів).
18. Якщо при такому розподілі виходить залишок (в наших прикладах 1 годину і 1,8 години), то цей годинник переробки, некратні цілим робочим дням (звичайним о 8 годині або скороченим), повинні не відкидатися, а накопичуватися протягом календарного року до цілих робочих днів з подальшим наданням додаткових днів междувахтового відпочинку.
У разі звільнення працівника або закінчення календарного року зазначені годинник оплачуються з розрахунку денної тарифної ставки, денний ставки (частини окладу (посадового окладу) за день роботи).
Такий підхід передбачений в п. 5.4 Основних положень, який повинен застосовуватися з урахуванням зміни в ч. 4 ст. 301 ТК.
19. Виходячи з ч. 2 ст. 300 ТК і п. 4.3 Основних положень, междувахтового відпочинок повинен надаватися, по-перше, в рамках облікового періоду, а по-друге, не в вахтових селищах, а за місцем проживання.
20. У п. 7.1 Основних положень передбачено, що щорічні відпустки повинні надаватися вахтовикам після використання ними междувахтового відпочинку.
Якщо закінчення щорічної відпустки працівника припадає на дні междувахтового відпочинку колективу, в якому він працює, то працівник до початку роботи його вахтової зміни відповідно до п. 7.1 Основних положень може бути:
- переведений в зв'язку з виробничою необхідністю з метою запобігання простою, що виник через організаційні причини, на іншу роботу за правилами ст. 72.2 ТК;
- переміщений в іншу зміну вахти (інший структурний підрозділ) відповідно до ч. 3 ст. 72.1 ТК.
За угодою між цим працівником і роботодавцем може бути також надана відпустка без збереження заробітної плати.
21. Дні междувахтового відпочинку включаються в стаж, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, включаючи відпустку за роботу в шкідливих і (або) небезпечних умовах праці (п. 7.1 Основних положень).
22. вахтовиків, що звільняються до закінчення облікового періоду, дата звільнення (за їх згодою) може бути вказана з урахуванням належних днів междувахтового відпочинку (п. 4.3 Основних положень).
Якщо ж працівник має одночасно і право на невикористані свого часу щорічні відпустки, то він може отримати їх в натурі з наступним звільненням (див. Ст. 127 ТК) після закінчення междувахтового відпочинку. При цьому датою звільнення буде останній день відпустки.
23. Денна тарифна ставка, денна ставка (частина окладу (посадовий оклад)) для оплати днів междувахтового відпочинку береться без застосування районних коефіцієнтів і надбавок за роботу в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях (п. 5.4 Основних положень).
24. У ч. 3 ст. 301 ТК регламентовано, що оплата междувахтового відпочинку проводиться в розмірі денної тарифної ставки, денний ставки (частини окладу (посадового окладу)) за день роботи, якщо більш висока оплата не встановлена колективним договором, локальним нормативним актом або трудовим договором.
Така більш висока оплата може, наприклад, висловитися в оплаті днів междувахтового відпочинку, виходячи з середнього заробітку.
Зниження ж розміру оплати в порівнянні з передбаченою в ч. 3 ст. 301 неприпустимо (навіть якщо з цим буде згоден працівник або таку умову буде включено в колективний договір), бо воно буде погіршувати становище (знижувати рівень прав і гарантій) працівників у порівнянні з ТК і не повинно застосовуватися (див. Ч. 4 ст. 8 і ч. 2 ст. 9).
26. Переробка понад нормальну тривалість робочого часу на вахті може набувати і форму понаднормової роботи, якої відповідно до ч. 1 ст. 99 визнається робота, виконувана працівником з ініціативи роботодавця за межами встановленої для працівника тривалості робочого часу: щоденної роботи (зміни), а при підсумованому обліку робочого часу - понад нормальне число робочих годин за обліковий період.
- понад тривалість щоденної роботи (зміни), передбаченої графіком роботи на вахті;
27. Причини, що призвели до необхідності понаднормових робіт, можуть бути самими різними. При вахтовому методі найбільш поширеною з них є неприбуття змінного персоналу.
28. Залучення до понаднормової роботи здійснюється за іншими правилами (отримання письмової згоди працівника і ін. - див. Ст. 99 ТК), ніж залучення до роботи в межах графіка роботи на вахті.
29. Оплата днів междувахтового відпочинку в розмірі тарифної ставки (окладу), передбачена в ч. Ч. 3 та 4 ст. 301 ТК, проводиться тільки в тому випадку, якщо ці дні надаються в вигляді компенсації за переробку в рамках облікового періоду згідно з графіком роботи на вахті, складеним відповідно до законодавства.
Якщо ж в період вахти мало місце залучення до понаднормової роботи, то вона повинна компенсуватися за правилами ст. 152 (полуторним і подвійний оплатою і в інших формах).
30. У разі настання тимчасової непрацездатності в період междувахтового відпочинку допомога по тимчасовій непрацездатності не видається.
Якщо ж вона триває і після закінчення зазначеного періоду, то допомога видається з дня, з якого працівник повинен був приступити до роботи. При цьому розмір допомоги визначається виходячи з кількості робочих годин за графіком роботи на вахті (складеного відповідно до правил, передбачених в ст. Ст. 300 і 301 ТК), пропущених внаслідок тимчасової непрацездатності (див. П. 7.5 Основних положень).
Наприклад, якщо працівник пропустив внаслідок тимчасової непрацездатності три 10-годинних робочих дня, то допомога повинна бути виплачена йому за 30 робочих годин (10 годин x 3 дні), а не за 24 години, як це мало б місце при звичайному режимі праці з 8 -Часовий тривалістю робочого дня і п'ятиденної 40-годинним робочим тижнем.
У п. 6 того ж нормативно-правового акта передбачено, що дні междувахтового відпочинку в зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу в обліковому періоді оплачуються з розрахунку посадового окладу, одержуваного до дня настання цього відпочинку, і встановленої законодавством тривалості робочого дня.
Джерело: СПС Консультант