При такій організації виробництва основна структурна одиниця ферми -служат технологічні групи. З них кожна відрізняється від інших груп тим, що розрахована на тварин певного удою і, отже, рівня годівлі. Технологічні особливості притаманні групам корів сухостійного періоду і пологового відділення.
Для поточно-цехової системи характерно формування двох структурних рівнів: технологічних груп, що складають основу цехів, і виробничих груп, які входять до складу технологічних груп.
При такій системі виділяються чотири цехи (рис. 1): сухостійних корів, проведення отелень, раздоя і осі-трансформаційних змін, виробництва молока. Протягом календарного року корова в залежності від фізіологічного стану проходить через всі названі цеху.
Схема-циклограмма руху корів по цехах
Цех сухостійних корів. Завдання цеху: забезпечити корові відпочинок, відновити вгодованість і обмін речовин після лактації, створити умови для нормального перебігу вагітності і розвитку плода, підготувати корів і нетелів до інтенсивної лактації і своєчасному прояву відтворювальних функцій.
У науковій літературі багато уваги приділяється утриманню глибокотільних нетелей. Є два однаково обгрунтованих пропозиції щодо змісту нетелей. В одному випадку глибокотільних (на 6-7 місяці тільності) нетелей поміщають в контрольний корівник, де готують до отелення, масажують вим'я, привчають до доїння, роздоюють т перевіряють після отелення за продуктивністю за 90-100 днів лактації.
На фермах, що працюють за поточно-цехової системі і мають спеціалізованим цехом раздоя і запліднення, доцільно проводити раздой і перевірку корів-первісток в цеху роздоювання, а за три місяці до отелення поміщати їх у цех підготовки до отелу, де містити окремою групою, не змішуючи з сухостійних корів. Масаж вимені організовують при пропущенні нетелей через доїльний установку УДС-3А з паралельно-прохідними верстатами. Там же їх підгодовують концентратами.
Сухостійних корів в цеху групують за термінами очікуваного отелення. Попередньо звільняють від корів секцію, заповнюють знову запускаються коровами. Склад груп не змінюється аж до переведення корів у цех отелення. З метою збереження складу груп краще формувати групи з різницею в термінах очікуваного отелення в 15-20 днів. Але з точки зору організації нормованої годівлі, що передбачає різні раціони для корів першого і другого місяців сухостою, досить мати дві групи. При меншій кількості груп корів легше організувати моціон корів.
Останнім часом висувається обґрунтування для угруповання корів в сухостійних цеху, виходячи з їх живої маси. Особливо важливо дотримуватися цього правила в господарствах, де сухостійних корів утримують великими групами. При цьому маловагі корови, як і нетелі, отримуючи доступ до годівниць тільки після сильних тварин, змушені користуватися недоїдками.
Цех отелення. Призначення цеху: забезпечити благополучне завершення вагітності і протягом родового процесу, отримання здорового приплоду і його збереження, профілактику пологових і післяпологових ускладнень, а також маститів.
Другий технологічний період пов'язаний з родовим актом (родова). Корів з передвісниками пологів (набухання, почервоніння і часткове відкриття вульви, розслаблення тазово-крижових зв'язок, особливості поведінки) переводять в денників для отелення з безприв'язним со-триманням на підстилці з свіжої соломи.
Утримувати телят з коровою більше доби, мабуть, недоцільно по ряду причин:
1. теля починає самостійно смоктати корову через 1-1 1/2 ч після народження і в міру прибування молозива за 8-10 кормежек випиває 4-5 кг. На другу добу надходження молока в вим'я сильно -возрастает. Виникає необхідність поддаіванія корів, що пов'язано з додатковими витратами праці і незручностями для тваринників;
2. 2-3-ие добу у корів починається активне виділення лохій, можлива поява ендометритів та інших патологічних процесів, тому їх контакт з телятами небажаний;
4. Період відновлення повноцінного рефлексу молоковіддачі найтриваліший у корів з пя-ти денний подсосним періодом. У корів, з продов - жительность підсисний період 1-3 діб, рефлекс молоковіддачі відновлюється на четверту добу: після відлучення телят.
Третій технологічний цикл - новотельних корів - протікає в післяпологовий секції цеху отелення, в -Умови прив'язного утримання тварин і щоденних примусових моціон на 2-4 км. Мо-Ціон має вирішальне значення для активізації інволюційних процесів матки і наступних пів ноценних статевих циклів.
У допологової секції цеху отелення, як і в послеро-довой секції, не слід привчати корів до визна-ленному місця в корівнику.
Для профілактики інфекційних хвороб цільових перевірок згідно мати дві змінні післяпологові секції.
На фермі, де в цеху отелення лише одна післяпол-вая секція, яка працює в безперервному режимі, необ-ходимо мати секційні профілакторії. Найбільш поширені чотирьох-секційні профілакторії. Їх використовують по сле-дме схемою: 3-4 дні - заповнення секцій; 10-12 днів - вирощування телят без поповнення групи новими тваринами; 4-5 днів - дезінфекція, сану-ція. При звільненні секції здорових телят переводять в телятник, хворих ізолюють в спеціальній секції.
