Повноваження Державної Думи можуть бути достроково припинені внаслідок її розпуску.
Згідно з Конституцією РФ Державна Дума може бути розпущена Президентом РФ у випадках і порядку, передбачених Конституцією РФ.
Конституція РФ в ст. 111. 117 містить три підстави для розпуску Державної Думи:
1) Державна Дума розпускається після триразового відхилення представлених їй Президентом РФ кандидатур Голови Уряду РФ;
2) Державна Дума може бути розпущена Президентом РФ, якщо Голова Уряду РФ поставив перед Державною Думою питання про довіру Уряду РФ, а вона відмовить Уряду РФ в довірі;
3) Державна Дума може бути розпущена Президентом РФ, якщо вона протягом трьох місяців повторно висловить недовіру Уряду РФ.
У разі розпуску Державної Думи Президент РФ призначає дату нових виборів з тим, щоб новообрана Державна Дума зібралася пізніше ніж через чотири місяці з моменту розпуску попередньої.
Державна Дума не може бути розпущена в наступних випадках:
1) у зв'язку з висловленням нею недовіри Уряду РФ протягом року після її обрання;
2) з моменту висування нею обвинувачення проти Президента РФ до прийняття відповідного рішення Радою Федерації;
3) в період дії на всій території Російської Федерації воєнного чи надзвичайного стану;
4) протягом шести місяців до закінчення терміну повноважень Президента РФ.
58. Законодавчий процес в Російській Федерації: поняття, стадії, суб'єкти.
Парламентаризм: теорія і практика
Законодавчий процес в Російській Федерації
Конституцією РФ і регламентами палат Федеральних Собра-ня РФ передбачені наступні стадії законодавчого процесу:
1. Внесення законопроекту - законодавча ініціатива.
Законодавча ініціатива - це конституційна можливість вносити в Державну Думу проекти федеральних законів, конституційних і просто законів, а також проекти законів про внесення змін і доповнень до чинного законодавства, а так само про визнання певних законів нечинними, що втратили чинність. Право законодавчої ініціативи мають Президент РФ, Рада Федерації, члени Ради Федерації, депутати Державної Думи, законодавчі (представницькі) органи суб'єктів РФ. Це право належить також Конституційному Суду РФ, Верховному Суду РФ, Вищого Арбітражного Суду РФ з питань їх ведення. Перераховані державні органи, посадові особи, члени представницьких органів іменуються суб'єктами права законодавчої ініціативи. Визна-лені види законопроектів, що стосуються фінансів держави, можуть бути внесені тільки за наявності висновку Уряду РФ; це - законопроекти про введення або скасування податків, звільняються-ження від їх сплати, про випуск державних позик, про зраду-ванні фінансових зобов'язань держави та інші законопроекти, що передбачають витрати, що покриваються за рахунок федерального бюджету.
Законопроекти вносяться до Державної Думи Федерально-го Зборів РФ.
Підготовлений до внесення в палату законопроект направля-ється суб'єктом права законодавчої ініціативи Голови Державної Думи. Регламент палати передбачає орга-тільну реєстрацію законопроекту підрозділами її апарату. Законопроект вважається внесеним до Державної Думи з дня його реєстрації в Управлінні документаційного забезпечення ап-Параті палати, де заводиться електронна реєстраційна картка, в ній фіксуються відомості про законопроект і терміни його надхо-ня до палату, про етапи його проходження в палаті і т. Д . Поступово-ший законопроект Голова Державної Думи направля-ет до відповідного комітету з предметів його ведення для визна-ділення його відповідності вимоги ст. 104 Конституції РФ. Протягом 14днів комітет зобов'язаний розглянути законопроект і право-вить його до Ради Державної Думи. Рада палати призначає відповідний комітет відповідальним за законопроектом, а так-же приймає рішення про включення цього законопроекту в приклад-ву програму законопроектних робіт палати на чергову сес-сю або в календар розгляду питань на черговий місяць.
2. Обговорення законопроекту в Державній Думі. Воно про-ходить, як правило, в трьох читаннях. Виняток становить рас-смотрение проекту закону про федеральний бюджет, яке прово-диться в чотирьох читаннях.
