Що таке «запам'ятовувати тону»? Це швидше за все дар, скилл, майстерність, яке купується які навчаються на певному рівні.
Перш за все повинен впасти мовний бар'єр - людина не боїться почати розмову на китайській мові, його не хвилює чи правильно він говорить чи ні, він повинен заговорити, нехай навіть нісенітниці.
Потім через кілька проміжних рівнів йде набуття «дару» - «не лізти за словом в кишеню» - це коли людина не відволікається на згадування кожної фрази, не будує пропозицію в голові, говорить відразу, спонтанно, паузи в мисленні і перемиканні стають все менше. Все відбувається автоматично. Він не думає рідною мовою, а й на китайському він теж не думає. Йому здається, що коли він говорить, він взагалі не думає. Слова вилітають просто самі по собі. Така людина не знає невідомих слів. Будь-яку «рідну» думка він зможе конвертувати в «більш-менш прийнятний» китайський формат і видавати на ходу. Всі невідомі слова перетворюються у нього в пояснення. Запам'ятовує він нові слова швидко (на слух) і використовує їх надалі.
Якраз десь між цими рівнями знання, а може бути і після - хтось починає усвідомлено, без запинки говорити по-китайськи, але тону він часто не дотримується.
Потрібно відчути тон. Людина вищого рівня знання (або китаєць) не пам'ятає тон, він його відчуває. Спробуйте уявити собі це відчуття. Прочитайте пару сотень слів з четвертим тоном. Знайдіть щось узагальнюючі в них. Відчуєте це. Це дуже тонко. Тому навіть китаєць може забути це почуття, але не тон.
Для людини з вищим рівнем - просто немислимо вимовляти певне слово з іншим тоном. Для нього це природно вимовляти 電 з четвертим тоном, тому що «блискавка» - це щось несподіване, щось миттєве, швидке і жорстке. А слово 飞 рівно летить по повітрю, і як воно може бути будь-яким іншим тоном, якщо не першим? Підняти руку на увазі підйом вгору і слово 抬 не просто так з другим, висхідному тоном.
Всі тони в китайській мові етимологічно пов'язані зі словами.
Чи не загравайтеся в гру, яку я показав нагорі. У сучасній китайській мові вона буде корисна для запам'ятовування тонів. Але китайську мову вже з усім не той. Впливу зсередини (діалекти, говірки) і зовні ( «грамматізаціі» мови, підведення його під одну «кальку», на західний манер) зробили свою справу. Тепер від колишньої етимологічним зв'язку залишилися суцільні осколки і ми втратили зв'язок з мисленням стародавніх китайців (чому вони думали так-то і придумали то-то). Тепер нам потрібно підлаштовуватися під сучасне китайське мислення, яке вже давно пристосувалося до нових, "не-зовсім-етимологічним» тонам.
Китайська мова змінився, але і ми його вчимо в зміненій формі.
Щоб домогтися швидкого запам'ятовування тонів в китайській мові потрібно одночасний розвиток різних ділянок мозку. різних аспектів мови, усвідомлення свого «китайського я», якщо хочете.
Ви скажете, Главред зійшов з розуму! Він нам радить всяку херню, хоче, щоб ми всією головою поринули в Китай. А як же тони?
Тона - справа остання. Думаєте все китайці кажуть в точності по тонам? Як би не так! Існує не тільки тони окремих слів, а й інтонація всього пропозиції в цілому. Бувають випадки, коли ви кожен ієрогліф прочитаєте з правильним тоном, але вас не зрозуміють. А буває (частіше), що ви не стежите за тоном, вимовляєте все пропозицію з певною інтонацією і вас розуміють, з пів-стусана!
Ось це вміння я і називаю даром. Який можна і потрібно придбати, але з великими зусиллями. Оточіть себе Китаєм, впустіть його всередину. Слухайте китайську музику, подкасти про китайській мові, радіо. Дивіться китайські фільми з і без субтитрів. Використовуйте будь-який спосіб відчути тон, нехай навіть перегортання п'ятитомника-словника. Способи повинні бути будь-які, різні і все відразу (тобто «по-китайськи»). І візуальні, і аудіальні, і навіть відчутні ...
Велике спасибі за Вашу працю! Я тільки взявся за Китайський. Багато труднощів, часто 3 дня йдеш вперед, три-чотири дні стоїш і буксуешь упершись в проблему. Складність ще й у тому, що намагаюся згорнути цю гору самостійно. Утопія? -Так, можливо. Але я щороку відпочиваю в Китаї. І сподіваюся там черпати відсутню. Але ось прямо зараз уперся в тони! При цьому сам їх вимовляю задовільно, а ось стабільно розрізняти не виходить. - (Причому до абсурду. Чи не два якихось плутаю між собою, а безсистемно. Можу який-небудь диктант в Кондрашевської написати на 80% вірно, але з такою ж вірогідністю можу його ж і не написати. Підкажіть будь ласка, якщо можливо, реально працюючу систему розпізнавання тонів.