У цеху отелення, як і в цеху підготовки корів до оте-лу, тваринах не закріплюють за певними операторами. Чисельність останніх зазвичай 2-3 чоло-століття, і працюють вони в 2-3 зміни.
Цех раздоя і запліднення. Призначення цеху: раздой ко-рів, їх плідну осіменіння в кращі строки, по-лучение максимальної продуктивності Корови знаходять-ся в цеху 90-100 днів залежно від терміну отримання від них максимального удою і запліднення.
Потреба в ското-місцях при рівномірних отеленнях
* При сезонних отеленнях кількість ското0мест збільшується на 50-75%.
Додаткові корми на раздой дають до тих пір, поки корова відповідає збільшенням продуктивності. Контрольні доїння прово-дяться кожну декаду. Краще раздой проводити на концентрує-ванних кормах, але при відсутності їх можна використовувати звичайні: якісні сіно, сінаж, коренеплоди, силос. Режим і кратність доїння в цеху роздоювання такі ж як і в цеху виробництва молока.
Застосовують «наскрізні» виробництв-ються групи. Сформовані з новотельних ко-рів, ці групи перший період працюють за технологією цеху роздоювання і запліднення, а потім за технологією цеху виробництва молока.
Цех виробництва молока. Після раздоя і запліднення корови надходять в цех виробництва молока, де знаходяться 190-200 днів. Головне завдання в цей період - зберегти на високому рівні до-стігнутую продуктивність шляхом біологічно повноцінної годівлі та створення хороших умов утримання та догляду, які забезпечили б нормальний хід лактації, протягом тільності і своє-тимчасовий запуск корів. Система змісту в цеху залежить від прийнятої на фермі (привязная на існуючих фермах, біс-привязная боксова - на нових комплексах або реконструюються-ванних фермах). Доїння проводиться на доїльних майданчиках різної конструкції або в молокопровід (при прив'язному содер-жаніі).
При такій системі зберігаються всі переваги цехової технології і разом з тим відпадає необ-ність в перегрупуваннях основної маси живіт-них в ході лактації. Для всіх доярок створюються рівні умови навантаження і оплати праці. З'являється-ся умови, що дозволяють виробникам тваринницької продукції в початковий період лактації зосереджуватися на раздо і осі-трансформаційних змін тварин, а в наступні місяці лактації - на отриманні продукції і запуску корів.
Застосування варіанту «наскрізних» виробничих-них груп передбачає обов'язкове формиро-вання спеціальної «ветеринарної» групи корів, ко-торая перебуває під наглядом ветлікаря-гінеколога.
У «ветеринарну» групу виділяють всіх безпліддя-них корів з удоєм вище, ніж в середньому по стаду. За .мере запліднення і встановлення тільності, їх -обменівают на неплідних тварин. Безплідних корів з удоєм нижче середнього по стаду після закінчення лактації запускають разом з усією групою і вики-ковивают.
Описаний спосіб формування виробничих-них груп корів при їх безприв'язному утриманні застосовується на багатьох фермах і комплексах як в на-шей країні, так і за кордоном.
Вченими ВИЖ доведено, що продуктивність корів зростає на 8-10%, якщо в перші шість або сім місяців лактації не вносять ніяких зраді-ний до складу груп, а потім корів розподіляють по групах в залежності від продуктивності та фізіо-логічного стану, створюючи окремі секції запускаються тварин. Будь-яке переміщення з груп-пи в групу призводить зниження удою. У залежно-сті від стадії лактації та чисельності знову введений-них або виведених тварин ця величина може складати 5-16%.
На фермах, де зазначаються порушення програвання тивною функції високопродуктивних корів, доцільно після чотирьох місяців лактації виокрем-лити таких тварин в спеціальну «ветеринарну» групу для поглибленого лікування.
Впровадження потокової системи вимагає добре налагодженого зоотех-ного обліку, так як вона пов'язана з перестановкою тварин (рухом) в залежності від їх фізіологічного стану. Еже-денно потрібно стежити за виконанням циклограми, знати, скільки і куди повинно бути поставлено корів, які повинні бути переве-ку в інші цехи, скільки є вільних і звільняють-ся місць. Це складна і відповідальна робота, від якої багато в чому залежить успіх потокової системи виробництва. Вона вимагає виключним видом-ве чіткості, оперативності, професійної майстерності, високої кваліфікації управлінського персоналу, трудової та тех-нологічних дисципліни, культури виробництва.
Важливою умовою підвищення ефективності цехової системи є перехід на рівномірні отелення, так як при сезонних оте-лах неминучі в окремі місяці перевантаження одних цехів (нестача ското-місць) і недовантаження інших. Найбільша ефекти-вність при поточно-цехової системі виробництва досягається при удое 3 тис. Кг і більше молока на корову за рік.
Показники освоєності поточно-цехової технології виробництва молока