Перше читання законопроекту є первоначаль-ве розгляд законопроекту на планерному засіданні нижньої палати (обговорюються його основні положення, питання про необхідність прийняття, концепція законно проекту, дається оцінка відповідності основних положень законопроекту Конституції РФ).
У період між першим і другим читаннями в установлений термін (він не може бути менше 15 днів, а для законопроекту по пред-метам спільного ведення - не менше 30 днів) суб'єкти права за-законодавче ініціативи можуть направляти до Державної Думи, відповідального за обговорюваний законопроект комітету по-правки, т. е. пропозиції про зміну, доповнення або виключення тієї чи іншої статті, її частини, формулювання, розділу законо-проекту, розглянутого в першому читанні. Поправки узагальнюються відповідальним комітетом Державної Думи у вигляді таблиці поправок і виносяться потім для обговорення їх палатою під час другого читання.
Друге читання законопроекту передбачає обговорення на планерному засіданні палати поправок, які надійшли від суб'єктів права законодавчої ініціативи на законопроект, і голосування про прийняття його за основу і в цілому. Законопроект, прийнятий у другому читанні, направляється у відповідальний комітет для устране-ня за участю правового управління внутрішніх протиріч, становлення правильної взаємозв'язку статей і редакційної правки. Після закінчення такої роботи відповідальний комітет направляє законопроект до ради палати для включення в проект по-рядка роботи палати.
Третє читання законопроекту - це заключне обговорення в Державній Думі законопроекту без права внесення до нього поправок і розгляду в цілому. У разі якщо законопроект прийнятий в третьому читанні, то подальшому розгляду не підлягає.
3. Прийняття закону. Федеральні закони приймаються Державної Думою більшістю голосів від загального числа її депутатів; при голосуванні за проектами федеральних конституційних законів потрібно не менше двох третин голосів від загального числа Депутатів Державної Думи.
4. Розгляд та схвалення Радою Федерації прийнятого Госу-дарчим Думою федерального закону. Прийняті Державною Думою федеральні закони протягом 5 днів передаються на розгляд Ради Федерації, який розглядає і ставить на голосування пропозиції, що надійшли з Державної Думи закони. Обов'язковому розгляду в Раді Федерації підлягають федеральні закони з питань федерального бюджету, федеральних податків і зборів, фінансового, валютного, кредитного, митного регулювання, грошової емісії, ратифікації і денонсації міжнародних договорів РФ, статусу і захисту дер-ної кордону РФ, війни і миру ( ст. 106 Конституції РФ). Однак якщо протягом 14 днів федеральний закон, прийнятий Государст-кої Думою, не був розглянутий Радою Федерації, то він також вважається схваленим цієї палатою. Федеральний закон вважається схваленим Радою Федерації, якщо за нього проголосувало більше половини від загальної кількості членів цієї палати. Закон може бути і відхилений.
5. У цьому випадку може виникнути додатковий етап - пре-подолання розбіжностей між Радою Федерації РФ і Державною Думою в зв'язку з відхиленням прийнятого Державною Думою закону.
6. Підписання та оприлюднення федерального закону Президентом РФ. Це заключна стадія законодавчого процесу. Участь глави держави невід'ємна складова частина законодав-ного процесу. Прийнятий федеральний закон протягом п'яти днів направляється йому для підписання і оприлюднення. І в тече-ня 14 днів з моменту надходження федерального закону Президент РФ повинен прийняти рішення і вибрати один з двох можливих ва-Ріанта своїх дій в його відношенні. По-перше, протягом це-го терміну глава держави може підписати федеральний закон і оприлюднити його, після чого він в установленому порядку вступає в силу. По-друге, Президент РФ в цей же термін може застосувати своє конституційне право вето і відхилити федеральний закон, не підписавши його.
59. Конституційно-правовий статус члена Ради Федерації і депутата Державної Думи: порядок обрання (призначення), підстави припинення повноважень; форми діяльності, недоторканність (парламентський імунітет).