Особистість є в один і той же час об'єктом і суб'єктом суспільних відносин. Багатство особистості залежить від многообра зія її зв'язків з іншими людьми, від активного ставлення до життя.
Особистість як об'єкт суспільних відносин. Особистість людини як члена суспільства знаходиться в сфері впливу різних відносин, і перш за все економічних, трудових відносин, складаючи-ющихся в процесі виробництва і споживання матеріальних благ.
Особистість як суб'єкт суспільних відносин. Особистість не тільки об'єкт суспільних відносин, а й суб'єкт, т. Е. Є-ється діячем суспільного розвитку. Вступаючи в відносини з людьми, особистості творять історію, але творять її не по свавіллю, а в разі потреби, під впливом об'єктивних суспільних за-закономірностей.
Особистість-істота свідоме, вона може вибирати той чи інший спосіб життя.
ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
- психічні процеси (пізнавальні, вольові, емоціо-нальні) (характеризує процессуальность досліджуваного властивості);
- психічні стани (характеризує статичний момент, відносну сталість досліджуваного явища)
- психічні властивості (темперамент, характер, здібності, спрямованість) відображає стійкість досліджуваного явища, його повторюваність і закріпленість в структурі особистості.
+ неусвідомлювані психічні процеси.
(Дати малюнок структура особистості (псих. Процесів, сост. І св-в і неусвідомлюваних псих. Процесів)
При вивченні особистості акцент робиться на властивостях як усточивее компонентах особистості.
Перший компонент структури характеризує спрямованість лич-ності, або вибіркове ставлення людей до деіствітельності.
Другий компонент визначає можливості особистості і включає ту систему здібностей, яка забезпечує успіх діяльності згідно-ти.
Четвертий компонент - темперамент, динамічна характерис-тика психічних явищ людини.
2. Поняття про спрямованість особистості. Потреби, ін-Тереса, установки світогляд і ідеали особистості.
Основні компоненти особистості (дати схему св-в особистості).
Перший компонент структури характеризує спрямованість лич-ності, або вибіркове ставлення людей до деіствітельності.
Спрямованість включає різні властивості, систему взаємо-діючих потреб та інтересів, ідейних і практичних ус-вок. Домінуюча спрямованість визначає всю психічну деяельності особистості.
Спрямованість особистості - це система спонукань, визначаються-ющая вибірковість відносин і активність людини.
Спонукати людину можуть як матеріальні, так і ідеальні мотиви.
Мотиви - це усвідомлені спонукання до діяльності або пове-ня.
Від мотивів як усвідомлених спонукань слід відрізняти так звані потягу, коли особистість діє під впливом внут-ренних спонукань або зовнішніх стимулів, які не усвідомлені.
ПОТРЕБИ Для того щоб жити, люди повинні задовольняти різні потреби: в їжі, одязі і багато іншого.
Потреба - це відчуваємо людиною необхідність у певних умовах життя і розвитку.
Потреби спонукають людину до активності.
Потреби певним чином впливають на переживання, мислення і волю людини. У зв'язку з задоволенням або незадовільно-летвореніем потреб, в залежності від засобів і способу їх задоволення людина переживає емоції напруги або заспокою-ня, задоволення або незадоволення.
Потреби людини різноманітні. Домінуюча в даний час потреба може придушувати всі інші і визначати ос-новное напрямок діяльності. Так, наприклад, людина, що випробовує-вающий голод або спрагу, ні про що інше не може думати, як про пошуки засобів угамування спраги або голоду.
Широта потреб залежить від рівня розвитку людини і матеріальних умов його життя.